Постанова № 69255827, 27.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 вересня 2017 р. 15:24 год. справа №820/2934/17

Колегія суддів Харківського окружного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Біленського О.О.,

суддів - Заічко О.В., Мельникова Р.В.,

при секретарі - Король Д.О.,

за участі:

представника позивача - Луценко О.І.,

представника відповідача - Гаєвська І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультаці, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд визнати податкову консультацію Державної фіскальної служби України №382/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.05.2017 року протиправною та скасувати її.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.04.2017 року позивач направив до Державної фіскальної служби України письмові звернення №1831/17 та №1832/17 щодо надання індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. 30.05.2017 року позивачем у відповідь на вищезазначені звернення отримано одну письмову податкову консультацію за №382/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.05.2017 року про бюджетне відшкодування ПДВ, яка містить лише цитування окремих пунктів ст. 200 Податкового кодексу України і не містить рекомендацій щодо їх практичного застосування в ситуації, що склалась у позивача. Позивач вважає, що жодних роз'яснень по суті поставлених позивачем питань відповідач не надав, рекомендацій щодо застосування норм Податкового кодексу України в цій частині не надав, з огляду на викладене просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що листом від 26.05.2017 року №382/6/99-99-15-03-02-15/ІПК відповідачем була надана податкова консультація по суті порушених у запитах питань з посиланням на норми Податкового кодексу України, що регулюють ці відносини.

Колегія суддів, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши доводи позовну та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановила наступне.

11.04.2017 року, у зв'язку з вирішенням питання щодо зарахування підприємством сум від'ємного значення ПДВ в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, позивач направив до Державної фіскальної служби України письмове звернення №1831/17 та просив надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

- в якому порядку підприємство має право зарахувати суми від'ємного значення з ПДВ в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету згідно з абз.б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України;

- які саме грошові зобов'язання та податковий борг з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету платник податків має право зарахувати в рахунок сум від'ємного значення з ПДВ відповідно до абз.б) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (надати перелік в розрізі податків/обов'язкових платежів);

- чи має право підприємство зарахувати суми від'ємного значення з ПДВ в рахунок сплати грошових зобов'язань з наступних платежів: до Державного бюджету України (податок па доходи фізичних осіб); єдиного соціального внеску нарахованого робітнику на суми: заробітної плати, винагороди за договором цивільно-правового характеру, допомогу по тимчасовій непрацездатності; земельного податку; пільгових пенсій.

З наявних матеріалів справи також встановлено, що 11.04.2017 року, у зв'язку з можливим наданням до декларації з ПДВ додатку №4 "Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку па додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника", позивач направив до Державної фіскальної служби України письмове звернення №183/17 та просив надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

- у якому звітному періоді у підприємства виникає право подати заяву на отримання бюджетного відшкодування ПДВ;

- чи має право підприємство подати заяву на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за періоди, по яких минуло 1095 днів з моменту виникнення від'ємного значення ПДВ;

- яким чином підприємство може задекларувати бюджетне відшкодування ПДВ та подати заяву на отримання бюджетного відшкодування за періоди, по яких минуло 1095 днів з моменту виникнення від'ємного значення, а саме: шляхом подання уточнюючих розрахунків за минулі періоди (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України) за правилами, встановленими статтею 50 Податкового кодексу України для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності; шляхом відображення сум задекларованого бюджетного відшкодування ПДВ у поточній декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що 26.05.2017 року №382/6/99-99-15-03-02-15/ІПК відповідачем була надана податкова консультація про бюджетне відшкодування ПДВ на запити Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" №1831/17 та №1832/17 від 11.04.2017 року.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу України).

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства, (пункт 52.3 статті 52 Податкового кодексу України).

Приписами пунктів 52.4 та 52,5 статті 52 Податкового кодексу України передбачено, що консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Водночас, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору (пункт 53.3 статті 53 Податкового кодексу України).

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

З огляду на викладені законодавчі положення вбачається, що податкова консультація надається контролюючими органами у межах їхньої компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган, виходячи з норм або змісту відповідного податку чи збору.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм, дослідженню підлягають обставини щодо: поставлених у зверненні платника про надання податкової консультації питань; викладених у податковій консультації відповідей; відповідність зазначених у податковій консультації висновків нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Суд вважає, що запити Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" відповідають формі та вимогам пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України, а позивач просить надати консультацію з питання, що належить до компетенції відповідача.

Відповідно до Академічного тлумачного словника, консультація це порада фахівця з якого - небудь питання.

Судом встановлено, що податкова консультація відповідача від 26.05.2017 року №382/6/99-99-15-03-02-15/ІПК не містить поради по суті поставлених запитань позивача, при цьому вбачається що запити Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" №1831/17 та №1832/17 від 11.04.2017 року стосувались практичного застосування різних норм Податкового кодексу України, однак відповідь на них надана одночасно.

Суд вважає, що індивідуальна податкова консультація не може складатись лише з послідовного цитування нормативних актів і не містити остаточних та чітких висновків. Тобто, індивідуальна податкова консультація не повинна сама по собі давати привід для подвійного тлумачення зазначеного в тексті консультації.

Так, зокрема, Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 01.06.2010р. №781/11/13-10 (п.1.1) стосовно індивідуальних правових актів зазначив, «Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами».

Отже, рекомендація стосовно конкретної ситуації, що виникла у певному податковому періоді у платника податків має чітко зазначатись в тексті індивідуальної податкової консультації, що не було дотримано відповідачем.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином повноти та обґрунтованості податкової консультації Державної фіскальної служби України №382/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.05.2017 року, а тому позовні вимоги про скасування зазначеного рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського окружного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Адміністративний позов Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову консультацію Державної фіскальної служби України №382/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.05.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, пл.Львівська, 8, м. Київ-53, МСП 04655) на користь Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629, свідоцтво ПДВ №200115228, ІПН 143156220397, п/р №26000031854 в АБ "Укргазбанк", м. Київ, Україна, МФО 320478) судовий збір у сумі 1600,00 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 02.10.2017 року.

Головуючий суддя Біленський О.О.

Суддя Заічко О.В.

Суддя Мельников Р.В.