Ухвала суду № 69257015, 26.09.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" вересня 2017 р. Справа № 903/1015/15 За скаргою Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на дії державного виконавця у справі №903/1015/15

за позовом: Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

до відповідача 1: Державного підприємства "Волиньвугілля"

відповідача 2: Державного підприємства "Шахта №1"Нововолинська"

про стягнення 55296927,72 грн.

Суддя Шум М.С.

представники сторін:

від заявника: ОСОБА_1, довіреність №47 від 27.06.2017р.

від відповідача 1: н/з

від відповідача 2: н/з

від ВДВС: ОСОБА_2, довіреність №1049/20.3-03 від 29.12.2016р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні згідно ст.22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки.

Встановив: рішенням господарського суду Волинської області від 18.11.2015р. у справі №903/1015/15, позовні вимоги Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" задоволено частково. У позовних вимогах Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" до відповідача 2 - Державного підприємства "Шахта №1"Нововолинська" відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства Волиньвугілля на користь Державного підприємства Регіональні електричні мережі 54886357,86 грн., з них 29936373,11 грн. основного боргу за активну електроенергію, 401911,99 грн. - основного боргу за реактивну електроенергію, 7218953,98 грн. пені; 488152,40 грн. 3% річних; 8128450,49 грн. інфляційних втрат, 509448,17 грн. 3% річних та 8203067,72 грн. - інфляційних втрат (за невиконання рішення господарського суду Волинської області у справі №903/106/14) та 72537,39 грн. судових витрат по справі. В стягненні 246403,97 грн. - інфляційних втрат та 164165,89 грн. - інфляційних втрат (за невиконання рішення господарського суду Волинської області від 08.04.2014р. у справі №903/106/14)- відмовлено.

03.12.2015р. на виконання вказаного рішення видано наказ №903/1015/15-1.

13.07.2017р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3В за виконавчим провадженням № 51853312 винесено постанову про повернення ДП «Регіональні електричні мережі» наказу господарського суду Волинської області від 03.12.2015р. №903/1015/15-1.

Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» звернулось до господарського суду Волинської області із скаргою на дії державного виконавця, а саме державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_3 в якій просять:

-Визнати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 13.07.2017 року про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 1853312 недійсною.

-Зобовязати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України згідно із ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-УІІІ винести постанову про відновлення виконавчого провадження №51853312.

-Зобовязати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати вимоги ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 року № 2021-VIII в частині зупинення виконавчого провадження №51853312.

Дана скарга обґрунтована тим, що думку скаржника державний виконавець повинен був не повертати наказ стягувачу, а зупинити виконавче провадження на підставі вимог ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств».

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.09.2017р. розгляд скарги призначено на 26.09.2017р..

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав, просив останню задоволити.

В судовому засіданні представник ВДВС подав суду заперечення, просив у задоволенні скарги відмовити з підстав наведених у запереченнях.

Згідно ч.1-2 ст.121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Заходами примусового виконання рішень у відповідності до ст.10 Закону України Про виконавче провадження є:

1)звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, обєкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2)звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3)вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4)заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обовязку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5)інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств, тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у звязку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

В ч.2 ст.2 вказаного Закону зазначено: Кабінету Міністрів України у місячний строк із дня набрання чинності цим Законом: розробити та затвердити програму відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Разом із тим, виключний перелік підстав для зупинення виконавчого провадження встановлено ст.34 Закону України Про виконавче провадження, серед яких не зазначено про можливість зупинення виконавчого провадження на підставі норми ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств.

Згідно п.9 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ підлягає поверненню стягувачеві у випадку коли законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Згідно п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Станом на день прийняття оскаржуваної постанови, у державного виконавця були відсутні підстави для прийняття постанови про зупинення виконавчого провадження.

Законом України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» зупинено заходи примусового виконання рішення суду, що встановлює обмеження державному виконавцю здійснювати дії щодо примусового стягнення коштів з рахунків боржника та звернення стягнення на майно, саме останнє виключало можливість виконання відповідного рішення.

Суд вважає, що постанову від 13.07.2017р. за виконавчим провадженням №51853312 про повернення ДП «Регіональні електричні мережі» наказу господарського суду Волинської області від 03.12.2015р. №903/1015/15-1, винесено головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3В на підставі чинного законодавства, а тому скарга Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №51853312 підлягає відхиленню, як безпідставна.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.86, 121-2 ГПК України, господарський суд ,-

ухвалив:

В задоволенні скарги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №51853312 відмовити.

Суддя М. С. Шум