Постанова № 69256615, 26.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2017 року № 826/13035/15

Окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_2, Київська міська державна адміністрація про скасування державної реєстрації розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_2 (далі - Третя особа 1), Київська міська державна адміністрація (далі - Третя особа 2), в якому просив:

- Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 30.01.2015 року №66 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху», що зареєстроване у Головному управлінні юстиції у м. Києві 05.02.2015 року за №9/1120, №10/1121.

В обґрунтування позову зазначив, що 05.02.2015 року Відповідач зареєстрував за №№ 9/1120 та 10/1121 Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради від 30.01.2015 року №66 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху», 06.02.2015 року даний акт оприлюднено у газеті «Хрещатик» №17 (4613), арк. 5-6.

Позивач вважає, що реєстрація вказаного розпорядження була проведена з порушенням вимог законодавства, оскільки Виконавчого органу Київської міської ради не існує, як юридичної особи; він не є органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування; акти Виконавчого органу Київської міської ради не підлягають державній реєстрації; акти видані у формі розпоряджень; акти підписано особою, яка не працює у Виконавчому органі Київської міської ради, їх видано із перевищенням наданих законом повноважень; акти не видано Київською міською радою та останньою не делеговано неіснуючій, як зазначено позові, юридичній особі повноваження встановлення тарифів; акти не видані у формі рішень Виконавчого комітету Київської міської ради (який не утворено), акти видано без урахування положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності». Також позивач вказує на те, що Бондаренко В.В. не є належною особою, який підписав додатки.

Крім того, на думку позивача, оскільки зареєстроване відповідачем 05.02.2015 року за №9/1120 та №10/1121 Розпорядження №66 від 30.01.2015 року було видане з великою кількістю порушень діючого законодавства, у відповідача були всі підстави відмовити у його державній реєстрації.

Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2015 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.03.2016 року дана адміністративна справа прийнята до свого провадження суддею Качуром І.А. та призначена до судового розгляду.

Під час розгляду справи позивач, який також є представником третьої особи 1 підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, підтримавши пояснення, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача та представник третьої особи 2 до судового засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутністю на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні за згодою позивача - представника третьої особи 1, з урахуванням неявки представника відповідача та представника третьої особи 2 до судового засідання без поважних причин, ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача - представника третьої особи 1, дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

У відповідності до ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

На офіційному веб-порталі Київської міської державної адміністрації опубліковане Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 30.01.2015 року № 66 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху», тарифи на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері, який працює у звичайному режимі руху, затверджені Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.01.2015 року №66, зареєстроване в Головному управління юстиції у місті Києві 05 лютого 2015 року за № 9/1120 та Вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері та міській електричці, який працює у звичайному режимі, затверджена Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.01.2015 року №66 та зареєстрована в Головному управлінні юстиції у місті Києві 05 лютого 2015 року за №10/1121.

Відповідно до змісту розпорядження № 66 від 30.01.2015 року встановлено:

- тарифи на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху;

- вартість разового квитка на перевезення міською електричкою, яка працює у звичайному режимі руху;

- вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху;

- заставну вартість пластикової безконтактної картки, тощо.

Також, відповідно до п.п. 9,10 вказаного Розпорядження, це Розпорядження набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Контроль за виконанням цього розпорядження покладено на першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Ніконова І.В.

Вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері та міській електричці, який працює у звичайному режимі, затверджена Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.01.2015 року №66 та зареєстрована в Головному управлінні юстиції у місті Києві 05 лютого 2015 року за №10/1121 підписана керівником апарату Бондаренко В. (http://kievcity.gov.ua/news/?c=3&fy=2015&fm=1&fd=30&ty=2015&tm=1&td=30)

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що реєстрація вказаного розпорядження була проведена з порушенням вимог законодавства, оскільки Виконавчого органу Київської міської ради не існує, як юридичної особи; він не є органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування; акти Виконавчого органу Київської міської ради не підлягають державній реєстрації; акти видані у формі розпоряджень; акти підписано особою, яка не працює у Виконавчому органі Київської міської ради, їх видано із перевищенням наданих законом повноважень; акти не видано Київською міською радою та останньою не делеговано неіснуючій, як зазначено позові, юридичній особі повноваження встановлення тарифів; акти не видані у формі рішень Виконавчого комітету Київської міської ради (який не утворено), акти видано без урахування положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності». Також позивач вказує на те, що Бондаренко В.В. не є належною особою, який підписав додатки.

Згідно ч. 2 ст. 81 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Частиною 4 ст. 87 ЦК України передбачено, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Указом Президента України від 24.07.1995 р. №640/95 "Про обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації" утворено обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації. Державні адміністрації є місцевими органами державної виконавчої влади.

Згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Тобто, Київська міська державна адміністрація, як виконавчий Київської міської ради, з моменту свого створення паралельно виконує функції органу місцевого самоврядування та місцевого органу виконавчої влади.

Зважаючи на вказану особливість функціонування виконавчого органу Київської міської ради, законодавством не передбачено необхідності реєстрації виконавчих органів місцевих державних адміністрацій в якості окремих юридичних осіб для виконання функцій органу місцевого самоврядування та місцевого органу виконавчої влади.

За таких обставин Київська міська державна адміністрація, будучи зареєстрованою як юридична особа з такою назвою, виконує Функції органу місцевого самоврядування та місцевого органу виконавчої влади, як виконавчий орган Київської міської ради.

Частиною 1 ст. 10-1 Закону України "Про столицю України - місто герой - Київ" передбачено, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Відповідно до статті 7 даного Закону, система місцевого самоврядування у місті Києві включає: територіальну громаду міста; міського голову; міську раду; виконавчий орган міської ради; районні ради (у разі їх утворення); виконавчі органи районних у місті рад; органи самоорганізації населення.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №21-рп/2003 від 25.12.2003 р. однією з особливостей здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві є зосередження у Київській міській державній адміністрації функцій у сферах виконавчої влади і місцевого самоврядування. Безпосередньо функції у сфері виконавчої влади реалізуються спеціально уповноваженими посадовими особами Київської міської державної адміністрації. Функції місцевого самоврядування здійснюють посадові особи, зокрема заступники Київського міського голови з питань здійснення самоврядних повноважень тощо (статті 14, 16 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ").

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України "Про столицю України - місто герой - Київ" місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування за рахунок бюджету міста та районів.

Частиною 2 ст. 10-1 Закону України "Про столицю України - місто герой - Київ" передбачено, що голова Київської міської державної адміністрації призначається Президентом України в порядку, передбаченому Конституцією та законами України.

Указом Президента України №556/2014 від 25.06.2014 р. головою Київської міської державної адміністрації призначено Кличка В.В.

З 22 липня 2014 року першим заступником голови Київської міської державної адміністрації призначено Ніконова Ігоря Володимировича.

Вказана обставина є загальновідомою, а тому доказуванню не підлягає.

У відповідності до п. 4.3 Регламенту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (в редакції Регламенту, яка діяла на момент видання Розпорядження №66 від 30.01.2015 року) у разі відсутності (відрядження, відпустка, хвороба) голови Київської міської державної адміністрації його обов'язки виконує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови згідно з окремим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Оскаржуване Розпорядження № 66 від 30.01.2015 року підписано Виконуючим обов'язки Голови Ніконовим І.В., тобто особою, яка мала на це право.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що єдина особа, яка мала право на встановлення тарифів на проїзд у міському транспорті - Київська міська рада, яка такого рішення не приймала, з огляду на наступне:

У відповідності до статті 101 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Враховуючи паралельність виконання функцій державної виконавчої влади та місцевого самоврядування виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та законодавчим закріпленням даного положення, рішення про делегування повноважень Київської міської ради виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) законодавцем не передбачено.

Наведене спростовує доводи позивача щодо відсутності повноважень у виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на прийняття оскаржуваного розпорядження.

З приводу доводів позивача щодо підписання додатків до Розпорядження, суд зазначає, що відповідно до пункту 4.4. глави 4 Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08 жовтня 2013 за № 1810, додатки до розпоряджень підписує керівник апарату.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 серпня 2014 року № 147 "Про призначення Бондаренка В.В.", керівником апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) призначено Бондаренка Володимира Володимировича.

Зазначене свідчить про те, що Бондаренко В.В. правомірно підписав додатки до Розпорядження, а тому доводи позивача в цій частині є необгрунтованими та безпідставними.

Крім того, згідно з підпунктом 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження, серед яких визначено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Таким чином, до повноважень Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київської міської ради, належать повноваження в частині встановлення тарифів на транспортні послуги, що і було зроблено у відповідності до оскаржуваного рішення.

Суд також не приймає до уваги доводи позивача в частині не оприлюднення у засобах масової інформації проекту оскаржуваного розпорядження за місяць до його прийняття у відповідності до вимог ст. 9,13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики к сфері господарської діяльності», оскільки такі твердження позивача не відповідають дійсності та спростовуються наявним на офіційному веб - порталі Київської міської державної адміністрації повідомленням за адресою: http://kievcity.gov.ua/news/18808.html.

За таких обставин, реєстрація Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 30.01.2015 року № 66 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху», тарифи на перевезення пасажирів у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері, який працює у звичайному режимі руху, затверджені Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.01.2015 року №66, Головним управлінням юстиції у місті Києві 05 лютого 2015 року за № 9/1120 та реєстрація додатку до Розпорядження - Вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері та міській електричці, який працює у звичайному режимі, затверджена Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.01.2015 року №66 Головним управління юстиції у місті Києві 05 лютого 2015 року за №10/1121 проведена у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що для проведення відповідних реєстраційних дій Відповідачу були надані документи у повному обсязі, тому у Відповідача були відсутні підстави для відмови у проведенні цих реєстраційних дій.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Станом на момент вирішення справи по суті Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 30.01.2015 року № 66 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху» втратило чинність на підставі розпорядженням №732 від 16.06.2017 року «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених реєстраційних дій.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. 94 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Відповідача на користь позивача судових витрат, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 122,158 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур