Постанова № 69258418, 25.09.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2017 р. Справа № 926/2006/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Марка Р.І.

суддів Желік М.Б.

Костів Т.С.,

При секретарі судового засідання Кобзар О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: ОСОБА_10;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький молодіжний житловий комплекс", б/д від 24.03.2017р. (вх. № 01-05/1557/17)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2017р.

у справі № 926/2006/16, суддя Ковальчук Т.І.

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Чернівці

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький молодіжний житловий комплекс", м. Чернівці

про: стягнення заборгованості в сумі 33 000, 00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2017р. позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький молодіжний житловий комплекс" про стягнення заборгованості в сумі 33 000, 00 грн. - задоволено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький молодіжний житловий комплекс" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 33 000,00 грн. основного боргу та 1 378,00 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2017р. у справі № 926/2006/16, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, б/д від 24.03.2017р. (вх. № 01-05/1557/17), в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2017р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що позивач повинен був надати суду звіт про надані послуги, акти приймання-передачі документації замовнику після виконання робіт, адже відповідач неодноразово вимагав та наголошував в судових засіданнях про необхідність підтвердження фактичного надання послуг позивачем.

При цьому, скаржник звертає увагу на те, що у зв'язку із необхідністю з'ясування питання коли ж саме було підписано договір про надання консультаційних послуг та актів приймання-передачі виникла необхідність у проведенні технічної експертизи, однак суд першої інстанції у проведенні технічної експертизи було відмовлено.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 31.03.2017р. справу за № 926/2006/16 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Костів Т.С. та Желіка М.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький молодіжний житловий комплекс", б/д від 24.03.2017р. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.04.2017р.

На адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 11.04.2017р., в якому останній просить рішення Господарського суду Чернівецької області залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2017р. задоволено клопотання позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та забезпечення проведення відеконференції доручено Господарському суду Чернівецької області (58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської,14).

У зв'язку з перебуванням 24.04.2017р. суддів-членів колегії Костів Т.С. у відпустці та Желіка М.Б. у відрядженні, судове засідання 24.04.2017р. не відбулось, про що відповідно до абз. 2 пп. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016р., було повідомлено представників сторін.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 р. розгляд справи призначено на 22.05.2017 р. з підстав зазначених у даній ухвалі та керуючись ст. 77, 86 ГПК України та п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2017р. провадження у справі № 926/2006/16 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду Чернівецької області № 926/1048/17.

4 вересня 2017 року на розгляд суду поступила заява представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про поновлення провадження у даній справі. До вказаної заяви додано копії рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі №926/1048/17.

Враховуючи те, що обставини, які зумовили зупинення провадження - відпали, провадження у справі №926/2006/16 поновлено та призначено розгляд справи на 25.09.2017р.

На адресу суду від відповідача надійшло клопотання про призначення технічної експертизи б/н від 25.09.2017р., в якому останній просить призначити технічну експертизу оригіналів наданих позивачем документів (договору про надання консультаційних послуг, актів приймання-передачі наданих консультаційних послуг), призначити експертною установою, що буде проводити судову технічну експертизу зазначених документів - Київський науково - дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, поставити перед експертом технічної експертизи наступний перелік питань: коли було підписано договір про надання консультаційних послуг, акти приймання-передачі наданих консультаційних послуг чи відповідають дати проставлені на документах (договору про надання консультаційних послуг, актів приймання-передачі наданих консультаційних послуг) датам підписання даних документів? Відповідність часу нанесення відтисків печаток, штампів даті зазначеній у документах?.

В судовому засіданні 25.09.2017р з'явилися представники позивача та відповідачі.

Представник відповідача підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі висловив свої міркування з питань, що виникли в процесі розгляду справи. Крім того, підтримав подане клопотання про призначення судової технічної експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Щодо задоволення клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи заперечив.

Колегія суддів розглянувши подане клопотання про призначення експертизи приходить до висновку про відмову в задоволенні такого та вважає за необхідне зазначати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування та якщо наявні у справі докази є суперечливими, то їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Представник позивача ставить під сумнів оригінали наданих відповідачем документів (договору про надання консультаційних послуг, актів приймання-передачі наданих консультаційних послуг), однак у даній справі колегією суддів було зупинено провадження у зв'язку із розглядом Господарським судом Чернівецької області справи № 926/1048/17, предметом якої було визнання недійсним договору про надання консультаційних послуг, що свідчить про встановлення преюдиційного факту по даній справі та відсутності необхідності проведення судової технічної експертизи, щодо дійсності зазначених документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 25.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, які підтримали свою позицію, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 03.11.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецький молодіжний житловий комплекс" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (виконавець) було укладено договір про надання консультаційних послуг (далі - договір). Згідно умов договору виконавець зобов'язався за дорученням замовника надавати відповідачу консультаційні послуги щодо забезпечення правильності ведення замовником бухгалтерського та податкового обліку, дотримання податкового законодавства, в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 2.1 договору відповідач зобов'язався надавати такі послуги: надання методичної допомоги працівникам замовника з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності та економічного аналізу; здійснення контролю за змінами чинного податкового, фінансового та іншого законодавства, що безпосередньо пов'язані з діяльністю замовника; контроль за забезпеченням дотримання на підприємстві замовника встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності, перевірка правильності організації бухгалтерського обліку й звітності; участь у розробці й здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення дотримання платіжної та фінансової дисципліни; участь у здійсненні економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності замовника за даними бухгалтерського обліку й звітності з метою виявлення та усунення/уникнення втрат і невиробничих витрат.

Згідно з пунктом 2.3 договору позивач зобов'язався оплатити послуги надані відповідачем за договором, вартість яких визначено в розмірі 3000,00 грн. без ПДВ за місяць (пункт 3.1), протягом 10 календарних днів з моменту підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт щомісяця шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця або в готівковому порядку (пункти 4.1, 4.2 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2016 р. (п.7.1. договору), однак може бути пролонгований за згодою сторін (п.7.2. договору).

На підтвердження факту надання послуг за Договором позивач додав до позовної заяви копії актів приймання-передачі наданих консультаційних послуг за період з листопада 2014 року по вересень 2015 року включно на загальну суму 33000,00 грн. з розрахунку по 3000,00 грн. за 11 місяців, а саме: акти № 11 від 01.12.2014 р., № 12 від 05.01.2015 р., № 01 від 02.02.2015 р., № 02 від 02.03.2015 р., № 03 від 01.04.2015 р., № 04 від 06.05.2015 р., № 05 від 01.06.2015 р., № 06 від 01.07.2015 р., № 07 від 01.08.2015 р., № 08 від 01.09.2015 р., № 09 від 01.10.2015 р. (т.с. 1, а.с. 14-24).

Вищезазначений договір та акти містять всі необхідні реквізити, підписані сторонами, скріплені печаткою ТОВ "Чернівецький МЖК".

Дані послуги відповідачем не оплачені, про що стверджує представник позивача і визнає представник відповідача.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта, які були надані в суді першої інстанції та зазначені при розгляді справи в апеляційному порядку про те, що позов ФОП ОСОБА_5 є спробою незаконного отримання матеріальної вигоди шляхом підроблення документів колишнім керівником товариства ОСОБА_9 за змовою з позивачем, оскільки ОСОБА_9 звільнився з посади керівника ТОВ "Чернівецький МЖК" 05.01.2015 р., тобто до підписання актів приймання-передачі наданих консультаційних послуг, керівником відповідача з 31.07.2015 р. згідно з випискою з ЄДР є ОСОБА_10, відповідно до оголошення в газеті "Чернівці" № 32 від 06.08.2015 р. старий зразок мастичної печатки, що використовувався до 28.07.2015 р., є недійсним, а в 2014-2015 р.р. товариство не вело господарської діяльності і мало нульові фінансові показники, тому не потребувало ніяких консультаційних послуг щодо ведення бухгалтерського і податкового обліку.

Необхідно зазначити, що суд першої інстанції правомірно встановив, що у рішенні Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 листопада 2015 р. у справі № 727/7059/15-ц встановлено, що ОСОБА_9 не був звільнений з роботи на посаді керівника ТОВ "Чернівецький житловий молодіжний комплекс" відповідно до рішення засновників товариства від 28.07.2015 р. та продовжував працювати на цій посаді до його відсторонення на підставі рішення загальних зборів учасників товариства "ЧМЖК" від 21.09.2015 р. згідно наказу від 19.10.2015 р. Дані обставини в силу положень ч. 3 ст. 35 ГПК України не потребують доказування у справі № 926/2006/16, тому суд відхиляє заперечення відповідача проти позову, засновані на тому, що ОСОБА_9 з 29.07.2015 р. не був керівником товариства відповідно до протоколу зборів ТОВ "Чернівецький молодіжний житловий комплекс" від 28.07.2015 р. (т.с. 1, а.с. 52) і не мав права підписувати акти приймання-передачі наданих консультаційних послуг у період з 01.12.2014 р. по 01.10.2015 р. з ФОП ОСОБА_5

Доводи відповідача, що 05.01.2015 р. ОСОБА_9 звільнився з роботи також не підтверджуються належними та допустимим доказами.

Належних доказів, таких як, вирок суду в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_9 у підробці договору від 03.11.2014 р. та Актів приймання-передачі консультаційних послуг чи зловживанні посадовим становищем, тощо, які б свідчили про зловмисні наміри і дії бувшого директора ОСОБА_9, позивач суду не надав.

Таким чином, з наведеного вище випливає, що на дату підписання 03 листопада 2014 р. договору про надання консультаційних послуг з позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та в період з 01.12.2014 р. по 01.10.2015 р., коли мало місце підписання актів приймання-передачі наданих консультаційних послуг, на підставі яких позивач просить стягнути з відповідача 30000,00 грн. боргу, керівник ТОВ "Чернівецький молодіжний житловий комплекс" ОСОБА_9 не був в установленому порядку ані звільнений з посади, ані обмежений у повноваженнях виконувати свої посадові обов'язки директора товариства, зокрема, без довіреності виконувати дії від імені Товариства, укладати угоди від імені товариства, розпоряджатися при виробничій потребі всім майном товариства, включаючи грошові засоби за виключенням основних засобів, організовувати ведення бухгалтерського обліку та звітності підприємства (пункти 7.17-7.19, 7.21 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький молодіжний житловий комплекс (нова редакція), т.с. 1, а.с. 142-151). Згідно наказу по товариству "Чернівецький МЖК" № 4-к від 19.10.2015 р. відсторонення ОСОБА_9 від виконання службових обов'язків відбулося починаючи з 19.10.2015 р., тобто після підписання ним останнього акту приймання-передачі наданих позивачем консультаційних послуг від 01.10.2015 р. за вересень 2015 р.

Крім того, необґрунтованими є твердження відповідача про те, що документи складені "заднім" числом після звільнення ОСОБА_9 з посади директора товариства.

Також, колегія суддів зазначає, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.05.2017р., яке набрало законної сили, у справі № 926/1048/17 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький молодіжний житловий комплекс", м. Чернівці до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Чернівці про визнання договору від 03.11.2014 р. про надання консультаційних послуг недійсним, відмовлено в задоволені позову.

Вищезазначеним рішенням суду встановлено, що необґрунтованими є твердження позивача про те, що підписи ОСОБА_9 на договорі і Актах приймання-передачі наданих консультаційних послуг є підробленими, а документи складені "заднім" числом після звільнення ОСОБА_9 з посади директора товариства.

Крім того, згідно вказаного рішення суду зазначено, що договір від 03.11.2014 р. був спрямований на настання реальних правових наслідків та виконувався сторонами відповідно до його умов, отже не є фіктивним.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п.2.6 Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26 грудня 2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Отже, вищенаведені факти, вважаються встановленими і не потребують повторного доказування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції, що договір та акти приймання-передачі наданих консультаційних послуг є чинними та належними доказами, які засвідчують виникнення між позивачем і відповідачем зобов'язальних правовідносин з надання консультаційних послуг, фактичне надання позивачем таких послуг на суму 33000,00 грн. та їх неоплату відповідачем у встановленому названим договором порядку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Однією із підстав припинення зобов'язання є, у відповідності до ст.599 ЦК України, виконання, проведене належним чином.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктом 2.3 договору про надання консультаційних послуг від 03.11.2014 р. замовник (відповідач) зобов'язався оплатити надані за цим договором послуги, пунктом 4.1 договору термін оплати наданих послуг встановлено протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт. У судовому засіданні на підставі досліджених в сукупності доказів встановлено, що відповідач не здійснив оплати наданих йому позивачем консультаційних послуг упродовж 10 днів після підписання актів приймання-передачі наданих консультаційних послуг № 11 від 01.12.2014 р., № 12 від 05.01.2015 р., № 01 від 02.02.2015 р., № 02 від 02.03.2015 р., № 03 від 01.04.2015 р., № 04 від 06.05.2015 р., № 05 від 01.06.2015 р., № 06 від 01.07.2015 р., № 07 від 01.08.2015 р., № 08 від 01.09.2015 р., № 09 від 01.10.2015 р., чим порушив взяте на себе договірне зобов'язання, передбачене пунктами 2.3 та 4.1 договору.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що твердження відповідача про те, що у зв'язку з відсутністю виробничої діяльності та нульовими показниками роботи у ТОВ "Чернівецький МЖК" не було потреби в укладанні договору з ФОП ОСОБА_5 на надання консультаційних послуг щодо забезпечення правильності ведення бухгалтерського та податкового обліку і дотримання податкового законодавства, а також, що дані послуги по факту позивачем не надавалися, є безпідставними.

Відповідно до підпунктів 16.1.2 та 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому названі законодавчі акти не ставлять обов'язок вести бухгалтерський облік та податкову звітність в залежність від результатів діяльності підприємства.

Згідно з нормою частини 4 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, зокрема, може користуватися послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. З огляду на вказану норму Закону, відсутність відповідної законодавчої заборони та положення статей 6 і 627 Цивільного кодексу України про свободу договору підприємство також може користуватися послугами консультанта у сфері ведення податкового та бухгалтерського обліку, з питань дотримання податкового законодавства тощо.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, впродовж періоду з 4 кварталу 2014 р. по вересень 2015 р. ТОВ "Чернівецький молодіжний житловий комплекс" за підписом керівника ОСОБА_9 подавало до податкової інспекції м. Чернівці податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманих з них податку, податкові декларації з податку на прибуток, податкові декларації з податку на додану вартість, звіти про нарахування єдиного внеску, спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2014 р.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що судом правомірно встановлено безпідставність тверджень відповідача про відсутність консультаційних послуг щодо забезпечення правильності ведення бухгалтерського та податкового обліку і дотримання податкового законодавства, які надавалися позивачем, оскільки за наявності підписаних обома сторонами спору актів приймання-передачі наданих консультаційних послуг за період з листопада 2014 р. по вересень 2015 р. включно і доказів подання відповідачем податкової та бухгалтерської звітності до компетентних органів.

Разом з тим, суд звертає увагу, що умовами договору не передбачено інших документів, окрім Актів здачі-приймання виконаних робіт, які б фіксували факт надання консультаційних послуг відповідачем позивачеві.

Згідно з пунктом 5.2 Договору на вимогу замовника (відповідач) виконавець (позивач) зобов'язаний надати замовнику всі передані йому для виконання зобов'язань за цим договором документи, звіт про надані послуги, а також іншу документацію, що є у виконавця й стосується замовника та наданих за цим договором послуг. Однак відповідач не довів жодними доказами, що такі вимоги відповідач пред'являв позивачеві і він їх не виконав.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов та стягнено суму заборгованості з ТзОВ «Чернівецький молодіжний комплекс» на користь ФОП ОСОБА_5.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2017р відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2017р. в справі за номером 926/2006/16 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький молодіжний житловий комплекс", б/д від 24.03.2017р. залишити без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений 02.10.2017р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.