Рішення № 69258325, 25.09.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017р. Справа № 914/451/17

За позовом: Бродівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, м. Броди, Львівська область,

до відповідача: Ліквідаційної комісії Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», с. Заболотці, Бродівський район, Львівська область,

про: визнання Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області кредитором ОСОБА_1 «Хлібороб» на суму 122 145,64 грн, та включення вимог Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області в розмірі 122 145,64 грн до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 «Хлібороб».

Суддя Синчук М.М.

при секретарі Думин В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 101/01-10 від 05.04.2017 р.;

від відповідача: не зявився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області до Голови ліквідаційної комісії Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» про визнання Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області кредитором ОСОБА_1 «Хлібороб» на суму 199 779,41 грн, та включення вимог Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області в розмірі 199 779,41 грн до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 «Хлібороб».

Ухвалою суду від 07.03.2017 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.03.2017 р.

Ухвалою суду від 20.03.2017 р. розгляд справи відкладено на 03.04.2017 р.

30.03.2017 р. відповідач подав клопотання про застосування строків позовної давності порядку ч. 3 ст. 267 ЦК України.

Ухвалою суду від 03.04.2017 р. замінено позивача - управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області його правонаступником - Бродівським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області та відкладено розгляд справи на 19.04.2017 р.

Ухвалою суду від 19.04.2017 р. зупинено провадження у справі №914/451/17 до набрання законної сили рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/3971/15 та рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/207/17.

Ухвалою суду від 08.06.2017 р. поновлено провадження у справі №914/451/17 та розгляд справи призначено на 15.06.2017 р.

В судове засідання 15.06.2017 р. представник позивача заявив клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», в порядку ст. 24 ГПК України.

Ухвалою суду від 15.06.2017 р. замінено первісного відповідача - Голова ліквідаційної комісії Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» на належного відповідача - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (80630, с. Заболотці, Бродівський район, Львівська область, ідентифікаційний код:30061785), та розгляд справи призначено на 09.08.2017 р.

Ухвалою суду від 09.08.2017 р. замінено первісного відповідача - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» на належного відповідача - Ліквідаційна комісія Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», розгляд справи призначено на 21.08.2017 р.

В судове засідання 21.08.2017 р. представник позивача зявився, надав усні пояснення у справі. ОСОБА_3 канцелярію суду, подав клопотання від 16.08.2017 р. № 2030/09-13 про відновлення пропущеного строку позовної давності.

В судове засідання 21.08.2017 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Вимог ухвали суду від 09.08.2017 р. не виконав. Ухвалою суду від 21.08.2017 р. розгляд справи відкладено на 25.09.2017 р. (з врахуванням ухвали суду від 05.09.2017 р.)

В судове засідання 25.09.2017 р. представник позивача зявився, надав усні пояснення у справі, повідомив суд, що під час розгляду справи в суді частково погашено кредиторські вимоги Бродівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області в сумі 77 633,77 грн, таким чином, загальна сума заборгованості по кредиторських вимогах складає 122 145,64 грн.

ОСОБА_3 канцелярію суду 25.09.2017 р. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

В судове засідання 25.09.2017 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Сільськогосподарське Товариство з Обмеженою відповідальністю Хлібороб зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області, як платник страхових внесків, реєстраційний номер №110400093.

Відповідо до ст. 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі Закон - 400/97-ВР), ОСОБА_1 Хлібороб є платником збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 3 Закону - 400/97-ВР, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Абзацом 3 п.1 ст. 4 Закону - 400/97-ВР, встановлено ставку збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, зокрема, 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування №1058-ІУ (надалі - Закон № 1058-VI) передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, покриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. ж ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, що підтверджується довідкою про виплачену пенсію, яка працювала на ОСОБА_1 Хлібороб та скористалася правом на пільгове пенсійне забезпечення; ОСОБА_3 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. д ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, що підтверджується довідкою про виплачену пенсію, яка працювала на ОСОБА_1 Хлібороб та скористалася правом на пільгове пенсійне забезпечення; при набутому в пільговому стажі 20 років; ОСОБА_5 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. ж ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, що підтверджується довідкою про виплачену пенсію, який працював на ОСОБА_1 Хлібороб та скористалася правом на пільгове пенсійне забезпечення; ОСОБА_6 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, що підтверджується довідкою про виплачену пенсію, при набутому в ОСОБА_1 Хлібороб пільговому стажі 19 років, 3 місяців, 20 днів; ОСОБА_7 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення, що підтверджується довідкою про виплачену пенсію, при набутому в ОСОБА_1 Хлібороб пільговому стажі 20 років; ОСОБА_8 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. д ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, що підтверджується довідкою про виплачену пенсію, при набутому в ОСОБА_1 Хлібороб пільговому стажі 20 років; ОСОБА_9 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, що підтверджується довідкою про виплачену пенсію, при набутому в ОСОБА_1 Хлібороб пільговому стажі 8 років, 6 місяців; ОСОБА_10 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. д ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, що підтверджується довідкою про виплачену пенсію, при набутому в ОСОБА_1 Хлібороб пільговому стажі 20 років.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 року, в якій передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІУ у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.п. 6.8, 7.5 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, і несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

30.03.2017 р. відповідач подав клопотання про застосування строків позовної давності в порядку ч. 3 ст. 267 ЦК України.

Правова позиція відповідача в цій справі полягає в тому, що позовна заява є безпідставною. Відповідач заперечує позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області ніколи не заявляло жодних вимог про включення вимог Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області в розмірі 199 779,41 грн. до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 «Хлібороб», окрім того, частина вимог, які, нібито заявлені управлінням, та не існували на момент прийняття рішення про ліквідацію ОСОБА_1 «Хлібороб» не можуть бути включені до проміжного ліквідаційного балансу за своєю юридичною природою. Позивачем не Додано належних та допустимих доказів надсилання на адресу Відповідача вимог зазначених у позовній заяві (поштова квитанція, опис вкладення, повідомлення про вручення). Проте, незважаючи на це Відповідач заявив про застосування позовної давності в один місяць до усіх вимог Позивача у цій справі.

Перебуваючи в процедурі ліквідації ОСОБА_1 «Хлібороб» вело досить значну переписку з Управлінням пенсійного фонд України в Бродівському районі Львівської області. Ліквідатор звертався до фонду з приводу видачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування з заявою від 27 січня 2016 року. Під час проведення перевірки товариства за цією заявою ліквідатором повідомлено фонд про не визнання заборгованості.

Однак, яв встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Рішенням управління Пенсійного фонду України у Бродівському районі Львівської області відмовлено у видачі довідки про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування №219 від 08.02.2016 р. (а.с.133, 134-135)

28 жовтня 2016 року Управління пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області зверталося до Господарського суду Львівської області з позовом до голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 «Хлібороб», в якому просило визнати себе кредитором ОСОБА_1 «Хлібороб» на суму 169 510,57 грн. та включити вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

02 листопада 2016 року Ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі №914/2779/16 за позовом Управління пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області.

Господарським судом Львівської області залишено без розгляду позовну заяву Управління пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області справі №914/2779/16, у звязку із несплатою судового збору.

Управлінням Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області надавались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2015 року, з лютого 2015 року, з квітня 2015 року, з травня 2015 року, з червня 2015 року, з липня 2015 року, з серпня 2015 року, з вересня 2015 року, з жовтня 2015 року, з листопада 2015 року, з 2016 року, з травня 2016 року, з липня 2016 року, з серпня 2016року, з вересня 2016 року, з жовтня 2016 року, з грудня 2016 року. (а.с. 49-65)

Згідно картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає відшкодуванню відповідачем сума у розмірі 199 779 грн. 41 коп. за період з січня по грудень 2015 року та за період з січня по грудень 2016 року включно.

Відповідно до ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців по ОСОБА_1 Хлібороб, юридична особа перебуває з 11.08.2015р. у стані припинення, за рішенням засновників визначено строк до 20.11.2015 року, для заявлення кредиторами своїх вимог.

Управлінням Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області, керуючись ст.. 111, 112 Цивільного кодексу України, було заявлено кредиторські вимоги голові ліквідаційної комісії ОСОБА_1 Хлібороб від 16.11.2015 року за №4145/10-13 (повідомлення з відміткою про отримання від 19.11.2015 року) на суму 80 354 грн. 62 коп. (вісімдесят тисяч триста пятдесят чотири грн. 62 коп.). (а.с.15-17)

Заявлені Позивачем кредиторські вимоги ліквідаційною комісією ОСОБА_1 Хлібороб (далі - Відповідач) розглянуті не були, до реєстру вимог кредиторів не включені та не погашені.

У звязку з зростанням заборгованості Позивачем заявлено кредиторські вимоги: від 29.12.2015 року за №4700/10-13 (повідомлення з відміткою про отримання від 05.01.2016 року) (а.с.18-20); від 25.03.2016 року за №997/10-13 (повідомлення з відміткою про отримання від 21.04.2015 року) (а.с.21-24); від 11.05.2016 за №1650/10-13 (повідомлення з відміткою про отримання від 19.05.2016 року) (а.с.25-27); від 30.06.2016 року за №2287/10-13 (повідомлення з відміткою про отримання від 05.07.2016 року) (а.с.28-30); від 31.08.2016 року за №3130/10-13 (повідомлення з відміткою про отримання від 03.09.2016 року) (а.с.31-33); від 10.11.2016 року за № 4095/10-13 (повідомлення від 11.11.2016 року з конвертом про повернення у звязку з закінченням терміну зберігання) (а.с.34-37); від 25.01.2017 року № 309/10-13 (повідомлення з відміткою про отримання від 28.01.2017 року) (а.с.38-40).

Претензією від 25.01.2017 року за № 309/10-13 було доведено до відома боржника, що «станом на 01.01.2017 р. за ОСОБА_1 «Хлібороб» загальна сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по грудень 2015 року та за період з січня по грудень 2016 року включно до Пенсійного фонду України складає 199 779 грн 41 коп. (сто девяносто девять тисяч сімсот сімдесят девять грн. 41 коп». Дана претензія отримана боржником 28.01.2017 року, про що свідчить повідомлення про отримання з розпискою в одержанні «Вовчастим». (а.с.38-40)

Однак, заявлені Позивачем кредиторські вимоги ліквідаційною комісією ОСОБА_1 Хлібороб (далі - Відповідач) розглянуті не були, до реєстру вимог кредиторів не включені та не погашені, що стало підставою для звернення позивача до суд з вимогою визнання Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області кредитором ОСОБА_1 «Хлібороб» на суму 199 779,41 грн, та включення вимог Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області в розмірі 199 779,41 грн до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 «Хлібороб».

21.08.2017 р. представник позивача, через канцелярію суду, подав клопотання від 16.08.2017 р. № 2030/09-13 про відновлення пропущеного строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування) та використовуються на:

1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;

2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

3)Фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду:

4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2015 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2015 р. № 67.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла до 01.09.2015) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у звязку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік кошти на сплату судового збору передбачені не були.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-УПІ, який вступив в законну силу 01.09.2015, внесено зміни до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких не було передбачено пільг із сплати судового збору Пенсійному фонду України та його органам.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2016 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2016 р. № 190, кошти на сплату судового збору не були передбачені. Відповідно не передбачені вони були і в Бродівському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Львівській області.

На обґрунтування відсутності коштів на сплату судового збору у 2016 році, долучено копію листа Державної судової адміністрації від 11.08.2016 року №10-5761/16 та копію листа Міністерства фінансів України від 22.07.2016 року, у яких зазначено перелік органів державної влади та обсяг видатків на сплату судового збору у 2016 році. У зазначеному переліку відсутні органи Пенсійного фонду України, а отже і кошти на сплату судового збору у 2016 році не виділялися.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-УИІ, частину 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір доповнено пунктом 18, відповідно, звільнено від сплати судового збору Пенсійний фонд України та його органи.

Таким чином з 01.01.2017 року Бродівське обєднане управління Пенсійного фонду України Львівської області звільнене від сплати судового збору.

У звязку із зміною законодавства України та відсутністю коштів для сплати судового збору, Бродівське обєднане управління Пенсійного фонду України Львівської області, лише з 1 січня 2017 року мало можливість звернувся до Господарського суду Львівської області.

23 лютого 2017 року, управління, звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом від 21.02.2017 №785/10-13 до Відповідача про зобовязання визнати грошові вимоги в сумі 199 779,44гри. та включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу, після отримання боржником 28.01.2017 претензії про грошові вимоги до ОСОБА_1 «Хлібороб» від 25 січня 2017 року за № 309/10-13, яка виставлена на всю суму заборгованості 199 779,41 грн., тобто в межах встановленого ч. 3 ст. 112 ЦК України строку.

В судове засідання 25.09.2017 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої повідомив суд, що під час розгляду справи в суді частково погашено кредиторські вимоги Бродівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області в сумі 77 633,77 грн, таким чином, загальна сума заборгованості по кредиторських вимогах складає 122 145,64 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори, це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до частини 6 ст.105 Цивільного кодексу кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до положень ч.8, ч. 9 ст.111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.112 ПК у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Пунктом 13 інформаційного листа ВГС України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» встановлено, що за змістом статей 111, 112 ЦК України ліквідаційна комісія діє не від власного імені, а від імені юридичної особи як її орган. Правова позиція ВГСУ у подібних справах сформована за результатами розгляду справ № 908/1735/13, №920/1556/13.

Управлінням Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області, керуючись ст.. 111, 112 Цивільного кодексу України, було заявлено кредиторські вимоги голові ліквідаційної комісії ОСОБА_1 Хлібороб від 16.11.2015 року за №4145/10-13 (повідомлення з відміткою про отримання від 19.11.2015 року) на суму 80 354 грн. 62 коп. (вісімдесят тисяч триста пятдесят чотири грн. 62 коп.).

Заявлені Позивачем кредиторські вимоги ліквідаційною комісією ОСОБА_1 Хлібороб (далі - Відповідач) розглянуті не були, до реєстру вимог кредиторів не включені та не погашені.

У звязку з зростанням заборгованості Позивачем заявлено кредиторські вимоги: від 29.12.2015 року за №4700/10-13 ( повідомлення з відміткою про отримання від 05.01.2016 року); від 25.03.2016 року за №997/10-13 (повідомлення з відміткою про отримання від 21.04.2015 року); від 11.05.2016 за №1650/10-13 (повідомлення з відміткою про отримання від 19.05.2016 року); від 30.06.2016 року за №2287/10-13 (повідомлення з відміткою про отримання від 05.07.2016 року); від 31.08.2016 року за №3130/10-13 (повідомлення з відміткою про отримання від 03.09.2016 року); від 10.11.2016 року за № 4095/10-13 (повідомлення від 11.11.2016 року з конвертом про повернення у звязку з закінченням терміну зберігання); від 25.01.2017 року № 309/10-13 (повідомлення з відміткою про отримання від 28.01.2017 року).

Однак, заявлені Позивачем кредиторські вимоги ліквідаційною комісією ОСОБА_1 Хлібороб (далі - Відповідач) розглянуті не були, до реєстру вимог кредиторів не включені та не погашені, що стало підставою для звернення позивача до суд з вимогою визнання Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області кредитором ОСОБА_1 «Хлібороб» на суму 199 779,41 грн, та включення вимог Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області в розмірі 199 779,41 грн до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 «Хлібороб».

Згідно з ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Отже, виходячи із змісту ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду.

Претензією від 25.01.2017 року за № 309/10-13 було доведено до відома боржника, що «станом на 01.01.2017 за ОСОБА_1 «Хлібороб» загальна сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по грудень 2015 року та за період з січня по грудень 2016 року включно до Пенсійного фонду України складає 199 779 грн 41 коп. (сто девяносто девять тисяч сімсот сімдесят девять грн. 41 коп». Дана претензія отримана боржником 28.01.2017 року, про що свідчить повідомлення про отримання з розпискою в одержанні «Вовчастим».

Однак, заявлені Позивачем кредиторські вимоги ліквідаційною комісією ОСОБА_1 Хлібороб (далі - Відповідач) розглянуті не були, до реєстру вимог кредиторів не включені та не погашені, що стало підставою для звернення позивача до суд з вимогою визнання Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області кредитором ОСОБА_1 «Хлібороб» на суму 199 779,41 грн, та включення вимог Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області в розмірі 199 779,41 грн до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 «Хлібороб».

В судовому засіданні 25.09.2017 р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої повідомив суд, що під час розгляду справи в суді частково погашено кредиторські вимоги Бродівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області в сумі 77 633,77 грн, таким чином, загальна сума заборгованості по кредиторських вимогах складає 122 145,64 грн.

Відповідач, 30.03.2017р. через канцелярію суду, подав клопотання в якому заявив про застосування строків позовної давності в один місяць до усіх позовних вимог.

21.08.2017 р. представник позивача, через канцелярію суду, подав клопотання від 16.08.2017 р. № 2030/09-13 про відновлення пропущеного строку позовної давності.

Частина 6 ст. 105 ЦК України зазначає, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнобовязкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування розглядається комісією з припинення юридичної особи (комісією з реорганізації, ліквідаційною комісією), після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду, кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії, (ч. 3 ст. 112 ЦК України). Тобто, підставою звернення з позовом в порядку ч. 3 ст. 112 ЦК України є: відмова ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від розгляду вимог кредитора.

Як встановлено судом, боржник отримував претензії кредитора (управління ПФУ) з листопада 2015 року по січень 2017 року у звязку із зростанням заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до Пенсійного фонду України, що підтверджено доказами належного повідомлення Відповідача, однак жодної відповіді щодо розгляду ліквідаційною комісією вищезазначених вимог отримано не було.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування) та використовуються на:

1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;

2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

3)Фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду:

4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2015 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2015 р. № 67.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла до 01.09.2015) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у звязку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік кошти на сплату судового збору передбачені не були.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-УПІ, який вступив в законну силу 01.09.2015, внесено зміни до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких не було передбачено пільг із сплати судового збору Пенсійному фонду України та його органам.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2016 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2016 р. № 190, кошти на сплату судового збору не були передбачені. Відповідно не передбачені вони були і в Бродівському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Львівській області.

На обґрунтування відсутності коштів на сплату судового збору у 2016 році, долучено копію листа Державної судової адміністрації від 11.08.2016 року №10-5761/16 та копію листа Міністерства фінансів України від 22.07.2016 року, у яких зазначено перелік органів державної влади та обсяг видатків на сплату судового збору у 2016 році. У зазначеному переліку відсутні органи Пенсійного фонду України, а отже і кошти на сплату судового збору у 2016 році не виділялися.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-УИІ, частину 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір доповнено пунктом 18, відповідно, звільнено від сплати судового збору Пенсійний фонд України та його органи.

Таким чином з 01.01.2017 року Бродівське обєднане управління Пенсійного фонду України Львівської області звільнене від сплати судового збору.

У звязку із зміною законодавства України та відсутністю коштів для сплати судового збору, Бродівське обєднане управління Пенсійного фонду України Львівської області, лише з 1 січня 2017 року мало можливість звернувся до Господарського суду Львівської області.

23 лютого 2017 року, управління, звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом від 21.02.2017 №785/10-13 до Відповідача про зобовязання визнати грошові вимоги в сумі 199 779,44гри. та включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу, після отримання боржником 28.01.2017 претензії про грошові вимоги до ОСОБА_1 «Хлібороб» від 25 січня 2017 року за № 309/10-13, яка виставлена на всю суму заборгованості 199 779,41 грн., тобто в межах встановленого ч. 3 ст. 112 ЦК України строку.

Відповідно до ст.53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку, зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду.

Суд відновлює процесуальний строк позовної давності звернення до суду з позовом про зобовязання визнати грошові вимоги та включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу та вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, позивачем доведено наявність підстав для зобов'язання відповідача включити в ліквідаційний баланс кредиторську вимогу позивача в загальному розмірі 122 145,64 грн. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 25.09.2017 р.)

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно з п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49,53,ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задоволити повність

2.Визнати Бродівське обєднане управління Пенсійного фонду України Львівської області (адреса: вул. П.Полтави, 3, м. Броди, Львівська область, 80600, ідентифікаційний код 41249072) кредитором ОСОБА_1 «Хлібороб» (адреса: с. Заболотці, Бродівський район, Львівська область, 80630, ідентифікаційний код 30061785) з сумою вимог 122 145,64 грн, та включити вимоги Бродівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області в розмірі 122 145,64 грн до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1 «Хлібороб».

3.Стягнути з Ліквідаційної комісії Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (адреса: с. Заболотці, Бродівський район, Львівська область, 80630, ідентифікаційний код 30061785) в дохід державного бюджету 1 832,18 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.09.2017 р.

Суддя Синчук М.М.