Рішення № 69258175, 12.09.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р.Справа № 925/1075/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко"

про стягнення 160555 грн. 20 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 28.03.2017 № 1;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 26.07.2017 №172/07-17.

У серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко" про стягнення 160555 грн. 20 коп. збитків, завданих нестачею вантажу під час його перевезенні.

В обґрунтування позову товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" вказало на неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко", як перевізником, зобовязання за укладеним між сторонами договором заявкою від 24.03.2017 №АТ000000390/6592 щодо збереження вантажу під час його перевезення.

Ухвалою від 28.08.2017 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її розгляд у судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 12.09.2017 у приміщенні господарського суду.

Відповідач у поданому до господарського суду відзиві на позов зазначив, що він 24.03.2017 для виконання своїх зобовязань перед позивачем за договором-заявкою від 24.03.2017 №АТ000000390/6592 уклав договір-заявку на надання транспортно-експедиційних послуг №АТ000000379/6592 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, який узяв на себе зобовязання здійснити замовлене позивачем перевезення вантажу і відповідно має нести відповідальність за його нестачу. Наразі Господарським судом Черкаської області розглядається справа №925/861/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко" до фізичної особи підприємця ОСОБА_3П про відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу, тому у звязку з повязаністю цих двох справ відповідач просить господарський суд обєднати їх в одну справу на підставі ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.09.2017 за участю представників обох сторін, представник позивача підтримав позов з вказаних у ньому підстав, а представник відповідача підтримав викладене у відзиві на позов клопотання про обєднання даної справи і справи № 925/861/17, що розглядається суддею Господарського суду Черкаської області Скибою Г.М., в одну справу.

Частина 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 3.6 своєї постанови від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розяснив, що право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Оскільки дана справа і справа №925/861/17 перебувають у провадженні різних суддів господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про обєднання даної справи зі справою №925/861/17.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" як замовник і товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко" як перевізник уклали між собою договір заявку №АТ000000390/6592 про здійснення перевезення вантажів автотранспортом на таких умовах:

маршрут: Черкаси Ялта (Донецька область);

дата і час завантаження до: 27.03.2017 0:00:00;

дата і час розвантаження до: 28.03.2017 0:00:00;

адреса завантаження: Черкаси, фабрика агрохімікатів;

адреса розвантаження: Ялта, згідно з ТТН;

вантаж (вага і обєм) та інше: засоби захисту рослин 20 т. 86 м3;

вимоги до транспорту: тент, піддонів:1;

розрахунки: 16000, 20%, 1 дн, по оригіналам, Б/н;

дані авто: Рено СА 2677ВА СА8142ХХ;

водій (ПІБ, тел.): ОСОБА_4.

Для здійснення замовленого товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" перевезення вантажу товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко" за укладеним ним з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 договором заявкою на надання транспортно-експедиційних послуг від 24.03.2017 №АТ000000379/6592 залучило водія ОСОБА_4

27 березня 2017 року на виконання договору заявки від 24.03.2017 №АТ000000390/6592 товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко", як перевізник, за товарно-транспортною накладною від 27.03.2017 №Р1534 через водія ОСОБА_4 прийняло від вантажовідправника товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро" замовлений товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" вантаж - фунгіцид ОСОБА_5, РР (5л) у кількості 18265 літрів в каністрах та ящиках вагою брутто 21004,75 кг для перевезення його автомобілем ОСОБА_6 з реєстраційним номером СА2677ВА і напівпричепом з реєстраційним номером СА8142ХХ до вантажоодержувача товариства з обмеженою відповідальністю "Харвіст Трейдінг" с. Ялта, Мангушський район Донецька область.

30 березня 2017 року при прийманні вказаного вище вантажу вантажоодержувачем товариством з обмеженою відповідальністю "Харвіст Трейдінг була виявлена нестача частини вантажу в кількості 880 л, про що комісією за участю водія ОСОБА_4, який при цьому діяв як представник перевізника - товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко" згідно з листом останнього від 28.03.2017 №146/03-17, був складений і підписаний акт приймання продукції по кількості від 30.03.2017 №30-03.

За видатковою накладною від 30.03.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" передало товариству з обмеженою відповідальністю "Харвіст Трейдінг" лише 17385 літрів із 18265 літрів фунгіциду ОСОБА_5 Екстра РР (5л) переданих для перевезення товариству з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко" за товарно-транспортною накладною від 27.03.2017 №Р1534. Вартість однієї літри фунгіциду ОСОБА_5 Екстра РР (5л) становить 216 грн. 54 коп. Відповідно вартість 880 літрів цього вантажу, якого не вистачає, становить 190555 грн. 20 коп.

20 квітня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" надіслало на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко" письмову вимогу від 14.04.2017 №10 про сплату збитків заподіяних нестачею вантажу в сумі 190555 грн. 20 коп.

На виконання вищевказаної вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко" за платіжним дорученням від 17.05.2017 №1845 перерахувало на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" в установі банку 30000 грн. збитків.

Решту збитків у розмірі 160555 грн. 20 коп. товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко" в позасудовому порядку товариству з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" не відшкодувало, що й спричинило даний спір.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з ст. 618 Цивільного кодексу України боржник відповідає за порушення зобовязання іншими особами, на яких було покладено його виконання, якщо договором або законом не встановлена відповідальність безпосередньо виконавця.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включає, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначену відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 225 Господарського кодексу України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частини 1 та 2 ст. 307 Господарського кодексу України визначають, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно з ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до таких висновків.

З договору заявки від 24.03.2017 №АТ000000390/6592 та з товарно-транспортної накладної від 27.03.2017 №Р1534 вбачається, що між сторонами був укладений саме договір перевезення, у якому позивач є замовником перевезення, а відповідач - перевізником.

Залучення відповідачем за укладеним ним з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договором заявкою на надання транспортно-експедиційних послуг від 24.03.2017 №АТ000000379/6592 для здійснення замовленого позивачем перевезення вантажу водія ОСОБА_4 не вплинуло на зміст і вид зобовязань, що виникли між позивачем і відповідачем із укладеного ними договору перевезення і не суперечить їм. При цьому для позивача перевізником замовленого ним перевезення залишився саме відповідач.

В порушення ч. 1 ст. 924 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України відповідач, як перевізник, в не забезпечив повного збереження вантажу під час його перевезення, що призвело до нестачі частини вантажу.

Незабезпечення відповідачем збереження вантажу під час його перевезенні означає про неналежне виконання ним своїх зобовязань перед позивачем за договором перевезення і є підставою для застосування до відповідача передбаченої ст. 623, ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України, ч. 3 та 4 ст. 314 Господарського кодексу України відповідальності у вигляді відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 бізнес Інвест" завданих нестачею вантажу збитків у розмірі вартості вантажу, якого не вистачає, що становить 190555 грн. 20 коп.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправності поведінки особи; наявності збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданими збитками; вини особи, що завдала збитки.

Отже особа, якій завдані збитки, вимагаючи їх відшкодування, має довести три перші умови відповідальності, зокрема: протиправність поведінки особи, яка завдала збитки, наявність і розмір збитків та причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданими збитками. Вина особи, яка завдала збитки, презюмується та не підлягає доведенню особою, якій завдано збитки.

Оцінивши доводи, приведені позивачем в обґрунтування протиправності поведінки відповідача, наявності і розміру збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, господарський суд вважає їх переконливими і такими, що ґрунтуються на належних і допустимих доказах. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Протиправність поведінки відповідача, як перевізника полягає у порушенні ним господарського зобовязання, яке виникло із укладеного між сторонами договору перевезення, і проявилося у незабезпеченні збереження частини вантажу під час його перевезення.

Розмір завданих відповідачем позивачу збитків відповідає вартості вантажу, якого не вистачає, і становить 190555 грн. 20 коп.

З урахуванням відшкодування відповідачем частини завданих позивачу збитків у сумі 30000 грн., наразі невідшкодована частина збитків становить 160555 грн. 20 коп., що відповідає заявленій у позові сумі збитків.

Причинний зв'язок між заподіяною позивачу майновою шкодою та протиправною поведінкою відповідача полягає у тому, що ця майнова шкода була заподіяна саме внаслідок порушення останнім, як перевізником, вказаного вище господарського зобовязання, а не внаслідок протиправної поведінки іншої особи чи внаслідок іншої події.

Відповідач не довів відсутності своєї вини у завданні позивачу збитків, оскільки не довів, що як перевізник вживав усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання своїх зобов'язань щодо збереження вантажу при його перевезенні.

Таким чином, у даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко" до такої відповідальності як відшкодування збитків.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач за платіжним дорученням від 31.06.2017 №561 сплатив за подання позову 2408 грн. 33 коп. судового збору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на сплату судового збору у сумі 2408 грн. 33 коп. підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс і Ко" (вул. Руставі, буд. 4, м. Черкаси, Черкаська область, 18029, код ЄДРПОУ 38715372) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" (вул. Леніна, буд. 40, с. Соснівка, Макарівський район, Київська область, 08054, код ЄДРПОУ 35423563) - 160555 грн. 20 коп. збитків та 2408 грн. 33 коп. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 02.10.2017.

СУДДЯ М.В. Дорошенко