Ухвала суду № 69257674, 28.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

28.09.2017

Справа № 910/16465/17

Cуддя Головатюк Л.Д., розглянувши

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнеспром Інвест»

до 1) публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс»

про визнання права

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнеспром Інвест» до товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» та публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Дослідивши подану позовну заяву б/н від 20.09.17 суд дійшов висновку, що у прийнятті позовної заяви слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.

Згідно з ч. 3 ст. 22 названого Закону, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб'єктним складом.

Відповідно до статті 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд:

- визнати право товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнеспром Інвест» (код за ЄДРПОУ 39815726) вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» (код за ЄДРПОУ 36366810) сплати боргу за Кредитним договором №4А12046И від 09.02.2012, укладеним між публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Адіоніс», у розмірі 746 398 684 (сімсот сорок шість мільйонів триста дев’яносто вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 12 копійок; за кредитним договором №4А13314И від 17.05.2013, укладеним між публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Адіоніс», у розмірі 227 173 406 (двісті двадцять сім мільйонів сто сімдесят три тисячі чотириста шість) гривень 82 копійки; за кредитним договором № 4А14170И від 17.02.2014, укладеним між публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Адіоніс», у розмірі 48 288 671 (сорок вісім мільйонів двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят одна) гривня 97 копійок та за кредитним договором № 4А15034И від 12.02.2015, укладеним між публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Адіоніс», у розмірі 18 515 128 (вісімнадцять мільйонів п’ятсот п'ятнадцять тисяч сто двадцять вісім) гривень 18 копійок, який був сплачений товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнеспром Інвест» (код за ЄДРПОУ 39815726) Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» (код за ЄДРПОУ 14360570) за товариство з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» (код за ЄДРПОУ 36366810).

- визнати відсутнім у публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код за ЄДРПОУ 14360570) права вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» (код за ЄДРПОУ 36366810) сплати боргу за Кредитним договором № 4А12046И від 09.02.2012, укладеним між публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Адіоніс», у розмірі 746 398 684 (сімсот сорок шість мільйонів триста дев’яносто вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 12 копійок; за кредитним договором №4А13314И від 17.05.2013, укладеним між публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та товариством з обмеженою Поручителем - товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнеспром Інвест» (код за ЄДРПОУ 39815726).

Позовні вимоги про визнання за позивачем права вимоги на сплату грошового зобов'язання та визнання погашеними зобов'язання є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення.

Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо підвідомчості таких спорів господарським судам. Отже, категорія спорів щодо встановлення певних юридичних фактів у правовідносинах між юридичними особами не підвідомча господарським судам. Такі факти можуть встановлюватись господарським судом під час розгляду справи, яку віднесено до юрисдикції господарського суду чинним законодавством, тобто у разі, коли позивач звертається з позовом за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Такий правовий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 14.01.2002, постанові Вищого господарського суду України від 08.10.2009 у справі № 16/121, від 02.02.2010 у справі № 6/444.

Вимоги про встановлення юридичних фактів не підвідомчі господарським судам України, відтак, зазначене є підставою для відмови у прийнятті даної позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 62 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнеспром Інвест» відмовити.

Суддя Головатюк Л.Д.