Рішення № 69256, 28.07.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2006 р.

Справа № 27/114-06-4054

За позовом

акціонерного товариства закритого типу „Виробничого об’єднання „Облпаливо” (АТЗТ „ВО „Облпаливо”)

До відповідачів

1) Одеської залізниці;

2) ВАТ ЦОФ «Нагольчанська»

Про стягнення 2363 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача:

Бевза К.І., довіреність від 10.01.2006 року;

Від відповідачів:

1) Тіхонов Р.І., довіреність № 406 від 16.11.2005 року

2) не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці –2363 грн.

У судовому засіданні від 29.05.2006 року Одеська залізниця надала до господарського суду відзив на позов, в якому із посиланням на ст. 31,32, п. "а" ст. 111 Статуту залізниць України та Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості нестачі та судових витрат.

Також, у судовому засіданні від 29.05.2006 року представниками сторін було заявлено усне клопотання про залучення іншого відповідача по справі, на підставі того що, вантажовідправником за накладною № 52664893 є ВАТ ЦОФ «Нагольчанська».

Ухвалою від „29” травня 2006 року господарський суд Одеської області, на підставі клопотання сторін та ст. 24 ГПК України, залучив до участі по справі іншого відповідача - ВАТ ЦОФ «Нагольчанська»94638, Луганська обл., м. Антрацит, п. Дубовський-1, вул. Гагаріна, 51.

14.07.2006 року за вх. № 15063 ВАТ ЦОФ «Нагольчанська»надала до господарського суду відзив, в якому вважає що відповідальність за нестачу вантажу повинен нести перевізник –Одеська залізниця.

Відповідач (ВАТ ЦОФ «Нагольчанська»), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі ВАТ ЦОФ «Нагольчанська»наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника позивача та відповідача, суд, встановив.

Відповідно до Договору № 23 від «30»червня 2005 року, укладеного між АТЗТ «Облтопливо»та ТОВ „ЮТК-А”, відправник вантажу відпустив зі станції відправлення «Карахаш»в адресу позивача вугілля марки AМ у вагоні № 65752222 за залізничною накладною № 52664893 в обсязі 69000 кг, однак фактично на Саратський паливний склад у вказаному вагоні прибуло вугілля в об’ємі 62200 кг.

Відповідно до специфікації № 8 від 20.10.2005 року до договору № 23 від «30»червня 2005 року, укладеного між АТЗТ «Облтопливо»та ТОВ ЮТК-А, ціна однієї тонни вугілля марки AМ становить 347,50 грн. за одну тонну вугілля з урахуванням ПДВ.

За поставку вугілля (зокрема у вказаному вагоні) АТЗТ «Облтопливо»здійснило платіж на поточний рахунок ТОВ „ЮТК-А” у розмірі 200004 грн. відповідно до платіжного доручення № 3755 від 31.10.2005 року.

При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 65752222 встановлена нестача вугілля в обсязі 6800 кг. на суму:

347,50 грн. [ціна однієї тонни вугілля марки AМ] x 6,8 т [кількість недостачі] = 2363 грн.

Нестача вугілля підтверджується:

- комерційним актом серії АЯ № 569654*/22 від 13.11.2005 року, у якому зазначено, що «навантаження у вагоні нижче бортів на 40 мм. над 1 та 2 люками поглиблення рівномірне довжиною 2,5 м по всій ширині вагона, глибиною 1 м. Течі вантажу немає. Вагон в технічному відношенні справний».

- Актами загальної форми № 9 від 13.11.2005 року та № 6 від 13.11.2005 року..

При подачі позову позивачем не враховані вимоги ст. 114 Статуту залізниць України щодо обчислення збитків з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Так саме, відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з розрахунком відповідача (Одеської залізниці), з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають –2123,23 грн.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, - Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Враховуючи вищевикладене а також те, що вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника та те, що за комерційним актом серії АЯ № 569654*/22 від 13.11.2005 року, - „... навантаження у вагоні нижче бортів на 40 мм. над 1 та 2 люками поглиблення рівномірне довжиною 2,5 м по всій ширині вагона, глибиною 1 м. Течі вантажу немає. Вагон в технічному відношенні справний”, в стягненні збитків від нестачі вугілля з першого відповідача по справі (Одеської залізниці) позивачу слід відмовити, оскільки матеріалами справи вини цього підприємства у нестачі вантажу не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України, - відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до пункту 6 «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно п. 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, - вантажами, що містять дрібні фракції, є вантажі, з частками, розмір яких не перевищує 13 мм., тобто більше 13 мм. Із змісту цього пункту випливає, що вугілля марки AM, в якому наявні частки розміром 13 мм, є вантажем що містить дрібні фракції.

Таким чином, відправник повинен був вживати заходів, передбачених п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Для розрівнювання та ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

В комерційному акті серії АЯ № 569654*/22 від 13.11.2005 року, відсутні відомості про застосування відправником ущільнення вантажу та використання захисного маркування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач 2 (ВАТ ЦОФ «Нагольчанська») при відправленні вантажу не підготував його для перевезення з умов схоронності.

Згідно із ст.ст. 31, 32, п. «а»ст. 111 Статуту залізниці України, відправник відповідає за недостачу, якщо не підготував вантаж з умов йото схоронності та відсутні ознаки втрати вантажу при транспортуванні.

За таких обставин, вартість нестачі вугілля в сумі 2123,23 грн. слід віднести за рахунок ВАТ ЦОФ «Нагольчанська».

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався, позовні вимоги по суті не заперечив.

Повідомлення належним чином ВАТ ЦОФ «Нагольчанська»про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 127845,140543, наданим відзивом вх. № 15063 від 14.07.2006 року та телеграмою від 30.06.2006 року вх. 487.

Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

Станом на 28.07.2006 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв’язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку ВАТ ЦОФ «Нагольчанська»у судове засідання.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити частково.

2.

Стягнути з ВАТ ЦОФ «Нагольчанська»(94638, Луганська обл., м. Антрацит, п. Дубовський), код ЄДРПОУ 00179648, р/р 26005301150552 у відділенні ПИБ, МФО 304331 на користь Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (65045, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 60), код ЄДРПОУ 30514975, р/р 26000340 у ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313 –2123,23 грн. основного боргу, 91,80 грн. держмита та 106,20 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3.

В стягненні з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, збитків Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (65045, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 60), код ЄДРПОУ 30514975 від нестачі вугілля, що мала місце при перевезенні в вагоні № 65752222 за залізничною накладною № 52664893 –відмовити.

4.

В решті позову відмовити.

Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя Семенюк Г.В.