Постанова № 69255423, 27.09.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1034/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Секірської А.Г.,

за участю секретаря - Вакуленка А.В.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Васильєвої В.М., (довіреність від 13.01.2017 № 26);

представника відповідача - Комарової Г.О., (довіреність від 12.06.2017 № 786/9/12-32-10-00-29);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом комунального підприємства "Лисичанська житлово - експлуатаційна контора № 1" до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2017 № 0000321201 та № 0000331201,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов комунального підприємства "Лисичанська житлово - експлуатаційна контора № 1" (далі - позивач, або КП «ЛЖЕК № 1») до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, або ГУ ДФС у Луганській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2017 № 0000321201 та № 0000331201.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 28.03.2017 посадовими особами ГУ ДФС у Луганській області та ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість, з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань КП «ЛЖЕК № 1» за період з квітня 2014 року по лютий 2016 року. 19 квітня 2017 року позивач отримав від ГУ ДФС у Луганській області податкові повідомлення-рішення від 13.04.2017 № 0000321201, від 13.04.2017 № 0000331201 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з ПДВ: з затримкою граничних термінів сплати до 30 календарних днів на суму - 24 768,70 грн та з затримкою граничних термінів сплати більше 30 календарних днів на суму 36 894,01 грн, а всього на загальну суму 61 662,71 грн за період з квітня 2014 року по лютий 2016 року відповідно до акту перевірки від 28.03.2017. Не погоджуючись із вказаними повідомленнями-рішеннями, позивач направив до ДФС України скаргу про перегляд вищевказаних повідомлень-рішень. Рішенням ДФС України від 19.06.2017 скарга КП «ДЖЕК № 1» залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

З посиланням на норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та наявність сертифікату Торгово - промислової палати України від 14.07.2017 № 7679, позивач просив суд скасувати повністю податкові повідомлення - рішення від 13.04.2017 № 0000321201 та № 0000331201 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість: з затримкою граничних термінів сплати до 30 календарних днів на суму 24 768,70 грн та з затримкою граничних термінів сплати більше 30 календарних днів на суму 36 894,01 грн, а всього на суму 61 662,71 грн за період з квітня 2014 року по лютий 2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (арк. спр. 54-55). Так, зазначила, що статтею 3 Закону № 1669 передбачено, що у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику. ГУ ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку, предметом якої у відповідності до статей 75, 76 Податкового кодексу України може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання. Камеральна перевірка є окремим видом перевірки та не відноситься до документальних, які в свою чергу розподіляються на планові та позапланові.

ГУ ДФС у Луганській області проведено саме камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань за період з квітня 2014 року по лютий 2016 року, результати якої зафіксовані актом перевірки від 28.03.2017 № 115/1232-1201/03363677. Так, в ході перевірки було встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 247 687,50 грн із затримкою до 30 днів та в сумі 184 470,05 грн із затримкою більше 30 днів. За таких обставин відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.04.2017 № 0000331201, яким до платника податків на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 36 894,01 грн (за затримку більше 30 календарних днів) та податкове повідомлення - рішення від 13.04.2017 № 0000321201, яким до платника податків застосовано штраф у розмірі 24 768,75 грн (за затримку до 30 календарних днів).

Позивач визнає несвоєчасну сплату податку та посилається на наявність сертифікату ТПП від 14.07.2017 № 25.1-143, який отримано після проведення камеральної перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень - рішень. Цим сертифікатом встановлено неможливість виконання зобов'язань по сплаті податку на додану вартість виключно за квітень та травень 2014 року. Період дії форс - мажорних обставин відповідно до сертифікату з 25.05.2014 по 25.07.2014, тобто навіть серпень 2014 року сертифікатом не зафіксований.

Крім того, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), як і інші докази при вирішенні судом спору, оцінюється на предмет належності та допустимості й лише за наслідками такої оцінки суд вирішує питання про можливість звільнення боржника від відповідальності, застосовуючи відповідні приписи чинного законодавства. Сертифікат по своїй суті є лише результатом практичної діяльності торгово - промислової палати з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який сам по собі тягне за собою виникнення, зміну, припинення прав та обов'язків у будь-яких сторін, породження певних правових наслідків. Отже, сам сертифікат не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.

На підставі викладеного представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 1» ідентифікаційний номер 03363677, зареєстроване як юридична особа 10.07.1992 за адресою: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 328 (арк. спр. 21), перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області з 16.07.1992 за № 1-13, що підтверджується довідкою від 21.06.2011 № 2864 (арк. спр. 22), зареєстроване в якості платника податку на додану вартість з 17.07.1997, що підтверджується свідоцтвом № 16436668 про реєстрацію платника податку на додану вартість (арк.спр. 23).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до ДПІ в м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області подано податкові декларації з ПДВ, а саме:

- від 16.05.2015 № 9027817323 за квітень 2014 року, у якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 74655 грн (арк.спр. 87-88);

- від 18.07.2014 № 9041210463 за червень 2014 року, у якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 55740 грн (арк.спр. 108-109);

- від 13.08.2014 № 9046595562 за липень 2014 року, у якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 46285 грн (арк.спр. 100-101);

- від 18.09.2014 № 9053588691 за серпень 2014 року, у якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 54750 грн (арк.спр. 91-92);

- від 16.10.2014 № 9059390821 за вересень 2014 року, у якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 90467 грн (арк.спр. 93-94);

- від 19.11.2014 № 9067380106 за жовтень 2014 року, у якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 69257 грн (арк.спр. 94-95);

- від 19.12.2014 № 9073438532 за листопад 2014 року, у якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 62644 грн (арк.спр. 96-97);

- від 18.02.2015 № 9017626119 за січень 2015 року, у якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 58070 грн (арк.спр. 102-103);

- від 19.03.2015 № 9043540507 за лютий 2015 року, у якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 65551 грн (арк.спр. 98-99);

- від 20.04.2015 № 9073125730 за березень 2015 року, у якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 75751 грн (арк.спр. 85-86);

- від 18.05.2015 № 9098416768 за квітень 2015 року, у якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 90320 грн (арк.спр. 89-90);

- від 12.06.2015 № 9121775726 за травень 2015 року, у якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 69046 грн (арк.спр. 104-105);

- від 18.01.2016 № 9273214962 за грудень 2015 року, у якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 98110 грн (арк.спр. 106-107);

- уточнюючий розрахунок від 16.09.2014 № 9052883700 за звітний період травень 2014 року, в якому визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 54351 грн (арк.спр. 110-113).

Крім того, КП «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №1» на підставі рішення ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області від 23.01.2015 № 1 про розстрочення податкового боргу встановлено строки і суми сплати розстроченого податкового боргу на загальну суму 112 800,00 грн, а саме: 23.02.2015 - 10 255,00 грн, 23.03.2015 - 10 255,00 грн, 22.04.2015 - 10 255,00 гр., 25.05.2015 - 10 255,00 грн, 26.06.2015 - 10 255,00 грн, 24.07.2015 - 10 255,00 грн, 25.08.2015 - 10 255,00 грн, 25.09.2015 - 10 255,00 грн, 26.10.2015 - 10 255,00 грн, 23.11.2015 - 10 255,00 грн, 24.12.2015 - 10 250,00 грн (арк. спр. 56).

23.01.2015 між відповідачем як органом доходів і зборів та позивачем як платником відповідно до зазначеного рішення укладено договір про розстрочення податкового боргу від 23.01.2015 № 1, відповідно до якого орган доходів і зборів надає платнику розстрочення сплати податкового боргу (з податку на додану вартість) загальну суму 112 800,00 грн. під проценти строком з 23.01.2015 по 24.12.2015 (арк. спр. 57).

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з пунктом 57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо посилань представника позивача на мораторій для проведення перевірок, встановлений статтею 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Стаття 75 Податкового кодексу України передбачає такі види перевірки як камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно по п.п. 75.1.1. Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Отже, камеральна перевірка є окремим видом перевірки та не відновиться до документальних, які в свою чергу розподіляються на планові та позапланові, у зв'язку з чим стаття 3 Закону № 1669 на неї не розповсюджується, тому суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що ГУ ДФС у Луганській області не мало права проводити перевірку.

28.03.2017 посадовими особами ГУДФС у Луганській області та ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість КП «ЛЖЕК № 1» з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань за період з квітня 2014 року по лютий 2016 року, за результатами якої складено акт від 28.03.2017 № 115/1232-1201/03363677 (арк. спр. 8-10).

Перевіркою термінів сплати податкових зобовязань встановлено, що платника порушив терміни сплати узгодженого грошового зобовязання з ПДВ протягом строків, встановлених п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 247 687,50 грн із затримкою до 30 днів та у сумі 184 470,05 грн із затримкою більше 30 днів, а саме:

- податкова декларація з ПДВ від 20.04.2015 № 9073125730, термін сплати 30.04.2015, сума - 75751 грн, фактично сплачено платіжними дорученнями від 29.05.2015 № 422 - 3165,40 грн та від 29.05.2015 № 919003 - 2722,80 грн (затримка до 30 календарних днів);

- податкова декларація з ПДВ від 16.05.2014 № 9027817323, термін сплати 30.05.2014, сума - 74655 грн, фактично сплачено платіжним дорученням від 04.06.2014 № 467 - 77,90 грн (затримка до 30 календарних днів);

- податкова декларація з ПДВ від 18.05.2015 № 9098416768, термін сплати 30.05.2015, сума - 90320 грн, фактично сплачено платіжними дорученнями від 23.06.2015 № 481 - 3165,40 грн (затримка до 30 календарних днів); від 30.06.2015 № 1339956 - 2862,20 грн, від 30.06.2015 № 1339955 - 30000 грн (затримка більше 30 календарних днів);

- податкова декларація з ПДВ від 18.09.2014 № 9053588691, термін сплати 30.09.2014, сума - 54750 грн, фактично сплачено платіжними дорученнями від 23.10.2014 № 805 - 3165,40 грн, від 24.10.2014 № 810 - 34712 грн (затримка до 30 календарних днів), від 26.11.2014 № 897 - 3165,40 грн, від 26.11.2014 № 896 - 13707 (затримка більше 30 календарних днів);

- податкова декларація з ПДВ від 16.10.2014 № 9059390821, термін сплати 30.10.2014, сума - 90467 грн, фактично сплачено платіжними дорученнями від 26.11.2014 № 896 - 50959 грн (затримка до 30 календарних днів), від 23.12.2014 № 980 - 36343 грн, від 23.12.2014 № 981 - 3165,40 грн (затримка більше 30 календарних днів);

- податкова декларація з ПДВ від 19.11.2014 № 9067380106, термін сплати 30.11.2014, сума - 69257 грн, фактично сплачено платіжним дорученням від 23.12.2014 № 980 - 22091 грн (затримка до 30 календарних днів);

- податкова декларація з ПДВ від 19.12.2014 № 9073438532, термін сплати 30.12.2014, сума - 62644 грн, фактично сплачено платіжним дорученням від 26.01.2015 № 48 - 84,30 грн (затримка до 30 календарних днів);

- податкова декларація з ПДВ від 19.03.2015 № 9043540507, термін сплати 30.03.2015, сума 65551 грн, фактично сплачено платіжним дорученням від 21.04.2015 № 322 - 3090,50 грн (затримка до 30 календарних днів);

- податкова декларація з ПДВ від 13.08.2014 № 9017626119, термін сплати 30.08.2014, сума - 46285 грн, фактично сплачено платіжним дорученням від 24.10.2014 № 810 - 46285 грн (затримка більше 30 календарних днів);

- податкова декларація з ПДВ від 18.02.2015 № 9017626119, термін сплати 02.03.2015, сума - 58070 грн, фактично сплачено платіжним дорученням від 20.03.2015 № 206 - 742,20 грн (затримка до 30 календарних днів);

- податкова декларація з ПДВ від 12.06.2015 № 9121775726, термін сплати 30.06.2015, сума - 69046 грн, фактично сплачено платіжними дорученнями від 10.07.2015 № 1432470 - 10000 грн, від 14.07.2015 № 1456948 - 10000 грн, від 20.07.2015 № 1512150 - 10000 грн, від 27.07.2015 № 1684345 - 7000,70 грн (затримка до 30 календарних днів);

- податкова декларація з ПДВ від 18.01.2016 № 9273214962, термін сплати 30.01.2016, сума - 98110 грн, фактично сплачено платіжними дорученнями від 01.02.2016 № 72 - 5565,40 грн, від 01.02.2016 № 4370822 - 15629 грн (затримка до 30 календарних днів);

- податкова декларація з ПДВ від 18.07.2014 № 9041210463, термін сплати 30.07.2014, сума - 55740 грн, фактично сплачено платіжним дорученням від 24.10.2014 № 810 - 1633,70 грн (затримка більше 30 календарних днів);

- уточнюючий розрахунок від 16.09.2014 № 9052883700 за звітний період травень 2014 року, термін сплати - 16.09.2014, сума - 139 грн, фактично сплачено платіжним дорученням від 24.10.2014 № 810 - 139 грн (затримка більше 30 календарних днів).

Крім цього, КП «ЛЖЕК № 1» не додержувалось графіку погашення податкового боргу та несвоєчасно сплатило розстрочене грошове зобов'язання в сумі 105 616,75 грн згідно договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 23.01.2015 № 1 на підставі рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 23.01.2015 № 1, а саме:

- термін сплати 01.12.2014, сума - 47169,40 грн, фактично сплачено платіжними дорученнями від 23.02.2015 № 131 - 10186 грн, від 23.03.2015 № 206 - 10186 грн, від 22.04.2016 № 322 - 7845,50 грн, від 27.07.2015 № 1684345 - 10186 грн, від 25.09.2015 № 733 - 6426,20 грн, від 28.04.2015 № 577642 - 2340,30 грн (затримка більше 30 календарних днів);

- термін сплати 26.12.2014, сума - 2872,80 грн, фактично сплачено платіжними дорученнями від 23.02.2015 № 132 - 68,80 грн, від 23.02.2016 № 207 - 68,80 грн, від 28.04.2015 № 577642 - 11,50 грн, від 27.07.2015 № 1684345 - 11,50 грн, від 25.09.2015 № 2420609 - 2299,30 грн, від 26.10.2015 № 2852286 - 68,80 грн, від 30.10.2015 № 862 - 68,80 грн, від 30.11.2015 № 3505139 - 68,80 грн, від 01.12.2015 № 3505139 - 68,80 грн, від 28.12.2015 № 1021 - 137,60 грн (затримка до 30 календарних днів);

- термін сплати 31.12.2014, сума - 62644 грн, фактично сплачено платіжними дорученнями від 25.09.2015 № 2420609 - 1529,20 грн, від 26.10.2015 № 2629586 - 249,30 грн, від 26.10.2016 № 832 - 9936,50 грн, від 30.10.2015 № 862 - 7989,70 грн, від 30.10.2015 № 3045139 - 2196,10 грн, від 30.11.2015 № 3505139 - 10186 грн, від 01.12.2015 № 3505139 - 10186 грн, від 28.12.2015 № 1021 - 7080,30 грн, від 28.12.2015 № 3505139 - 3105,50 грн, від 28.12.2015 № 1021 - 10186 грн (затримка до 30 календарних днів).

Зазначені обставини щодо затримки сплати узгоджених грошових зобов'язань з ПДВ визнаються позивачем, підтверджуються матеріалами справи - податковою звітністю, виписками з банківських рахунків ЛОУ АТ «Ощадбанк», ПАТ «Креді Агріколь Банк» (арк.спр. 67-81), інтегрованою карткою платника ПДВ (арк. спр. 132-155).

Згідно з висновками акта дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 432 157,55 грн, відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) ПДВ передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.

13 квітня 2017 року ГУ ДФС у Луганській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000321201, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 247 687,50 грн КП «ЛЖЕК № 1» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 24 768,75 грн за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100» (арк.спр. 11-13);

- № 0000331201, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 184 470,05 грн КП «ЛЖЕК № 1» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 36 894,01 грн за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100» (арк. спр. 82-83).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 24.04.2017 направив до Державної фіскальної служби України скаргу № 230 про перегляд вищевказаних податкових повідомлень-рішень (арк. спр. 14-15).

За результатами розгляду скарги ДФС України винесено Рішення про результати розгляду скарги від 19.06.2017 № 13023/6/99-99-11-03-01-25, яким скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (арк. спр. 17-18).

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, законодавець пов'язує строк та підстави застосування штрафних санкцій за ст. 126 Податкового кодексу України з днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Позивач визнає несвоєчасну сплату податку та зазначає, що за період з квітня 2014 року по серпень 2014 року це сталося внаслідок обставин непереборної сили, які підтверджуються отриманим сертифікатом Луганської регіональної торгово-промислової палати від 14.07.2017 № 25.1-143. Однак, сертифікат отримано підприємством після проведення перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того, зазначеним сертифікатом встановлено неможливість виконання зобов'язань по сплаті податку на додану вартість виключно за квітень та травень 2014 року. Період дії форс-мажорних обставин відповідно до сертифікату з 25.05.2014 по 25.07.2014.

Стаття 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачає, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до розділу ІІ Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235, обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є в тому числі висновок Торгово - промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Як вбачається з сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України від 14.07.2014 № 25.1-143, його надано позивачу відповідно до п.п. 100.4 і 100.5 ст. 100 ПК України для засвідчення настання обставин непереборної сили з 25.05.2014 до 25.07.2014 (арк. спр. 20).

З аналізу цього документу вбачається, що Торгово-промислова палата України засвідчила цим висновком настання для позивача обставин, які є підставою для надання розстрочення чи відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, що передбачені п.п. 100.4 і 100.5 ст. 100 ПК України. Настання ж обставин непереборної сили (форс-мажору) як підстави для звільнення позивача від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань зазначений висновок не підтверджує.

Крім того, суд зазначає, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) як і інші докази при вирішенні судом спору, оцінюється на предмет належності та допустимості й лише за наслідками такої оцінки суд вирішує питання про можливість звільнення боржника від відповідальності, застосовуючи відповідні приписи чинного законодавства. Сертифікат по своїй суті є лише результатом практичної діяльності торгово-промислової палати з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який сам по собі тягне за собою виникнення, зміну, припинення прав та обов'язків у будь-яких сторін, породження певних правових наслідків. Отже, сам сертифікат не спрямований не регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.

Що стосується посилання позивача на несвоєчасну сплату сум податкових зобов'язань з ПДВ через проведення бойових дій на території м. Лисичанськ в період квітень- серпень 2014, слід зазначити, що для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції діють спеціальні тимчасові заходи, які встановлені Законом України № 1669. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Під час проведення таких заходів платники податків, у яких існує ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) або відсутня можливість їх сплати у зв'язку з непередбачуваними обставинами, мають право на отримання відстрочення (розстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) відповідно до п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України.

Контролюючі органи мають право прийняти рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу).

Згідно з статтею 32 Податкового кодексу України строк сплати податку та збору може бути змінено шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізніший строк. Загальні засади розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платників податків- передбачені статтею 100 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства Доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Згідно з п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2. ст. 203 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Погашенням податкового боргу вважається зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У постанові Верховного Суду України від 18.09.2014 у справі № 21-279а14 викладена правова позиція, згідно з якою судом надана оцінка обставинам та зроблено висновок щодо належного застосування норми законодавства, у разі коли податковий борг стягнуто за рішенням суду з розстроченням його виконання і платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, добросовісно виконуючи судові рішення про надання розстрочки. Суд встановив, що норми закону не містять винятків для застосування штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, в тому числі і у випадку розстрочення його виконання.

Тому зобов'язання позивача податковим органом сплатити штраф за порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до оскаржених податкових повідомлень-рішень ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Таким чином, оскільки позивачем узгоджені грошові зобов'язання з ПДВ з квітня 2014 року по лютий 2016 року, визначені у податковій звітності та рішенні про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, сплачувалися із затримками, що визнається позивачем та підтверджується актом камеральної перевірки, оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними, а позовні вимоги - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 27 вересня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 02 жовтня 2017 року, про що згідно вимог частини другої статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства "Лисичанська житлово - експлуатаційна контора № 1" до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2017 № 0000321201 та № 0000331201 відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 02 жовтня 2017 року.

Суддя А.Г. Секірська