Постанова № 69258868, 28.09.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2017 р.Справа № 916/3897/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Лисенко В.А., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача 1: не зявився

від відповідача 2: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 09.08.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма АГРО

на рішення господарського суду Одеської області від 11 листопада 2015 року

по справі № 916/3897/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАЗУС-ПРО

до відповідачів

- Товариства з обмеженою відповідальністю СОВАГРО

- Приватного підприємства Сільськогосподарська фірма АГРО

про стягнення 70 810,07 грн.

В С Т А Н О В И В :

17.09.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю КАЗУС-ПРО (далі по тексту позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю СОВАГРО, Приватного підприємства Сільськогосподарська фірма АГРО відповідно до якої просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 285,37 грн. штрафу згідно Договору поруки № 03-02-2014-17 від 03.02.2014 року, Угоди № НЮК-57-ТА про заміну кредитора у зобовязанні від 26.01.2011 та згідно Договору № 01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28.03.2008 року.

12.10.2015 року позивач звернувся до суду з заявою в порядку ст.22 ГПК України про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути солідарно з Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма АГРО та Товариства з обмеженою відповідальністю СОВАГРО на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАЗУС-ПРО 70 810 гривень 07 копійок штрафу згідно договору поруки №03-02-2014-17 від 03 лютого 2014 року, Угоди №НЮК-57-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.512-519 ЦК України) від 26 січня 2011 року та згідно договору №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року.

Позовні вимоги з урахуванням зави про збільшення позовних вимог мотивовані порушенням відповідачами умов Договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу а саме тим, що вартість грошового зобовязання щодо формування ціни товару згідно зазначеного договору відповідачем 2 виконано несвоєчасно.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.11.2015 року по справі № 916/3897/15 (суддя Гуляк Г.І.) позовні вимоги були задоволені повністю. Солідарно стягнуто із Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма АГРО та Товариства з обмеженою відповідальністю СОВАГРО на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАЗУС-ПРО 70 810 (сімдесят тисяч вісімсот десять) гривень 07 копійок штрафу згідно договору поруки №03-02-2014-17 від 03 лютого 2014 року, Угоди №НЮК-57-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 26 січня 2011 року та згідно договору №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року. Солідарно стягнуто із Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма АГРО (91045 місто Луганськ квартал 50 Ліття Оборони Луганська,9, код ЄДРПОУ 30877035) та Товариства з обмеженою відповідальністю СОВАГРО на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАЗУС-ПРО (07200 Київська область смт. Іванків вул. Польське шосе,3, код ЄДРПОУ 35571320) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень.

Такий висновок суду мотивований тим, що матеріалами справи підтверджено, та позивачем доведено не сплату відповідачем заборгованості, яка виникла за Угодою № НКЖ-57-ТА про заміну кредитора у зобовязанні від 26.01.2011 року, укладена на підставі Договору купівлі-продажу № 01-14-08 товару на умовах відстрочення платежу від 28.03.2008 року, у звязку з чим позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма АГРО звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 11.11.2015 року по справі № 916/3897/15 в повному обсязі та прийняти нове, яким відмовити ПП сільськогосподарська виробнича фірма АГРО у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у звязку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, господарським судом порушені приписи ст.ст.512 518, ч.1 ст.555 ЦК України, а саме те, що ТОВ «КАЗУ-ПРО» є належним кредитором у зобовязанні до відповідача 2 щодо отримання штрафу у розмірі 70 810,07 грн.

Також скаржник зазначає, що місцевим господарським судом порушені вимоги ч.2 ст.518 ЦК України, оскільки позивач не мав права заявляти позовні вимоги, оскільки відповідач не був повідомлений належним чином про існування нового кредитора.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року у складі головуючого судді Колоколова С.І, суддів колегії: ОСОБА_2, ОСОБА_3 зазначену вище апеляційну скаргу прийнято до провадження, апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма АГРО на рішення господарського суду Одеської області від 11 листопада 2015 року по справі №916/3897/15 зупиненню до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю СОВАГРО на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 у справі № 916/3897/15.

25.04.2017 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 916/3897/15 разом з ухвалою Вищого господарського суду України від 13.04.2017.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 року провадження у справі № 916/3897/15 поновлено з 18 травня 2017 року. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18 травня 2017 року об 11: 30 год.

Розпорядженням керівника апарату суду № 383 від 17.05.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_2 у відрядженні з 15.05.2017 року по 18.05.2017 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 року у складі судді-доповідача: ОСОБА_4 суддів-членів колегії: ОСОБА_5, ОСОБА_3 апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма АГРО прийнято до свого провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 08 червня 2017 року о 15:30 год.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.07.2017 року о 12:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду № 625 від 17.07.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Головея В.М. у відпустці з 17.07.2017 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року у складі судді-доповідача: ОСОБА_4 суддів-членів колегії: ОСОБА_2, ОСОБА_3 апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма АГРО прийнято до свого провадження.

Розпорядженням керівника апарату суду № 753 від 02.08.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Принцевської Н.М. у відпустці.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія у складі: головуючого судді Колоколова С.І. суддів Разюк Г.П., Лисенко В.А. керуючись ст. ст. 86, 98 Господарського процесуального кодексу України 02.08.2017 року прийняла апеляційну скаргу до свого провадження.

19.06.2017 року від ТОВ «КАЗУ-ПРО» надійшло клопотання про припинення апеляційного провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Зазначене клопотання мотивоване тим, що ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року про прийняття апеляційної скарги Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма АГРО до провадження була прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки подана після закінчення строків відповідно до ст.93 ГПК України.

У задоволенні клопотання про припинення провадження у справі колегією суддів відмовлено, оскільки скаржником у клопотанні про поновлення строку відповідно до ст.53 ГПК України на апеляційне оскарження викладені поважні причини пропуску процесуального строку в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав і свобод людини і основоположних свобод та ст.124 Конституції України.

19.06.2017 року від ТОВ «КАЗУ-ПРО» надійшли додаткові документи, а саме роздруківки постанов Вищого господарського суду України по аналогічним справам та пояснення у справі.

03.08.2017 року від представника ПП СВФ фірма АГРО надійшли додаткові документи до матеріалів даної справи.

03.08.2017 року від представника ПП СВФ фірма АГРО надійшли пояснення до апеляційної скарги.

До початку розгляду апеляційної скарги, 28.09.2017 року від представника відповідача 2 надійшли пояснення до апеляційної скарги, відповідно до яких представник в судовому засіданні просив скасувати рішення господарського суду Одеської області, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники позивача та ТОВ «СОВАГРО» в судове засідання 28.09.2017 року не з'явились без поважних причин, про причини неявки суд не повідомляли, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, додаткові пояснення, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника Приватного підприємства Сільськогосподарська фірма АГРО, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 28 березня 2008 року між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" та ПП "СВФ АГРО" був укладений Договір №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, відповідно до розділу 1 якого, цей договір визначає умови купівлі-продажу захисту рослин на умовах відстрочення платежу. Предметом Договору є Товар, який належить продавцю на момент укладання Договору або буде набутий продавцем у майбутньому (т.1 а.с.03-18).

Відповідно до п.3.1 Договору, Товар може передаватися ПОКУПЦЮ партіями.

3.2. Умови поставки-СРТ „перевезення оплачене до" відповідно до правил „Інкотермс 2000", склад Покупця: м. Луганськ, тсв. 50 років Оборони Луганська, 9 (п.3.2). Товар вважається переданим ПОКУПЦЮ з моменту підписання видаткових накладних (п.3.3)

Додатком до Договору № 01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року, сторони визначили курс долара США на момент укладання договору купівлі-продажу та передбачили, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, то для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовується наступна формула: S=(А1/А2)*В, де S - ціна на момент проплати; В - ціна на момент підписання; А2 - курс (НБУ) долара до гривні на день підписання договору; А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей. Середнім показником курсу долара США, яку погодили сторони згідно договору купівлі-продажу, є 5,05 грн./дол. США.

На виконання умов Договору № 01-14-08, ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" було поставлено ПП "СВФ АГРО" товар на загальну суму 436 182,18 грн., яка була частково оплачена покупцем, у звязку з чим утворилась заборгованість у розмірі 304 430,86 грн.

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ПП "СВФ АГРО" взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно Договору №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року, 10 грудня 2008 року ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" звернулося до Господарського суду Луганської області із позовною заявою про стягнення із ПП "СВФ АГРО" суми заборгованості та штрафних санкцій за період із 16.11.2008 року по 10.12.2008 року згідно Договору №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року у розмірі 352 388,82 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області по справі №4/234 від 19 березня 2009 року, позов ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" задоволено.

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ПП "СВФ АГРО" взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно Договору №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року, 08 серпня 2011 року ТОВ „ВІСАВА" звернулося до Господарського суду Луганської області із позовною заявою про стягнення із ПП "СВФ АГРО" суми заборгованості у вигляді до оцінки вартості товару (курсової різниці), пені, 3% - річних та інфляційних втрат за період із 11.12.2008 року по 02.04.2010 року згідно Договору №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року та згідно Угоди №50-01/ТА про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 28 січня 2011 року.

Рішенням Господарського суду Луганської області по справі №8/141/2011 від 13 жовтня 2011 року, позов ТОВ „ВІСАВА" задоволено.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.35 ГПК України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, не підлягають доведенню обставини, визнані судом загальновідомими. Загальновідомість обставин полягає в тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема, суду та особам, які беруть участь у справі. Загальновідомість того чи іншого факту є відносною і залежить від часу, що сплинув після події, поширеності інформації про подію в певній місцевості. Загальновідомі обставини не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність - очевидна, і доказування їх є зайвим.

Більш того, для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.

Відповідно до Рішення Господарського суду Луганської області у справі №4/234 від 19 березня 2009 року (т.1 а.с.31), питання щодо штрафу у розмірі 18 537,75 грн., розрахунку пені, 3 % річних, інфляційних втрат, штрафу за період з 01.04.2008 року по 06.04.2008 року у сумі 65 727,32 грн. господарським судом не вирішувалось.

26 січня 2011 року між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" та ТОВ НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ було укладено Угоду №НЮК-57-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України), відповідно до яких, первісний кредитор (ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО") відступає новому кредитору (ТОВ НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ) право виконання вимоги Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма АГРО (код ЄДРПОУ 30877035), зобов'язання щодо сплати розміру штрафу, набутих первісним кредитором на підставі Договору №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Відповідачем-2 грошового зобов'язання згідно договору №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року (т.1 а.с.56-57).

За Угодою №НЮК-57-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 26 січня 2011 року, новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі штрафу, за період існування прострочення виконання Боржником грошового зобов'язання згідно договору №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року (пункт 1.2., 2.2 Угоди).

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" було передано ТОВ НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання ПП Сільськогосподарська виробнича фірма АГРО обумовленого зобов'язання, про що було складено та підписано Акт прийому-передачі (т.1 а.с.58).

У відповідності до ч. 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" повідомленням про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ПП Сільськогосподарська виробнича фірма АГРО про зазначені вище обставини.

04.09.2014 року за вих. №23-07/1919 головним управлінням регіональної статистики України на запит ТОВ «Компанія «НОТАПС» було надано відомості з єдиного держаного реєстру підприємств та організацій, відповідно до якого зазначено, що ТОВ НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ відповідно до реєстраційних дій було перереєстровано в ТОВ КАЗУ-ПРО (т.1 а.с.59).

Як підтверджується рішенням господарського суду Господарського суду Луганської області по справі №4/234 від 19 березня 2009 року, відповідачем-2 було допущено порушення оплати вартості товару на загальну суму 595 652,14 гривень, тому штраф за несвоєчасну оплату вартості товару складає 89 347,82 грн. (595 652,14 х 15%).

Зазначеним рішенням Луганської області від 19.03.2009 року було стягнуто штраф у розмірі 18 537,75 грн., вимога про стягнення штрафу у сумі 70 810,07 грн. (89347,82 18537,75) не була заявлена позивачем. Враховуючи вищевикладене, ТОВ КАЗУ-ПРО, відповідно до Угоди № НЮК-57-ТА про заміну кредитора у зобовязанні в порядку ст.ст.512-519 ЦК України, є належним кредитором до Приватного підприємства Сільськогосподарська фірма АГРО.

За Угодою №НЮК-57-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 26 січня 2011 року, 03 лютого 2014 року між ТОВ КАЗУ-ПРО (Кредитор) та ТОВ СОВАГРО (Поручитель) було укладено Договір поруки №03-02-2014-17, за умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Приватного підприємства Сільськогосподарська виробнича фірма АГРО (код ЄДРПОУ 30877035) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру штрафу у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та Угоди, передбаченою ст. 2 цього Договору (надалі іменується основний договір). - пункт 1.1. Договору (т.1 а.с.60-61).

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, під основним договором в цьому Договорі розуміють Угоду №НЮК-57-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 26 січня 2011 року, укладену на підставі договору №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року.

У розділах 3 та 4 Договору поруки Поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності Поручителя та розмір поруки:

Пункт 3.1. - Відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується частковою сплатою штрафу у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Пункт 4.1. - У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов'язку за основною угодою, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

17.02.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю КАЗУС-ПРО було направлено на адресу ТОВ «СОВАГРО» вимогу № 17-17/02, відповідно до якої просило виконати взяті на себе зобовязання відповідно до Договору поруки № 03-02-2014 від 03.02.2014 року (т.1 а.с.62).

У відповідь на вимогу, ТОВ «СОВАГРО» листом від 24.02.2014 року № 77 зазначило, що товариство гарантує, що взяті на себе зобовязання за Договором поруки № 03-02-2014 від 03.02.2014 року будуть виконані в строк до 31.05.2015 року (т.1 а.с.63).

Однак у звязку з невиконанням відповідачем -1 вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю КАЗУС-ПРО, і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю КАЗУС-ПРО та вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма АГРО підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Одеської області залишенню без змін, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства, інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Крім того, згідно з п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, дана норма передбачає право первісного кредитора передати новому кредитору права та обов'язки у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, або ж в інших обсягах, які сторони можуть визначити у договорі, або ж це випливає із норм закону.

Як встановлено під час розгляду апеляційної скарги, 26.01.2011 року між ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» та ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ» було укладено угоду № НЮК-57-ТА про заміну кредитора у зобовязанні за Договором №01-14-08 купівлі-продажу та на умовах відстрочення платежу від 28.03.2008 року. Угодою № НЮК-57-ТА про заміну кредитору у зобовязанні від 26.01.2011 року, ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ» одержує право замість ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» на отримання Боржником грошової суми у вигляді штрафу у визначеному розмірі 70 810,07 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору поруки, Відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується частковою сплатою штрафу у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Пункт 4.1. договору поруки передбачено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов'язку за основною угодою, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) визначено у ст. 217 ГК України як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та або правові наслідки; такими засобами є відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, оскільки, як встановлено господарським судом Луганської області, мало місце порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором купівлі продажу, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору поруки грошової вимоги з боржника і поручителя про стягнення штрафу обґрунтовано задоволено місцевим господарським судом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, згідно з умовами договору поруки, новий кредитор (позивач) зайняв місце первісного кредитора (ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО») в зобов'язаннях, що виникли з основного договору (Договір купівлі-продажу № 01-14-08) в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього, тобто, ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» передало в повному обсязі позивачу право вимоги за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за основним договором, встановлене законодавством та основним договором, що існує на момент укладення цього договору, а враховуючи те, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором купівлі-продажу. Вказане право реалізовано шляхом звернення із даним позовом до суду про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю СОВАГРО, Приватного підприємства Сільськогосподарська фірма АГРО штрафу.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Відносно доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, як було зазначено вище, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ПП "СВФ «АГРО" взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно Договору №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року, 08 серпня 2011 року ТОВ „ВІСАВА" звернулося до Господарського суду Луганської області із позовною заявою про стягнення із ПП "СВФ «АГРО" суми заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), пені, 3% - річних та інфляційних втрат за період із 11.12.2008 року по 02.04.2010 року згідно Договору №01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року та згідно Угоди №50-01/ТА про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 28 січня 2011 року.

Дійсно, постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2012 року у справі № 8/141/5011 встановлено, що рішення господарського суду Луганської області від 19.03.2009 року у справі № 4/234 в частині стягнення основного боргу виконано 02.04.2010 року. Однак рішенням господарського суду Луганської області від 19.03.2009 року щодо нарахування штрафу було заявлено до стягнення та повністю задоволено, виходячи із суми 18 537,75 грн. не вирішувалось. Також рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2011 року у справі № 8/141/2011 щодо нарахування пені , відсотків річних інфляційних втрат, штрафу за період з 01.04.2008 по 06.04.2008 року на суму боргу 64 427,32 грн. та нарахування штрафу також не вирішувалось, у звязку з чим позивач і звернувся до суду з даними позовними вимогами.

Доводи апелянта, щодо здійснення позивачем шахрайських дій осіб, при укладанні угод про зміну кредитора, в даному випадку не може бути підставою для скасування рішення, оскільки зазначене не є доведеним.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними за рішенням суду укладеної Угода № НЮК-57- про заміну кредитора у зобовязанні за Договором №01-14-08 купівлі-продажу, Договір поруки №03-02-2014-17 від 03 лютого 2014 року.

Посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом вимог ст.512 ЦК України, якою передбачено підстави заміни кредитора у зобовязанні спростовується вищевикладеним. Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю КАЗУС-ПРО у повному обсязі.

Приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма АГРО ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 11.11.2015 року у справі № 916/3897/15 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма АГРО без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма АГРО залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від « 11» листопада 2015 року у справі № 916/3897/15 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „02 жовтня 2017 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя В.А. Лисенко