Постанова № 69256014, 23.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2017 року № 826/4889/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз"доГоловного управління Державної фіскальної служби України у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2017 року № 0001651401.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечує, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи. Посилається на те, що по суті здійснені позивачем через уповноважену особу господарські операції не є експортними, адже постачання товару відбулось на митній території України, з урахуванням чого позивач позбавлений права оподатковувати такі господарські операції за нульовою ставкою. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України за поданою сторонами письмовою заявою про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2017 відповідачем на підставі акта перевірки №65/15-14-01-05/36134497 від 24.02.2017 та листа ГУ ДФС у м. Києві №5207/10/26-15-14-01-05 від 13.03.2017, прийнято наступне оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а саме:

- 0001651401, яким позивачу за порушення п.п.188.1, 195.1.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» всього в сумі 1 803 640 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 1 202 433 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 601 207 грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, ґрунтується на наступних обставинах.

Так, контролюючий орган зазначає, що оскільки пунктом передачі товарів від резидента до нерезидента є термінал на митній території України - ТОВ «Евері» (м. Миколаїв), то вказані операції не відповідають суті експортних операцій та є господарськими операціями на митній території України, внаслідок чого мають оподатковуватись за загальним правилом, а не за нульовою ставкою.

Інших обставин збільшення позивачу суми грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій акт перевірки в собі не містить.

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

На підставі договору №16/М-П від 21.12.2015 року, згідно видаткових накладних №627 від 29.12.2015, №628 від 30.12.2015, №629 від 31.12.2015 року, ТОВ «ФАКТОР НАФТОГАЗ» придбало у ТОВ «СФС Трейд» олію соняшникову нерафіновану українського походження врожаю 2015 року кількістю 306,06 тон на загальну суму 6 874 305 грн, в т.ч. ПДВ - 1 145 717,50 грн.

Товар поставлено на умовах СРТ за адресою: ТОВ «Евері», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117.

Дані обставини контролюючим органом не заперечуються.

ТОВ «ФАКТОР НАФТОГАЗ» (Комітент) було укладено Договір комісії №16/М-К від 21.12.2015 з ТОВ СУКП з II «Агрозаготівельна група» (Комісіонер) на реалізацію даного товару.

Згідно умов Договору №16/М-К, для здійснення подальшої реалізації, ТОВ «ФАКТОР НАФТОГАЗ» було передано на користь Комісіонера товар (олія соняшникова). Факт передачі товару підтверджується актами приймання - передачі: від 29.12.2015, від 30.12.2015 та від 31.12.2015.

Комітент по даним актам приймання - передачі товару на комісію передав, а Комісіонер прийняв Товар за адресою: ТОВ «Евері», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117.

Згідно звіту Комісіонера про виконання робіт №1 від 12.02.2016 року до Договору комісії №16/М-К від 21.12.2015 зазначено наступне: «Відповідно до умов Договору комісії № 16/М-К від 21.12.2015 р., станом на 12 лютого 2016 року Комісіонер відвантажив на експорт наступний товар: Олію соняшникову українського походження наливом у кількості 315,747 тони на суму 6 012 163,14 (без ПДВ)».

Факт відвантаження товару також підтверджується МД від 12.02.2016 №504050002/2016/100756.

У вказаній ВМД в графі 2 «Вірправник/експортнер», зазначено - ТОВ СУКП з II «Агрозаготівельна група», в графі 8 «Одержувач» зазначено - Apollo Management Limited, в графі 17 «Країна призначення», зазначено - Індія, в графі 21 «Характер угоди», зазначено - 021 експорт.

За наслідками господарської операції з реалізації олії соняшникової на нерезидента, позивачем в рядку 3 «Інші операції, що обліковуються за нульовою ставкою» декларації з ПДВ за лютий місяць 2016, вказано обсяг поставки без ПДВ в сумі 6 012 163 грн.

Проте, як вже зазначалось, контролюючий орган дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для відображення в податковій звітності обсягу поставки товару без ПДВ на суму 6 012 163 грн, оскільки пунктом передачі товарів від резидента до нерезидента є термінал на митній території України - ТОВ «Евері» (м. Миколаїв), внаслідок чого вказана операція не відповідає суті експортної операцій та є господарською операцією з поставки товару на митній території України.

При цьому, контролюючий орган відзначає, що оскільки умови СРТ «Інкотермс-2010» можуть використовуватись не лише в міжнародних перевезеннях, а і в межах України, в такому разі доставка та перехід прав власності та розпорядження на товар вважається завершеним у вказаному пункті поставки - термінал «Евері» м. Миколаїв, внаслідок чого фактично право власності та розпорядження товаром переходить нерезиденту на території України та в подальшому відправником товару виступає саме нерезидент, що свідчить про відсутність факту експорту підприємством-резидентом, а відповідно і права на застосування нульової ставки при експорті.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам контролюючого органу, Суд зазначає наступне.

Порядок застосування нульової ставки ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України встановлений пп. 195.1.1 п. 195.1 статті 195 ПКУ.

Зокрема, відповідно до п.195.1.1, за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України, в тому числі, в режимі експорту.

При цьому, згідно останнього абзацу даного пункту, товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Згідно із п. 187.1 статті 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21 травня 2012 р. №450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).

В матеріалах справи наявна роздруківка електронної МД, яка містить в собі відмітку митного органу відправлення - ПМК (під митним контролем) 12.02.2016, що сприймається судом як належний доказ завершення митного оформлення соняшникової олії на експорт саме 12.02.2016

Відтак, в контексті вимог п.195.1.1, суд приходить до висновку, що 12.02.2016 у позивача виникло право на включення до податкової звітності обсягу поставки в сумі 6 012 163 грн за нульовою ставкою ПДВ, відповідно до належним чином оформленої МД.

Стосовно доводів контролюючого органу щодо моменту переходу права власності на товар, та подальшу відправку товару на експорт саме нерезидентом, а не позивачем, Суд зазначає наступне.

Інкотермс 2010 (англ. Incoterms, International commerce terms) - міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі.

Термін СРТ - (англ.Paid To) (… named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) - термін інкотермс 2000 та 2010, означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.

Отже, правила Інкотермс 2010 - це умови поставки в договорі купівлі-продажу товарів, що визначають перехід ризиків втрати чи пошкодження товару, а також витрат сторін контракту, пов'язаних із поставкою товару.

При цьому, правила Інкотермс не регламентують перехід права власності на товар або наслідки порушення договору. У контракті правила Інкотермс 2010 визначаються окремо та не пов'язані з визначенням права на застосування нульової ставки ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України.

Таким чином, для підтвердження нульової ставки ПДВ експортеру необхідно мати в наявності митну декларацію, оформлену відповідно до вимог Митного кодексу України.

Оригінал митної декларації відповідно до п. 200.8 статті 200 ПКУ та п.14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 28.01.2016 року №21 (зі змінами та доповненнями), подається платником податків до контролюючого органу за місцем обліку платника податків, якщо митне оформлення товарів здійснювалося не з використанням електронної митної декларації. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Як встановлено судом, в рамках спірних правовідносин мало місце оформлення електронної митної декларації, яка в графі «Відправник/експортер» містить інформацію про ТОВ СУКП з II «Агрозаготівельна група» (комісіонера позивача), внаслідок чого посилання контролюючого органу на те, що право власності перейшло до нерезидента на митній території України, а подальшим відправником товару є саме нерезидент, судом відхиляються, як такі, що спростовуються інформацією графи 2 МД.

До того ж, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що однією з умов набуття права власності на товар, є оплатність контракту/договору, яка може бути здійснена, в тому числі, з відстрочкою платежу. В рамках спірних правовідносин контролюючим органом дане питання не досліджувалось, а отже, висновку відповідача щодо моменту переходу права власності на товар, за таких обставин, є передчасними.

Враховуючи зазначене, під час розгляду справи судом не встановлено порушення позивачем вимог п.195.1.1, з урахуванням чого оскаржуване ППР є протиправним та підлягає скасуванню.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2017 року № 0001651401 Головного управління ДФС у м. Києві.

3. Стягнути судові витрати в сумі 27 054 (двадцять сім тисяч п'ятдесят чотири) грн 60 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз" (код ЄДРПОУ 36134497) шляхом їх безспірного списання з рахунків Головного управління ДФС у місті Києві, за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович