Постанова № 69255302, 25.09.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2017 року Справа № 813/4262/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Ільків М.М., відповідача Ковальчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерседес клуб» до Головного управління Держпраці у Львівській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про скасування акта перевірки, припису та постанови про накладення штрафу,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мерседес клуб» (далі- ТзОВ «Мерседес клуб») звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ( далі - ФОП ОСОБА_3.), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить скасувати:

- акт перевірки від 31.10.2016 №13/01/171/2019;

- припис від 31.10.2016 №13/01/171/2019-1424;

- постанову про накладення штрафу від 23.11.2016 №13211712019-0412.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані акт перевірки, припис та постанова винесені з порушенням чинного законодавства. Зазначив, що викладена у акті перевірки інформація не відповідає дійсним обставинам. В ході проведення перевірки ТзОВ «Мерседес клуб» посадовими особами ГУ Держпраці у Львівській області вчинявся тиск на відвідувачів закладу та персонал позивача. Відібрані у ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснення не можуть братись судом до уваги, оскільки із вказаними особами не було укладено трудових відносин. Всі вони перебували у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 на підставі цивільно-правових угод, укладених на виконання умов Договору №4 надання послуг по аутсорсингу та аутстаффингу персоналу від 20.09.2016. З посиланням на частину четверту статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», вказує на порушення строків проведення перевірки. Окрім того, спірні документи отримано ТзОВ «Мерседес клуб» з запізненням, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права надати заперечення щодо порушень, встановлених у акті перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням уточнених позовних вимог, підтримав. Додатково вказав на відсутність підстав для проведення позапланової перевірки ТзОВ «Мерседес клуб» на підставі листа Департаменту Економічної політики Львівської міської ради від 04.08.2016 №2301-вих-2511, оскільки чинним законодавством не передбачена така підстава для проведення позапланової перевірки. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях та додаткових запереченнях. Суть заперечень полягає у такому. Позапланова перевірка ТзОВ «Мерседес клуб» проведена на підставі звернення Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 04.08.2016 №2301-вих-2511, який є юридичною особою, а тому відповідно до пункту 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 може бути суб'єктом звернення щодо проведення такої перевірки.

Перевірка ТзОВ «Мерседес клуб» проводилася в період, коли була чинною редакція частини другої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої дія цього Закону не поширювалася на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Тому послання позивача на порушення терміну проведення перевірки є безпідставними. Виявлені порушення підтверджуються наданими під час проведення перевірки поясненнями працівників ТзОВ «Мерседес клуб» ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Подані до позовної заяви цивільно - правові договори не можуть братись судом до уваги, оскільки відрізняються від тих, які пред'являлись під час проведення перевірки.

Додатково зазначила, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ФОП ОСОБА_3, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Будучи присутнім у судовому засіданні 23.03.2017 ФОП ОСОБА_3 надав суду пояснення, зміст яких полягає у тому, що він надавав ТзОВ «Мерседес клуб» послуги по аутсорсингу та аутстаффингу персоналу. Працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у яких було відібрано пояснення працівниками ГУ Держпраці у Львівській області під час проведення позапланової перевірки, перебували у трудових відносинах не з ТзОВ «Мерседес клуб», а з ФОП ОСОБА_3 Просив позов задовольнити повнсітю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ГУ Держпраці у Львівській області на підставі наказу від 17.10.2016 №392-П та направлення на перевірку від 17.10.2016 №1376 проведено позапланову перевірку додержання ТзОВ «Мерседес клуб» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Мерседес клуб» частин першої та третьої статті 24 КЗпП України. Суть порушень полягає у тому, що позивачем допущено до роботи працівників без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу.

Результати перевірки оформлено актом від 31.10.2016 №13/01/171/2019.

За наслідками перевірки винесено припис від 31.10.2016 №13/01/171/2019-1424, яким зобов'язано ТзОВ «Мерседес клуб» усунути порушення, встановлені у акті перевірки від 31.10.2016 №13/01/171/2019 та у строк до 01.12.2016 письмово (з наданням належно завірених підтверджуючих документів ) інформувати ГУ Держпраці у Львівській області.

Постановою від 23.11.2016 № 1321172019-0412 на підставі абзацу 6 частини другої статті 265 КЗпП України на ТзОВ «Мерседес клуб» накладено штраф у розмірі 130 500, 00 грн за порушення вимог частини першої та третьої статті 24 КЗпП України.

Акт перевірки від 31.10.2016 №13/01/171/2019, припис від 31.10.2016 №13/01/171/2019-1424 та постанова від 23.11.2016 № 1321172019-0412 є предметами оскарження.

При вирішення спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за № 1291/21603 (далі - Порядок № 390).

Пунктом 2 Порядку № 390 передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Відповідно до пункту 3 Порядку Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Підставою для проведення позапланової перевірки ТзОВ «Мерседес клуб» стало звернення Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 04.08.2016 №2301-вих-2511.

У зв'язку з наявністю такого звернення Державною службою України з питань праці листом 23.08.2016 №8801/4/4.1-ДП-16 надано згоду на проведення позапланової перевірки позивача.

Відповідно до ухвали міської ради від 14.07.2016 № 777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» Департамент економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - Департамент) є правонаступником департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та установах банків державного сектору, штампи і бланки, право набувати майнових і немайнових прав та обов'язків, право виступати позивачем і відповідачем, третьою особою, яка заявляє / не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача / відповідача у судах від свого імені, печатку з зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Таким чином, Департамент економічної політики Львівської міської ради є юридичною особою та може бути суб'єктом звернення щодо проведення позапланової перевірки ТзОВ «Мерседес клуб».

Щодо порушення відповідачем строків проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Стаття 2 Закону № 877-V визначає сферу дії цього Закону, відповідно до частини першої якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Натомість частиною другою статті 2 визначено відносини, на які не поширюється дія Закону № 877-V.

З 01.01.2015 до 01.01.2017 частина друга статті 2 діяла в редакції Закону №77-VІІІ від 28.12.2014, відповідно до якої дія цього Закону не поширювалася на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Матеріалами справи підтверджено, що позапланова перевірки додержання ТзОВ «Мерседес клуб» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне страхування проводилася з 25.10.2016 по 31.10.2016.

Отже, під час проведення перевірки на відносини, що виникали під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, не поширювалася дія Закону № 877-V.

Тому посилання позивача на порушення вимог Закону № 877-V щодо строків проведення перевірки є безпідставними.

Щодо виявлених під час перевірки порушень позивачем законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд зазначає наступне.

Як встановлено з акта перевірки, суть порушення ТзОВ «Мерседес клуб» полягало в тому, що позивачем здійснювався допуск працівників - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу.

25.10.2016 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у місті Львові Климом Р.В. та головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Шадзевич О.І. здійснено вихід за місцем здійснення господарської діяльності ТзОВ «Мерседес клуб».

У ході проведення перевірки встановлено, що на робочих місцях при виконанні трудових функцій знаходилось шість працівників.

Працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 надали письмові пояснення з приводу їх працевлаштування у ТзОВ «Мерседес клуб», копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до пояснень ОСОБА_4 від 25.10.2016, вона працює адміністратором у ТзОВ «Мерседес клуб», з 20.10.2016 по 23.10.2016 проходила стажування. Станом на 25.10.2016 трудові відносини з нею не укладено, оплата за виконану роботу їй не здійснювалась.

Згідно з поясненнями ОСОБА_5 від 25.10.2016, він працює барменом у ТзОВ «Мерседес клуб» з 20.10.2016 за трудовим договором, у порядку переведення з «ІНФОРМАЦІЯ_1». Оплата праці за виконану роботу йому не здійснювалась, однак за домовленістю з власником оплата повинна здійснюватися двічі на місяць - у перші і останні дні місяця.

З пояснень ОСОБА_9 від 25.10.2016 слідує, що вона працює офіціантом у ТзОВ «Мерседес клуб», з 20.10.2016 по 23.10.2016 проходила стажування. Трудові відносини на момент перевірки з нею не укладено, оплата за виконану роботу їй не здійснювалась.

ГУ Держпраці у Львівській області листом від 27.10.2016 запропонувало ТзОВ «Мерседес клуб» надати для дослідження документи: статут ТзОВ «Мерседес клуб», колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку, наказ про призначення керівника на посаду, контракт, наказ про призначення головного бухгалтера та посадову інструкцію, заяви про прийняття на роботу, переведення та звільнення, накази по особовому складу, особові картки працівників форми П-2, трудові книжки працівників, книгу обліку трудових книжок, штатний розпис усі наявні документи, що стосуються питань, вивчення яких передбачено актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений порядком №390. У випадку відсутності таких документів пропонувалося надати письмове обґрунтування їх відсутності.

28.10.2016 позивачем до перевірки представлено статут ТзОВ «Мерседес клуб» від 12.11.2015, Договір №4 надання послуг аутсорсингу та аутстаффингу персоналу від 20.09.2016, статут ТзОВ «Олімпус» від 20.07.2016 та Договір №3 надання послуг аутсорсингу та аутстаффингу персоналу від 20.09.2016.

Жодних інших документів щодо працевлаштування зазначених у акті перевірки працівників ТзОВ «Мерседес клуб» ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду не представлено.

З долучених до матеріалів справи Договорів про надання послуг по аутсорсингу та аутстаффінгу персоналу, укладених між ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) та ТзОВ «Мерседес клуб» (Клієнт) слідує, що відповідно до пункту 3.2. вказаних договорів Виконавець проводить первинний підбір персоналу, який відповідає вимогам Клієнта. Якщо нарікань клієнта не має, то відібраний персонал підписує з Виконавцем письмові строкові трудові договори на виконання відповідного обсягу робіт.

Тільки після укладання письмового трудового договору працівник має право приступити до своїх обов'язків.

Таким чином, вказаними договорами передбачена обов'язкова вимога працевлаштування саме за трудовим договором працівника у ТзОВ «Мерседес клуб».

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що трудові договори ТзОВ «Мерседес клуб» з працівниками ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не укладались. Працівники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 працювали на підставі цивільно-правових договорів: від 20.09.2016 № 76, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та від 20.10.2016 б/н, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були представлені в ході проведення перевірки. Жодних документів щодо працевлаштування ОСОБА_6 позивачем не надано.

Такі доводи позивача щодо обґрунтування правомірності виконання трудових обов'язків у день проведення перевірки працівниками ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки суперечать умовам Договорів про надання послуг по аутсорсингу та аутстаффінгу персоналу укладених між ФОП ОСОБА_3 (виконавець) та ТзОВ «Мерседес клуб» (клієнт).

Окрім того, аналіз наявних у матеріалах справи вищезгаданих цивільно-правових договорів, свідчить, що такі не містять необхідних реквізитів, таких як підпис однієї з сторін - ФОП ОСОБА_3.

Відповідно до частини третьої статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Таким чином, відповідно до положень Цивільного кодексу України надані до перевірки договори є неукладеними, та відповідно не створюють жодних правових наслідків для їх сторін.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка - головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у місті Львові Клим Р.В. підтвердив інформацію, викладену в акті перевірки від 31.10.2016 №13/01/171/2019. Зазначив, що представлені в ході проведення перевірки цивільно-правові договори не брались до уваги інспекторами, оскільки не були належним чином оформленими, зокрема, не були підписані стороною договору - ФОП ОСОБА_3 Крім того, зазначив, що опитані під час проведення перевірки працівники ТзОВ «Мерседес клуб» нічого не знали про такі договори.

Відповідно до статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма статті 24 КЗпП України зобов'язує ТзОВ «Мерседес клуб» як працедавця перед допуском працівника до роботи укласти трудовий договір.

Судом встановлено, що ТзОВ «Мерседес клуб» допущено до роботи працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 без укладання трудового договору, чим порушено вимоги частини першої статті 24 КЗпП України.

Покликання позивача, що вказані працівники не були допущені до роботи, а лише проходили стажування не беруться судом до уваги, оскільки факт виконання ними трудових обов'язків підтверджується представленими до матеріалів справи матеріалами фотофіксації, здійсненими під час проведення перевірки. Ба більше, як вже зазначалось, ТзОВ «Мерседес клуб» вказує, що такі працівники працювали у позивача на підставі цивільно - правових угод.

Позивачем не надано жодних доказів на спростовування висновків акта перевірки стосовно виявлених порушень.

За наслідками проведеної ГУ Держпраці у Львівській області позапланової перевірки додержання ТзОВ «Мерседес клуб» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне страхування складено акт перевірки від 31.10.2016 №13/01/171/2019 та винесено припис від 31.10.2016 №13/01/171/2019-1424.

При цьому суд вказує, що відповідачем не заперечується, що під час проведення перевірки та винесенні спірного припису був відсутній директор ТзОВ «Мерседес клуб» ОСОБА_10.

31.10.2016 за №7356/5/4-09ГУ Держпраці у Львівській області направило на адресу ТзОВ «Мерседес клуб» вищевказані акт перевірки та припис.

Одночасно, у зв'язку з виявленими в ході перевірки ряду порушень законодавства про працю, які містять ознаки адміністративного правопорушення, позивача повідомлено про необхідність з'явитись в приміщення ГУ Держпраці у Львівській області 07.11.2016 о 15:00 з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення та для дачі письмових пояснень.

18.11.2016 відповідачем направлено ТзОВ «Мерседес клуб» виклик №8020/2/11-30 на розгляд на 10:30 23.11.2016 справи про накладення штрафу на підставі зафіксованих у акті 31.10.2016 №13/01/171/2019 порушень законодавства про працю, відповідальність за які передбачена статтею 265 КЗпП України.

Вищезгадані документи направлено на адресу: місто Львів, вулиця Коперника, 5, підтвердженням чого є списки кореспонденції згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 19.11.2016.

Позивач не заперечує факт направлення останніх ГУ Держпраці у Львівській області, натомість вказує на те, що такі направленні із запізненням.

Суд зазначає, що направлення ГУ Держпраці у Львівській області 19.11.2016 виклику на розгляд справи на 23.11.2016 спростовує таке твердження позивача.

Встановлені судом фактичні обставини, підтверджені належними і допустимими письмовими доказами, спростовують пояснення представника позивача про невиконання ГУ Держпраці у Львівській області обов'язку щодо виклику суб'єкта перевірки на розгляд справи за наслідками проведеної перевірки .

Постановою від 23.11.2016 № 1321172019-0412 за порушення вимог частини першої та третьої статті 24 КЗпП України на підставі абзацу 6 частини другої статті 265 КЗпП України застосовано штраф у розмірі 130 500, 00 грн.

Стосовно правомірності винесення вищезгаданої постанови від 23.11.2016 № 1321172019-0412, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено Порядок про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509).

Цей Порядок визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).

Статтею 265 КЗпП України встановлено відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідно до частини другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Як встановлено судом, позаплановою перевіркою додержання ТзОВ «Мерседес клуб» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне страхування виявлено порушення чинного законодавства, що знайшло відображення у акті перевірки та описано по тексту вище.

Керівника ТзОВ «Мерседес клуб» листом від 18.11.2016 повідомлено про розгляд 23.11.2016 справи про накладення штрафу. Доказів отримання такого листа з запізненням позивачем не надано.

Справу розглянуто 23.11.2016 за відсутності керівника ТзОВ «Мерседес клуб» у зв'язку із його неявкою.

За результатами розгляду справи уповноваженою особою - першим заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області » Грицак О.О., на підставі абзацу 6 частини другої статті 265 КЗпП України, до ТзОВ «Мерседес клуб застосовано штраф у розмірі 130 500, 00 грн.

Вказане спростовує доводи позивача про порушення відповідачем вимог Порядку №509 при прийнятті оскаржуваної постанови, які не знайшли свого підтвердження при розгляді справи судом.

Розмір застосованих штрафів за виявленні порушення відповідає розміру штрафних санкцій, передбачених абзацом 6 та абзацом 3 частини другої статті 265 КЗпП України.

Стосовно оскарження ТзОВ «Мерседес клуб» акта перевірки від 31.10.2016 №13/01/171/2019, суд зазначає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 2 статі 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ГУ Держпраці у Львівській області вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність винесення постанов виконало.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржені позивачем акт перевірки від 31.10.2016 №13/01/171/2019, припис від 31.10.2016 №13/01/171/2019-1424 та постанову від 23.11.2016 № 1321172019-04, суд дійшов висновку, що вони прийняті відповідачем з урахуванням вимог Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів та Порядку про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення і з дотриманням передбачених статтею 2 КАС України принципів.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, тому позов є безпідставним і у його задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 94 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.