Ухвала суду № 69257844, 27.09.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року справа №812/554/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар - Святодух О.Б.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - Колеснікової О.М. за довіреністю № 99-99-11-17/05/80 від 05.09.2017 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 812/554/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ Енергосервіс» до Луганської об'єднаної державної податкової інспекцїя Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій щодо відмови у підписанні договору та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Енергосервіс» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську Головного управління ДФС у Луганській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в підписанні договору про визнання електронних документів від 20.02.2017 року № 5;

- зобов'язати відповідача прийняти та зареєструвати договір про визнання електронних документів від 20.02.2017 року № 5;

- зобов'язати відповідача прийняти та зареєструвати податкові накладні від 14.02.2017 року № 1, від 16.02.2017 року № 2 датою їх фактичного подання (а.с. 3-5, 56-61).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 року залучено Державної фіскальної служби України у якості другого відповідача (а.с. 83).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 року здійснено процесуальне правонаступництво першого відповідача, замінено Державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську Головного управління ДФС у Луганській області на Луганську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області (а.с.149).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, суд першої інстанції частково задовольнив позов.

Визнав протиправними дії Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області щодо відмови у підписанні договору про визнання електронних документів від 20 лютого 2017 року № 5.

Зобов'язав Луганську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області прийняти та зареєструвати договір про визнання електронних документів від 20 лютого 2017 року № 5.

В іншій частині - відмовлено (а.с. 204 - 209).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій пославшись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що підставою для відмови у прийнятті договору від 20.02.2017 року № 5 стала розбіжність реквізитів, вказаних у цьому договорі з даними Єдиного банку даних щодо наявності на ТОВ «ЛФ «Енергосервіс» головного бухгалтера. Звертає увагу на те, що наявність/відсутність головного бухгалтера впливає на алгоритм підготовки платником податків податкового документа в електроному вигляді. Вважає, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки доводам про те, що підприємство відповідно до реєстраційних даних ЄДР перебуває на тимчасово непідконтрольній території України та неодноразово потрапляло до переліків ризикових підприємств, що формують схемний податковий кредит. Також зазначає, що Закон України «Про державну реєстарцію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року № 755-VI не передбачає внесення державним реєстратором будь - яких даних щодо головного бухгалтера (а.с. 215-217).

Від позивача до Донецького апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він висловлює незгоду з доводами апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції прийнято законно, у відповідності норм матеріального і процесуального права. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги апелянта. В обгрунтування заперечень зазначив, що відповідно до ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електроній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електроного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом з зазначенням обов'язкових реквізитів. Також зазначає, що діючим законодавством не передбачено будь - яких інших способів подання до реєстрації податкових накладних, крім як в електроній формі, тому судом першої інстанції інстанції помилково відмовлено у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача прийняти та зареєструвати податкові накладні.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги на задоволенні якої наполягав.

Інші учасникі судового процесу до суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, та наданих заперечень встановила наступне.

Позивач ТОВ «ЛФ «Енергосервіс», зареєстрований в якості юридичної особи за ідентифікаційнии кодом 33242198 (а.с. 21-44).

Позивач перебуває на податковому обліку в Луганській ОДПІ (Артемівське відділення), яка є правонаступником ДПІ в Артемівському районі, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 107-113).

Згідно із свідоцтвом № 100312045 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с. 45).

20.02.2017 року позивачем оформлено та направлено до ДФС України договір про визнання електронних документів від 20.02.2017 року № 5, що укладається між Луганською ОДПІ (Артемівське відділення) та ТОВ «ЛФ «Енергосервіс» (а.с. 6-8).

Факт отримання договору про визнання електронних документів від 20.02.2017 року № 5 ДФС України 20.02.2017 року підтверджено квитанцією № 1 (а.с. 9).

Згідно з квитанцією № 2 договір про визнання електронних документів від 20.02.2017 року № 5 не прийнято, виявлені помилки: відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, не відповідають реєстраційним даним в Єдиному банку даних (а. с. 10).

02.03.2017 року, 16.03.2017 року та 27.03.2017 року позивач направив до ДФС України скарги на бездіяльність Артемівського відділення Луганської ОДПІ щодо не надіслання останнім протягом тривалого часу квитанції № 2, що підтверджено копією скарги (а.с. 17-18) та копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с. 19-20).

ГУ ДФС у Луганській області листами від 31.03.2017 року № 571/10/12-32-08-07 та від 11.04.2017 року № 663/10/12-32-08-07 надало відповідь ТОВ «ЛФ «Енергосервіс» на заяви від 01.03.2017 року б/н та від 16.03.2017 року № 16/03/17/01, у яких зазначено, що до Луганської ОДПІ (Артемівське відділення) 20.02.2017 року надійшов договір про визнання електронних документів ТОВ «ЛФ «Енергосервіс» на який накладено ЕЦП керівника та ЕЦП печатки платника податків. Згідно з інформацією Єдиного банку даних платника податків - юридичних осіб станом на 30.03.2017 року керівником ТОВ «ЛФ «Енергосервіс» є Шакало С.А., головний бухгалтер - Алексєєва М.О. Посадовими особами Артемівського відділення Луганської ОДПІ у телефонному режимі запропоновано ТОВ «ЛФ «Енергосервіс» для підписання договору подати форму 1-ОПП про відсутність на підприємстві головного бухгалтера або надіслати новий договір вже з даними по головному бухгалтеру (а.с. 74, 75).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані 2 податкові накладні, які сформовані в електронному вигляді:від 14.02.2017 року № 1 на загальну суму 131316,00 грн. у тому числі ПДВ 21886,00 грн. покупець ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (а.с. 11), від 16.02.2017 року № 2 на загальну суму 5040,00 грн. у тому числі ПДВ 840,00 грн. покупець ТОВ «Завод сталевої дробі» (а.с. 12).

Доказів вжиття позивачем будь-яких дій щодо реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних судом першої та апеляційної інстанції не встановлено.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року № 851-IV (далі - Закон № 851-IV).

Відповідно до статті 9 Закону № 851-IV електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233).

Пунктом 1 Інструкції № 233 визначено, що у цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

- база даних державної податкової служби (далі - база даних ДПС) - база даних в електронному вигляді, створена в органах державної податкової служби (далі - органи ДПС) на основі показників звітних документів платників податків та призначена для централізованого накопичення та багаторазового використання в інформаційних системах органів ДПС;

- квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді;

- квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС;

- система подання податкових документів в електронному вигляді - сукупність організаційних, правових заходів та програмних, програмно-апаратних, телекомунікаційних засобів, що забезпечують подання податкових документів в електронному вигляді до органів ДПС.

Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначено розділом ІІІ Інструкції № 233.

Так, пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції № 233 визначено, що платник податків:

- отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці (підпункт 5. 1);

- отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді (підпункт 5.2);

- ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) (підпункт 5.3);

- надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії (підпункт 5.4);

- після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору (підпункт 5.5).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Інструкції № 233 орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит:

- видає два примірники договору (підпункт 6.1);

- приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів (підпункт 6.3);

- звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору (підпункт 6.4);

- після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору (підпункт 6. 5).

Пунктом 7.1 розділу ІІІ Інструкції № 233 визначено, що платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Згідно з підпунктом 7.4 розділу ІІІ Інструкції № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції (підпункт 7.5 розділу ІІІ Інструкції № 233).

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин (підпункт 7.6 розділу ІІІ Інструкції № 233).

Як вже зазначалося, підставою для відмови у прийнятті відповідачем договору від 20.02.2017 року № 5 стала розбіжність реквізитів договору, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС щодо наявності на ТОВ «ЛФ «Енергосервіс» головного бухгалтера.

Колегія суддів зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним підписантом товариства є його керівник - Шакало С.А. Будь-які інші особи, які мають право підписувати договори від імені товариства, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні (а.с. 141-144).

Крім того, дослідивши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що останні зміни відомостей про керівника юридичної особи та про підписантів відбулися 22.03.2011 року (а.с. 143).

Таким чином, починаючи з 22.03.2011 року єдиною особою, що має право підписувати будь-які договори від імені ТОВ «ЛФ «Енергосервіс» є його керівник.

Відповідно до пункту 63.11 статті 63 Податкового кодексу України контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Пунктом 64.1 статті 64 Податкового кодексу України передбачено, що взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей контролюючими органами.

Відповідно до п.66.1 статті 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації (підпункт 66.1.1.); інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків (підпункт 66.1.2.); документально підтверджена інформація, що надається платниками податків (підпункт 66.1.3.); інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків (підпункт 66.1.4.); рішення суду, що набрало законної сили (підпункт 66.1.5.); дані перевірок платників податків (підпункт 66.1.6.).

Згідно з пунктом 66.4 статті 66 Податкового кодексу України платники податків - юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов'язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідальність за неподання такої інформації визначається цим Кодексом.

Пунктом 66.5 статті 66 Податкового кодексу України визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з цією главою, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов'язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.

Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Частиною першою статті 10 Закону № 755-IV визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 755-IV інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених цією статтею, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.

Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем, зокрема, центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, - відомостей про проведення такої реєстраційної дії (частина 2 статті 13 Закону № 755-IV).

Виходячи з аналізу викладених норм, вбачається, що відомості які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою. Як вже було зазначено, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру, єдиним підписантом товариства є його керівник - Шакало С.А. Будь-які інші особи, які мають право підписувати договори від імені товариства, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні. Останні зміни внесені до Єдиного державного реєстру відомостей про керівника юридичної особи та про підписантів відбулися 22.03.2011 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Луганська ОДПІ була обізнана про те, що починаючи з 22.03.2011 року єдиною особою, що має право підписувати будь-які договори від імені ТОВ «ЛФ «Енергосервіс» є його керівник.

Крім того, отримавши від державного реєстратора інформацію про проведення реєстраційної дії, контролюючий орган зобов'язаний був внести відповідні зміни до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб.

За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на наявність в Єдиному банку даних про платника податків - юридичної особи відомостей про іншого підписанта, окрім як керівника позивача, як на підставу для відмови у підписанні договору про визнання електронних документів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач діяв на підставі та у межах наданих повноважень, але з порушенням визначеного порядку підписання договору про визнання електроних документів.

Щодо доводів товариства з приводу помилковості висновків суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідача прийняти та зареєструвати податкові накладні, колегія суддів зауважує, що підприємство не оскаржило прийняте судове рішення, що унеможливлює перевірити постанову в зазначеній частині, оскільки згідно до ч. 1 ст. 195 суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи встановлені по справі обставини колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 812/554/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ Енергосервіс» до Луганської об'єднаної державної податкової інспекцїя Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій щодо відмови у підписанні договору та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 вересня 2017 року.

Повний текст ухвали буде складений та підписаний у нарадчій кімнаті 02 жовтня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова