Постанова № 69256258, 08.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2017 року № 826/8066/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибторг Груп»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного

управління Державної фіскальної служби у місті Києві

третя особа Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Голосіївського району Управління державної реєстрації Головного

територіального управління юстиції у місті Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибторг Груп» (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), за участю третьої особи - Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просить суд, з урахуванням клопотання про зміну позовних вимог:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору з позивачем про визнання електронних документів, що зареєстрований за №9196642289, та доставлений до ДФС України 23.09.2015р.;

2) зобов'язати відповідача поновити дію договору про визнання електронних документів, що зареєстрований за №9196642289, та доставлений до ДФС України 23.09.2015р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибторг Груп» та Державною податковою інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2016 року відкрито провадження у справі.

У зв’язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 19.05.2017 справу прийнято до провадження суддею Григоровичем П.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 15.08.2017 задоволено клопотання позивача про часткову відмову від позову та закрито провадження в частині позовних вимог про зобов’язання відповідача поновити дію договору.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Надав до матеріалів справи заперечення проти позову, в яких посилається на те, що позивач за юридичною адресою не знаходився, що і стало підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув. Про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. З заявами/клопотаннями до суду не звертались.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.09.2015 року між Позивачем та Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено Договір про визнання електронних документів № 210920151, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях як оригіналу.

Дію вказаного Договору було підтверджено Державною фіскальною службою відповідно до квитанцій № 1, 2 копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 13-14). Відповідно до вказаних квитанцій, договору присвоєно реєстраційний №9196642289.

Відповідно до договору позивачем було направлено в електронному вигляді для реєстрації податкові накладні № 1 від 21.04.2016р.; № 1 від 26.04.2016р.; № 1 від 07.04.2016р.; № 1 від 12.04.2016р.; № 3 від 07.04.2016р.; № 2 від 30.04.2016р.; податкову декларацію з ПДВ квітень 2016р., що підтверджується квитанціями № 1.

Згідно вказаних квитанцій документи були доставлені до центрального рівня ДПС але не прийняті у зв'язку з тим, що було порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 «Про подання електронної податкової звітності», а саме: ЄДРПОУ: 37249270, можливо розірвано договір про визнання електронних документів.

В подальшому на адресу позивача від відповідача надійшов лист № 3840/10/26-50-10 від 04.04.2016 про розірвання вищезазначеного договору, оскільки, як зазначено у листі, за результатами здійснення заходів, передбачених пунктом 12.5 розділу 12 Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 4588 (зареєстровано наказом Міністерства юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300) щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, місцезнаходження ТОВ «РИБТОРГ ГРУП» за податковою адресою не встановлено.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори, що виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Адміністративним договором у розумінні п. 14 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Виходячи зі змісту ч. 2 статті 4 названого Кодексу, спори, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів, мають публічно-правовий характер.

Таким чином, публічно-правовий спір, який виник з приводу укладання та виконання договору, зміст якого складають права та обов'язки сторін щодо реалізації владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищенаведене, вивчивши договір про визнання електронних документів, з розірвання якого виник даний спір, суд приходить до висновку, що названий договір є адміністративним, виходячи з такого.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України) платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У той же час, на контролюючі органи покладено функції з надання послуг електронного цифрового підпису (пп. 191.1.44 п. 191.1 ст. 19 ПК України), а також пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право на отримання від платників податків, платників єдиного внеску та надання у межах, передбачених законом, документів в електронному вигляді.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за № 320/15011 (далі по тексту – Інструкція № 233).

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Таким чином, вступаючи в договірні правовідносини, контролюючий орган діяв з метою реалізації владних управлінських функцій щодо виконання покладених на нього Податковим кодексом України функцій.

Однією із ознак, що дозволяють відрізнити адміністративний договір від цивільно-правового, є мета його укладання. Оскільки сфера функціонування адміністративного договору – це відповідна система державного управління на будь-якому ієрархічному рівні, то метою адміністративних договорів є реалізація функцій держави, а більш конкретно – реалізація повноважень того чи іншого органу. У свою чергу мета цивільно-правових договорів – це задоволення потреб суб’єктів цивільно-правових відносин, отримання прибутку та відповідних (майнових чи немайнових) матеріальних благ – об’єктів цивільного обороту.

Мета укладення договору про визнання електронних документів позбавлена ознак, що притаманні меті цивільно-правових угод. Натомість, зазначений договір було укладено податковим органом для виконання покладених на нього повноважень у сфері адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Вступаючи у договірні правовідносини, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, відповідач не мав за мету набуття майнового блага, а сторони не були вільні у визначенні умов договору.

За цим договором на контролюючий орган покладено обов’язок забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп’ютерну обробку, що у свою чергу, звільняє платника податків від обов’язку подання таких документів у паперовому вигляді.

Отже, суб’єкт владних повноважень, шляхом укладання договору про визнання електронних документів, реалізував у формі адміністративного договору повноваження на здійснення адміністрування податків, зборів, платежів.

Надаючи правову оцінку обставинам розірвання відповідачем договору в односторонньому порядку, суд зазначає наступне.

Як зазначає відповідач в наданих письмових запереченнях, за результатами встановлення місцезнаходження Позивача, 28.03.16 на адресу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві оперативним управлінням ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві направлено довідку про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, згідно якої місцезнаходження ТОВ «Рибторг Груп» не встановлено.

Відповідачем прийнято рішення про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №18-ОПП від 31-03-2016 № 220/26-50-08-01-14.

Наведене стало підставою для висновку податкового органу щодо порушення платником податків умов договору та наявності підстав для його розірвання згідно пункту 4 розділу 6 Договору.

У той же час, відповідно до названого пункту договору (а.с.12), орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Однак, в ході розгляду справи відповідач не довів відповідними засобами доказування наявність обставин, визначених пунктом 4 розділу 6 вказаного договору, для одностороннього розірвання договору, а саме факт ненадання позивачем нового посиленого сертифіката відкритого ключа або факту зміни позивачем місця реєстрації.

В той же час, позивачем надано до матеріалів справи Витяг ЄДР від 30.10.2016 (а.с. 69), який містить в собі інформацію про те, що станом на 01.04.2016 місцезнаходженням позивача є: 01004, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Кіровоградська, будинок 38/58, що відповідає місцезнаходженню ТОВ «Рибторг Груп», зазначеному в договорі про визнання електронних документів (а.с.12).

В той же час, позивачем на підтвердження існування правових підстав для перебування ТОВ «Рибторг Груп» за вказаною адресою, до матеріалів справи надано належним чином завірену копію договору оренди № 24 від 01.01.2016 та акту прийому-передачі нежитлового приміщення (а.с.39-47).

Суд також приймає до уваги те, що судова поштова кореспонденція, яка направлялась судом на адресу реєстрації позивача – 01004, м. Київ, вулиця Кіровоградська, 38/58, вручалась засобами поштового зв’язку уповноваженим представникам позивача.

За таких обставин суд дійшов переконання про те, що у відповідача не було підстав для розірвання договору в односторонньому порядку, що свідчить на користь протиправності дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору з позивачем про визнання електронних документів, що зареєстрований за №9196642289, та доставлений до ДФС України 23.09.2015р

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність розірвання договору в односторонньому порядку у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибторг Груп» про визнання електронних документів №210920151 від 23.09.2015, що зареєстрований за №9196642289, та доставлений до ДФС України 23.09.2015р.

3. Стягнути судові витрати в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибторг Груп» (код ЄДРПОУ 37249270) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович