Постанова № 69255677, 08.09.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

08 вересня 2017 року Справа № 814/2609/16

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

доЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Енергобудівників, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2014р. № 0000061702, №0000031702, №0000131702 від 14.05.2014р.,ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.02.2014 р. № 0000061702, № 0000031702 і від 14.05.2014 р. № 0000131702.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не допускав порушення норм податкового законодавства. При проведенні перевірки були надані всі первинні документи на підтвердження факту формуванні доходів та витрат, тому податкові повідомлення -рішення необхідно скасувати.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що перевіркою встановлено заниження позивачем загального оподатковуваного доходу через невключення сум, отриманих від Южноукраїнського міського центру зайнятості, управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради і ТОВ "Гідроспецстрой". Позивач включив до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, витрати на придбання бензину марки А-80, реалізація якого в 2012 р. не здійснювалась. Позивач посилається на нормативно-правові акти, які втратили чинність. Податковим кодексом України не встановлено обмежень щодо періоду, за який контролюючі органи проводять перевірки платників податків.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.4,6 ст.128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив:

Актом про результати документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено наступні порушення, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень:

- п. 167.1 ст. 167, пп. 177.5.3. п. 177.5, п. 177.4 ст. 177 ПК України за результатом документальної перевірки донараховано податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. в сумі 129383,56 грн., так як перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку № 5 до податкової декларації, встановлено завищення на суму 703506,38 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198 ПК України, перевіркою повноти нарахування ПДВ за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. встановлено його заниження на загальну суму 1924,48 грн.;

- п.п. 7.1.2, п. 7.1., п. 7.3 ст. 7, ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме: порушено порядок нарахування, обчислення та строки сплати єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу, одержаного від здійснення господарської діяльності, чим занизив єдиний внесок на 65316,15 грн.

За наслідками перевірки прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 20.02.2014 р. № 0000031702, яким донараховано 65316,15 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні санкції в сумі 6531,62 грн. та всього на суму 71 847,77 грн;

- від 20.02.2014 р. № 0000061702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку з доходів фізичних осіб у сумі 161 729,45 грн. у тому числі за основним платежем - 129 383,56 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 32 345,89 грн.;

- від 14.05.2014 р. № 0000131702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 2 405,60 грн у тому числі за основним платежем - 1 924,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 481,12 грн.

Перевіркою правильності нарахування та сплати податку на доходи виявлено, що позивач не включив до суми загального оподаткованого доходу суми коштів, отримані від Южноукраїнського міського центру зайнятості в сумі 56445,77 грн., від управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради в сумі 963,10 грн. і від ТОВ "Гідроспецстрой" у сумі 164,17 грн. Таким чином, відповідачем встановлено розбіжність загального річного оподаткованого доходу за 2012 р. у сумі 57 573,35 грн.

Перевіркою правильності визначенні вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності встановлено його завищення на загальну суму 703506,38 грн., з яких витрати, які документально не пов'язані з отриманням доходу у суму 449347,85 грн., а саме придбання бензину марки А-80. Періодичні звіти РРО свідчать, що у 2012 році реалізація бензину марки А-80 не здійснювалась. Також позивачем не підтверджені документально витрати в сумі 254158,53грн., з яких 207413,87 грн. вартість придбання ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві та 46744,66 грн. інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг.

На порушення п.187.1 ст.187 ПК України фізичною особою-підприємцем до складу податкового зобов'язання:

- Не включено суму ПДВ у розмірі 32,83 грн. згідно податкової накладної № 29 від 07.02.2012 виписаної ТОВ «Гідроспецтрой»,

- Перевіркою встановлено, що на формування показника « податкові зобов'язання» мали вплив розрахунки коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, які документально не підтверджені в загальній сумі 1890,78 грн., в тому числі за лютий 1275,83грн. (рахунок коригування № 1,2 від 29.02.2012, виписані на ДП «Миколаївський облавтодор»), за липень 2012 на суму 614,95 грн.(рахунок-коригування № 1 від 31.07.2012, виписаний на Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 2 ).

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 1924 грн.

Позивач обґрунтовує правомірність не включення до доходів 57573,35 грн. посилаючись на п.4 ст.292.11 ПК, якою передбачено, що до складу доходу, визначеного цією статтею не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

Стосовно суми 164,17 грн., які надійшли від ТОВ «Гідроспецтроя» в сумі 164,17 грн. позивач взагалі ніяких обґрунтувань суду не надав.

Оскільки положення п. 292.11 ст. 292 ПК України регламентують порядок визначення доходів та їх склад у платників податків, які застосовують спрощену систему оподаткування. Однак у перевіряємому періоді позивач здійснював діяльність на загальній системі оподаткування.

Таким чином, позивач повинен був включити до суму доходу отриманого у 2012 році суму- 57573,35 грн.

Позивач включив до складу витрат витрати на придбання 60560,00 л бензину марки А-80 на загальну суму 449347,85 грн., реалізація якого у 2012 році на думку перевіряючих не здійснювалась, оскільки у звітах РРО не зазначено про реалізацію бензина марки А-80.

Позивач надав суду документи: податкові накладні, видаткові накладні, які свідчать про придбання товару- Бензина марки А80/А-76, податкові накладні, які підтверджують факт реалізації бензина А-80 контрагентам позивача в 2012 році.

У всіх податкових накладних, що підтверджують факт придбання у 2012 році бензину зазначено про придбання бензина марки А-80/ А-76. Дописка «А-76» у первинних документах зроблена іншим шрифтом, нахилом або розміром. Але відповідач у своїх запереченнях самостійно зазначив, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних в податкових накладних зазначено у рядку «найменування товару» -Бензин А-80.

Також позивач в обґрунтування правомірності формування витрат зазначив, що звіти РРО не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідач зменшив позивачу витрати в сумі 449347,85 грн. за придбання бензину марки А-80, оскільки ці витрати документально не пов'язані з отриманням доходу. Але суд не може погодитись з такою позиціє відповідача, оскільки позивач згідно коду основного виду економічної діяльності 47.30.- здійснює роздрібну торгівлю пальним. Позивач надав суду податкові накладні на придбання бензину марки А-80 та податкові накладні, довідки на реалізацію в 2012 році бензину марки-А-80 його контрагентам,

Таким чином, суд дійшов висновку, що сума витрат 449347,85 грн., пов'язана з отриманням доходу позивача та підтверджена первинними документами, тому податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 р. № 0000061702 в сумі 76389,13 основного зобов'язання та 19097,28 грн. штрафні санкції є протиправним та належить скасувати.

Також перевіркою встановлено завищення витрат в сумі 254158,53 грн., які документально не підтверджені.

Позивач в обґрунтування правомірності формування витрат в сумі 254 158,53 грн. зазначає, що 207413,87 грн. це залишок товару станом на 01.01.2012 року, про що зазначено в Книзі обліку доходів та витрат за 2012 рік та 46744,64 грн.- амортизаційні відрахування на будівлі та споруди, розташовані за адресою Ульянівка-Миколаїв.

Але в Книзі обліку доходів та витрат станом на 01.01.2012 року (т.4 арк.с.156) вказано залишок товарів на суму 248896,65 та 46 744,64 амортизація за 2012 рік (арк.с180 т.4).

Також позивач в обґрунтування правомірності цих витрат зазначає, що він про це надавав пояснення у скарзі від 27.02.2014 року, але надана суду скарга від 27.02.2014 свідчить, що позивач посилається на Декрет № 13-92, в якому було зазначено, що до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва або підлягають амортизації. Про те, що 46 744,64 грн. це сума амортизації, позивач у скарзі не зазначав. Крім того позивач посилається на Декрет Кабінету Міністрів України № 13-92, який 01.01.2012 року втратив силу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач всупереч ст.71 КАС України не довів правомірность формування витрат в сумі 254158,53 грн., оскільки не надав суду первинні документи, що підтверджують ці витрати.

Сума залишків не може бути віднесена до витрат, поки ці товари не будуть реалізовані та не отримано з них дохід відповідно до п.177.4 ст.177, п.138.3 ст.138 ПК України.

Сума амортизації - 46 744,64 грн. взагалі необґрунтована нормами права чинними на момент виникнення спірних правовідносин, не підтверджена первинними документами, тому неможливо встановити, яким чином визначена ця сума, за які основні фонди позивача, тому податкове повідомлення рішення від 20.02.2014 р. № 0000061702 в сумі 52994,43 основного зобов'язання та 13 248,60 грн. штрафні санкції є правомірним.

Перевіркою встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1923,61 грн., оскільки позивач до перевірки не надав документи, які б підтверджували необхідність коригування податкової звітності по господарських операціях з ТОВ "Гідроспецстрой" на суму 164,17 грн. (у тому числі ПДВ - 32,83 грн.) та ДП "Миколаївський облавтодор", де проведено коригування сум податкових зобов'язань з ПДВ на 1275,83 грн., у зв'язку з поверненням товару (розрахунок коригувань сум податку на додану вартість до податкової декларації за лютий 2012 року). Також за результатами операцій у липні 2012 року, здійснених з ДП Спеціалізована медико-санітарна частина № 2, проведено коригування податкових зобов'язань податку на додану вартість на 614,95 грн., в зв'язку з тим, що податкова накладна виписана на вказаний заклад помилково.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В матеріалах справи містяться документи, які свідчать про проведення коригування податкових зобов'язань, тому податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014 р. № 0000131702 належить скасувати.

Перевіркою встановлено, що у зв'язку із заниженням ФОП ОСОБА_1 суми чистого оподатковуваного доходу за 2012 рік та з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску перевіркою визначено, що сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті ФОП ОСОБА_1 за 2012 рік, повинна складати 77731,12 грн. (224009,00 грн. х 34,7%). Тобто, встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 суми єдиного внеску за 2012 рік, на 65316,15 грн. (77731,12 грн. - 12414,97 грн.).

Відповідно до абз.1 пп.7.1.2 п.7.1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний податок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому відповідно до Закону №2464 сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід та сума єдиного внеску в перевіряємому періоді не більше 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом, на яку нараховується єдиний внесок.

За даними перевірки встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 761079,73 та відповідно суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини 188231 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 р. № 0000061702, яким позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб частково скасовано, оскільки суд вважає, що витрати в сумі 449347,85 грн. сформовані позивачем правомірно, тому суд виходить з того, відхилення в сумі чистого оподатковуваного доходу складає не 761079,73 грн., а 311731,88 (761079,73-449347,85), як зазначено в акті перевірки (арк. перевірки 8).

За даними звітів сума доходу складає 224318 та 311731,88 сума чистого оподатковуваного доходу, з якого позивачем не сплачено єдиний внесок. Загальна сума чистого доходу за даними звітів позивача 224318 та сума доходу виявлена перевіряючими 311731,88 складає за 2012 рік 536049,88. Таким чином, доход позивача за кожний місяць 2012 року складав більше, ніж 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що станом на 01.01.2012 року складало 1073х17=18241). З суми 18241(січень-березень 2012 року) позивач повинен сплачувати 34,7% суми єдиного внеску, що складає 6329,63, а не 520,50 як сплачував позивач ( таблиця акта перевірки арк.29).

Таким чином, суд дійшов висновку, що дохід позивача щомісячно складав більше 17 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тому позивачу саме з цієї суми необхідно було сплачувати 34,7 % єдиного внеску, тому відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 р. № 0000031702, яким донараховано 65316,15 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафні санкції в сумі 6531,62 грн.

Позивач неправомірність вищезазначеного податкового повідомлення-рішення обґрунтовує тільки тим, що у відповідача не було повноважень здійснювати перевірку правильності нарахування єдиного внеску за 2012 рік , оскільки Закону України № 404 від 04.07.2013 року набрав чинності 11.08.2013 року та саме з цієї дати

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами і доповненнями (далі - Закон України № 2464) органи доходів і зборів мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Податковим Кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-ІУ із змінами і доповненнями обмежень щодо періоду, за який контролюючі проводять перевірки платників податків, не встановлено. При цьому, за результатами проведення документальної перевірки платника податків грошові зобов'язання платника податків визначаються контролюючим органом не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання, а у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації - протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Таке роз'яснення надано, також, в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань організації та проведення перевірок платників податків, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 06.07.2012 р. № 591.

Таким чином, твердження Позивача стосовно відсутності в Южноукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області права на проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за період з 1 січня 2012 по 31 грудня 2012 року є безпідставні.

За таких обставин позов належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 року № 0000061702 частково на суму 76389,13 грн. основного зобов'язання та 19097,28 грн. штрафних санкцій.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014 року № 0000131702.

4. В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко