Постанова № 69256153, 30.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2017 року № 826/16361/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., суддів Качура І.А, Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_2 ОСОБА_3доДержавної служби інтелектуальної власності України Міністерства економічного розвитку і торгівлі Українипровизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити діїОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з урахуванням заяви про зміну предмету позову звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної служби інтелектуальної власності України (відповідач 1) від 01.09.2016 №10460 та зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач 2) зареєструвати знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно заявлених товарів 29, 30 та послуг 35 класів МКТП за заявкою від 01.04.2016 №m2016 06986.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_4 від 07.11.2016 відкрито провадження у справі.

У зв'язку з припиненням повноважень судді ОСОБА_4 щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа та не була розглянута, справу було повторно розподілено між суддями та за результатом повторного автоматичного розподілу передано для розгляду головуючому судді Григоровичу П.О.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачі перешкоджають позивачам у володінні та використанні їх особистим прізвищем в якості знака на товари та послуги; власник свідоцтва не може забороняти іншим особам добросовісне застосування ними своїх імен.

Відповідач 1 проти позову заперечив з огляду на те, що за результатами експертизи позначення не відповідає умовам надання правової допомоги.

В судове засідання 07.06.2017 представник відповідача 2 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/16361/16 у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 01.04.2016 подали до Державної служби інтелектуальної власності України заявку №m2016 06986 щодо реєстрації знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно товарів 29, 30 та послуг 35 класів МКТП.

За результатами кваліфікаційної експертизи заявки від 01.04.2016 №m2016 06986 Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» складено висновок про невідповідність позначення умовам надання правової допомоги.

Висновок про невідповідність позначення умовам надання правової допомоги за результатами кваліфікаційної експертизи 01.09.2016 затверджено Державною службою інтелектуальної власності України та набув статусу рішення про відмову в реєстрації знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно товарів 29, 30 та послуг 35 класів МКТП за заявкою від 01.04.2016 №m2016 06986.

Вказуючи на протиправність рішення від 01.09.2016 №10460 про відмову в реєстрації знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно товарів 29, 30 та послуг 35 класів МКТП за заявкою від 01.04.2016 №m2016 06986, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з вказаним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону.

Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до Установи заявку. Заявка повинна стосуватися одного знака

В статті 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» надані визначення понять, зокрема, зазначено, що Установа - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Тобто заявка подається до Державної служби інтелектуальної власності України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Державним закладом для проведення науково-технічної експертизи заявок щодо об'єктів права інтелектуальної власності, в тому числі на знаки для товарів і послуг, уповноваженим Державною службою інтелектуальної власності України, є Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності».

Відповідно до частин п'ятнадцятої та шістнадцятої статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.

Якщо є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації знака. Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою.

З матеріалів справи вбачається, що дії щодо експертизи заявки від 01.04.2016 №m2016 06986 здійснював заклад експертизи - Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» на підставі інформаційної бази закладу експертизи.

Згідно з повідомленням Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» від 22.07.2016 №9234/3 за заявкою від 01.04.2016 №m2016 06986 можлива відмова у реєстрації знаку відносно усього переліку товарів та послуг.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 15.08.2016 надано Державному підприємству «Український інститут інтелектуальної власності» мотивовану відповідь на користь реєстрації знаку за заявкою від 01.04.2016 №m2016 06986.

За результатами кваліфікаційної експертизи заявки від 01.04.2016 №m2016 06986 Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» складено висновок про невідповідність позначення умовам надання правової допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику.

Крім того, згідно з пунктом 4 Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого указом Президента України від 08.04.2011 №436/2011, остання відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, лише організовує в установленому порядку експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності; визначає уповноважені заклади експертизи та доручає їм проведення експертизи заявок.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що у процедурі реєстрації знака для товарів і послуг Державна служба інтелектуальної власності України виконує виключно технічні функції по затвердженню висновків експертизи, а зміст прийнятого рішення залежить від результатів експертизи, що проводиться закладом експертизи.

При цьому, Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не передбачає права Державної служби інтелектуальної власності України приймати рішення щодо реєстрації знака для товарів і послуг на власний розсуд без врахування результатів експертизи.

Таким чином, висновок закладу експертизи за заявкою є висновком державної науково-технічної експертизи і є обов'язковим для врахування його Державною службою інтелектуальної власності України під час прийняття рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті рішення про відмову в реєстрації знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно товарів 29, 30 та послуг 35 класів МКТП за заявкою від 01.04.2016 №m2016 06986 з урахуванням негативного висновку кваліфікаційної експертизи Державна служба інтелектуальної власності України діяла на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності;

фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;

кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів». Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями;

знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.

Як вбачається з висновку Державного підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» про невідповідність позначення умовам надання правової допомоги за результатами кваліфікаційної експертизи заявки від 01.04.2016 №m2016 0698, підставою для негативного висновку стало:

1. Заявлене позначення для всіх товарів і послуг 29, 30, 35 класів, зазначених матеріалах заявки переліку, є тотожним зі словесним знаком «ІНФОРМАЦІЯ_1», що раніше зареєстроване в Україні Товариством з обмеженою відповідальністю «Есперанза» (дія свідоцтва припинилася 30.03.2014). Ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва.

2. Заявлене позначення для всіх товарів і послуг 30 класу, споріднених до них товарів 29 класу, зазначених матеріалах заявки переліку та послуг 35 класу, пов'язаних із введенням в цивільний оборот згаданих товарів, є тотожним зі словесним знаком «ІНФОРМАЦІЯ_1», раніше поданим на реєстрацію в Україні Товариством з обмеженою відповідальністю «Р.М.Ф.» (заявка від 18.01.2016 №m201600541), щодо таких самих та споріднених товарів.

3. Заявлене позначення для всіх товарів і послуг 29, 30 класів, зазначених матеріалах заявки переліку та послуг 35 класу, пов'язаних із введенням в цивільний оборот згаданих товарів, є схожим настільки, що його можна сплутати, з акомбінованим позначенням «БАЙДИКИ+зображення», раніше поданим на реєстрацію в Україні Приватним акціонерним товариством «Чумак» (заявки від 28.01.2016 №m201601315, №m201601316, №m201601317, №m201601318, №m201601320, №m201601323), щодо таких самих та споріднених товарів.

Тобто, з висновку вбачається, що позивачам було відмовлено на підставі положень абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». При цьому, позивачами результати кваліфікаційної експертизи не оскаржувалися.

Посилання позивачів на обмеження їх у використанні власних імен відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки наявність у фізичної особи особистих немайнових прав та права добросовісно використовувати власне ім'я, яке вже було зареєстроване як знак на товари та послуги, не означає гарантування такій особі реєстрації її імені як товарного знаку.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 01.09.2016 №10460 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутності.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя П.О Григорович

Судді І.А. Качур

В.І. Келеберда