Рішення № 69256986, 26.09.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.2017 Справа № 904/7178/17За позовом Кам'янської міської Ради Дніпропетровської області, м. Камянське

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

про стягнення 152 289,36 грн

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: Тертишна О.О.,- довіреність № 04-01/1709 від 14.06.2017;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Кам'янська міська Рада Дніпропетровської області звернулась до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 152 289,36 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що у відповідача на праві приватної власності перебуває нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2, однак, в порушення вимог земельного законодавства, відповідач, користується спірною земельною ділянкою без належно оформленого права користування нею. З огляду на викладене, керуючись Постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993 № 284, позивачем здійснено розрахунок збитків за період з 01.08.2013 по 31.07.2016, у вигляді недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 152289, 36 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 26.07.2017.

Ухвалою від 26.07.2017 розгляд справи було відкладено на 22.08.2017.

Позивач 22.08.2017 подав до суду клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 22.08.2017 продовжено строк розгляду спору до 26.09.2017 та розгляд справи відкладено на 26.09.2017.

Представник позивача з'явився у судове засідання, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки поштові конверти (а.с. 41, 48) з ухвалами суду, які направлялись на адресу відповідача, повернулись з поштовими відмітками: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 22.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 53311900 від 25.09.2017, нежитлове приміщення загальною площею 635 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 (далі - відповідач) на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.02.2013 (а.с. 51-52).

Згідно з п. 1.4.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на III квартал 2015 року та на підставі направлення від 10.09.2015 №1047, виданого начальником Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області Дудником В.В., головним державним фінансовим інспектором відділу контролю у сфері органів влади, оборони та місцевого самоврядування Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області Зозулею І.І. у період з 07.09.2015 по 16.10.2016 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності та законності використання земель міста та управління майном, що належить територіальній громаді міста, в Дніпродзержинській міській раді за період з 01.01.2013 по 31.08.2015.

За результатами проведеної ревізії складено 22.10.2015 було складено Акт державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області № 08-20/19 «Ревізії фінансово-господарської діяльності, законності використання земель та управління майном, що належать територіальній громаді міста, в Дніпродзержинській міській раді за період з 01.01.2013 по 31.08.2015» (а.с. 30).

На підставі вищезазначеної ревізії, 29.02.2016 Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради на адресу ОСОБА_1 було направлено лист № 07-11/671, яким останнього було повідомлено, що 10.03.2016 з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. відбудеться обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2.

Спеціалістами відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради 10.03.2016 проведено обстеження спірної земельної ділянки, за результатами якого було складено Акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки (а.с. 13).

В результаті обстеження встановлено, що на підставі рішення міської ради від 29.04.2005 №531-18/ГУ земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,02335 га надана у користування на умовах оренди ТОВ «Алькатрас» та укладено договір оренди земельної ділянки № 02692 від 27.09.2005 для фактичного розміщення об'єкта цивільної оборони, строком дії до 29.04.2006.

Фактично на момент обстеження за зазначеною адресою, в межах площі згідно з планом, на видимій частині земельної ділянки розміщено вхідну групу спецспоруди, яка використовується як розважальний центр, автостоянку з сторожкою, комплекс капітальних нежитлових будівель, проходи, проїзди, площадки, земельну ділянку огороджено парканом.

Таким чином, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) користується земельною ділянкою площею 0,2355 га за адресою: АДРЕСА_2 під розміщення об'єкту нерухомого майна з 23.04.2013 року по теперішній час без правовстановлюючих документів на землю.

На підставі викладеного вище, департаментом комунальної власності , земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради було проведено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. З здійсненим розрахунком збитки склала 152289, 36 грн.

Станом на час звернення позивача до господарського суду, відповідач збитки понесені позивачем, як власником землі внаслідок фактичного використання земельної ділянки у розмірі 152289, 36 грн. не відшкодував, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

За приписами ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Факт фактичного використання відповідачем без правовстановлюючих документів, а саме без договору оренди земельної ділянки площею 0,2355 га за адресою: АДРЕСА_2, на якій знаходиться належне відповідачу нерухоме майно, в період, зазначений в акті, відповідачем належними доказами не спростовано.

Згідно із ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на положення статей 22, 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів. У відповідності до ст.152 ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

За приписами ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст.157 Земельного Кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 (далі Порядок) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню згідно з п. 3 Порядку підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до п. 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Згідно Акту від 15.09.2016 відповідачем нанесено територіальній громаді м. Кам'янське збитки у вигляді неодержаного доходу у розмірі 152289,36 грн. (а.с. 28-29).

Перевіривши вказаний розрахунок, суд дійшов висновку, що його зроблено у відповідності до формули, визначеної Порядком та з урахуванням конкретної нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, позивачем дотримано встановлений законом спеціальний порядок визначення розміру збитків, який підлягає застосуванню при розгляді справ про стягнення збитків.

Водночас, відповідач у порушення приписів ст. 1166 ЦК України та ст. 33 ГПК України не довів належними і допустимими доказами того, що не укладання ним договору оренди виникло не з його вини, і що він здійснив всі передбачені чинним законодавством заходи.

З викладеного вбачається, що неукладання договору оренди і неотримання відповідно позивачем орендної плати у встановленому законодавством розмірі, тобто виникнення в нього збитків, виникло у зв'язку з бездіяльністю відповідача, який був зобов'язаний виконати певні дії, тобто наявна його вина у правопорушенні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків) наявні усі елементи складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вина).

Аналогічна правова позиція щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у разі зволікання землекористувача в укладенні договору оренди земельної ділянки на підставі ст.1166 ЦК України викладена у постановах Верховного суду України від 28.01.2015 у справі № 5023/3993/12 (5023/9057/11), від 03.06.2015 у справі № 904/4338/14, від 01.07.2015 у справі № 916/3311/14, які згідно приписів ст.111-28 ГПК України є обов'язковими для застосування всіма судами.

Враховуючи факт використання відповідачем земельної ділянки площею 0,2355 га за адресою: АДРЕСА_2 без правовстановлюючих документів, що позбавило Кам'янську міську раду права одержати дохід у виді орендної плати за землю в період з 23.04.2013 по 31.08.2015 на суму 152289,36 грн., який вона могла б отримувати, якби її право не було порушено, суд вважає позовні вимоги обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кам'янської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, м-н Петра Калнишевського, 2; ідентифікаційний код 24604168) збитки у розмірі 152289, 36 грн. та 2284,34 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 02.10.2017

Суддя М.О. Ніколенко