Рішення № 69257943, 27.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2017Справа №910/13199/17За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»

про стягнення 53 566,54 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача Сабітов С.В. (дов. №253/71 від 14.03.17)

від відповідача не з'явився.

встановив :

08.08.2017 Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» страхового відшкодування у розмірі 53 566,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №777.16.2325598 від 26.09.2016 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплатив страхове відшкодування, а тому відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом - ДТП), що підтверджується постановою суду, була застрахована відповідачем, позивач просить стягнути з останнього шкоду у розмірі 53 566,54 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13199/17, розгляд справи призначено на 29.08.2017.

19.08.2017 через загальний відділ діловодства суду надійшов лист МТСБУ №7/2-28/19832 від 16.08.2017 щодо інформації відповідно до страхового полісу № АЕ/9037320.

Судове засідання призначене на 29.08.2017 не відбулось у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у зв'язку із виходом судді Демидова В.О. з лікарняного, розгляд справи №910/13199/17 призначено на 27.09.2017.

Представник позивача з'явився в судове засідання 27.09.2017, надав пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 27.09.2017 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

26.09.2016 між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №777.16.2325598 (далі за текстом - договір), предметом якого є майнова відповідальність за пошкодження транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1, строком дії з 14.10.2016 по 13.07.2017.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, та вигодонабувачем є страхувальник.

23.02.2017 близько 14 год. 00 хв. водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «Soueast Lioncel», д.н.з. НОМЕР_2, по пр. Степана Бандери в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом - автомобілем «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1, який зупинився попереду, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.

В результаті ДТП автомобіль «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1, було пошкоджено, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3017059579630512, виданою Управлінням патрульної поліції у м. Києві.

Згідно з постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29.03.2017 у справі №756/3457/17 (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушенням водієм ОСОБА_3 п. п. 2.3 (б), 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, в результаті чого останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

В матеріалах справи міститься заява про подію від 25.02.2017, відповідно до якого страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку у вигляді ДТП, що сталась 23.02.2017, та просив виплатити страхове відшкодування на рахунок СТО.

Відповідно до Звіту №1709 про оцінку КТЗ «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1, складеного оцінювачем ОСОБА_4 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 від 07.06.2006, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_4 від 02.07.2008), вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, що підлягають заміні, складає 54 066,14 грн.

Відповідно до рахунку №2117567 від 01.03.2017 СП у формі ТОВ «Автомобільний Дім Україна - Мерседес-Бенц» та Акту виконаних робіт №170003412 від 01.03.2017 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1, становить 53 881,10 грн. + 685,44 грн. = 54 566,54 грн.

Відповідно до страхового акту № 3.17.295-1 від 23.03.2017 позивачем узгоджена сума страхового відшкодування на відновлювальний ремонт транспортного засобу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1, в розмірі 53 881,10 грн. та 685,44 грн.

На виконання умов договору, позивачем відповідно до страхового акту № 3.17.295-1 від 23.03.2017 була здійснена виплата страхового відшкодування на рахунок СП у формі ТОВ «Автомобільний Дім Україна - Мерседес-Бенц» у розмірі 53 881,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЦО00754 від 23.03.2017 на суму 53 881,10 грн., та на рахунок ОСОБА_2 у розмірі 685,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ЦО00755 від 23.03.2017 на суму 685,44 грн.

Матеріали справи містять заяву позивача від 12.04.2017 №1611/3.17.295 про відшкодування шкоди у розмірі 54 566,54 грн., яка була отримана відповідачем 21.04.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів виплати відповідачем вказаної суми матеріали справи не містять.

Зважаючи на вищевикладене позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» страхове відшкодування у розмірі 53 566,54 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Ст. 1191 Цивільного кодексу України та п.38.2.1 ст.38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 257, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а за регресними зобов'язаннями, перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 у справі № 910/3023/13, та постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1, становить 54 566,54 грн., що вбачається із рахунку №2117567 від 01.03.2017 СП у формі ТОВ «Автомобільний Дім Україна - Мерседес-Бенц», Акту виконаних робіт №170003412 від 01.03.2017 та страхового акту № 3.17.295-1 від 23.03.2017, у якому позивачем узгоджена сума страхового відшкодування у загальному розмірі 54 566,54 грн.

Вказана сума відновлювального ремонту автомобіля марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1, у загальному розмірі 54 566,54 грн. була виплачена позивачем, а саме: на рахунок СП у формі ТОВ «Автомобільний Дім Україна - Мерседес-Бенц» - у розмірі 53 881,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЦО00754 від 23.03.2017 на суму 53 881,10 грн., та на рахунок ОСОБА_2 - у розмірі 685,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ЦО00755 від 23.03.2017 на суму 685,44 грн.

Вина особи ОСОБА_3, який керував «Soueast Lioncel», д.н.з. НОМЕР_2, встановлена постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29.03.2017 у справі №756/3457/17.

Таким чином, на підставі зазначених вище обставин справи, наведених норм закону та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/9037320, на відповідача покладений обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Soueast Lioncel», д.н.з. НОМЕР_2.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АЕ/9037320 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 100 000 грн., франшиза за даним полісом - 1 000,00 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 53 566,54 грн. (54 566,54 грн. - 0,00 грн. франшизи), а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 53 566,54 грн.

При цьому, суд зазначає, що згідно п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 та зареєстрованої в Мінюсті України 24.11.2003 за №1074/8395, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

З урахуванням викладеного, коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1, 2013 року випуску, дорівнює нулю, так як на момент ДТП - 23.02.2017, строк експлуатації останнього не перевищував строку вказаного у Методиці для відповідного транспортного засобу (становив 3,5 років).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (03680, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 13-Б, код 33442139) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, код 36086124) суму страхового відшкодування у розмірі 53 566 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот шістдесят шість) грн. 54 коп. та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 29.09.2017

Суддя В.О.Демидов