Постанова № 69255288, 28.09.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2017 рокум. Ужгород№ 807/730/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Стенавська А.М.

за участю:

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАТАЛАС", представник - Йосипчук О.В.;

відповідача: Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, представник - Крупа-Газуда М.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТАЛАС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАТАЛАС" (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2017 року за №0001991409 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 233780,46 грн., за № 0001981409 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 58448,36 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. 12.05.2016 року, на підставі заяви позивача, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи під час ввезення позивачем 13.10.2016 року товарно-матеріальних цінностей на митну територію України. За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 12.05.2017 року №346/07-16-14-07/40620835, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 19.05.2017 року за №0001991409 про застосування штрафних санкцій в розмірі 233780,46 грн. та за № 0001981409 про застосування штрафних санкцій в розмірі 58448,36 грн. Представник позивача наголошував, що дії відповідача в частині застосування штрафних санкцій є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, оскільки дана перевірки була проведена у зв'язку з розслідування кримінального провадження №32016070000000051, а тому податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не могло бути винесене до дня набрання законної сили відповідним вироком суду. Зокрема, ухвалою суду було закрите кримінальне провадження, у зв'язку зі сплатою відповідачем платежів у добровільному порядку, а тому, як наголошував представник позивача рішенням суду була зафіксована повна та остаточна сума платежів. Також, позивач в позовній заяві наголошував, що в пункті 3 розділу IV Акту №346/07-16-14-07/40620835 від 12.05.2017 року відповідачем зазначено про незастосування штрафних санкцій до позивача. Таким чином, представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з мотивів викладених в наданих письмових запереченнях на позов, вказавши на наступне. Представник відповідача в судовому засіданні наголошував, що у відповідності до Акту документальної перевірки від 13.02.2016 року №1/07-16-14-07/40620835 та матеріалів кримінального провадження було встановлено, що 13.10.2016 року в зону митного контрою митного поста "Ужгород" в напрямку "в'їзд в Україну" в'їхало три вантажні транспортні засоби. Позивачем було добровільно відшкодовано завдану шкоду державному бюджету в сумі 1168915,24 грн., а саме: ввізне мито та податок на додану вартість. Також, відповідачем 12.05.2017 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи під час ввезення 13.10.2016 року товарно-матеріальних цінностей на митну територію України, результати якої відображені в Акті від 12.05.2017 року №346/07-16-14-07/40620835 та на підставі якої винесені податкові повідомлення-рішення від 19.05.2017 року за №0001991409 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 233780,46 грн. та за № 0001981409 про застосування штрафних санкцій в розмірі 58448,36 грн. Таким чином, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем в період з 10.05.2017 року по 11.05.2017 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи під час ввезення 13.10.2016 року даним суб'єктом господарювання товарно-матеріальних цінностей на митну, територію України згідно митних декларацій від 13.10.2016 року №305060903/2016/003279, №305060903/2016/003291 та №305060903/2016/003288 (а.с. 10-11).

Дана перевірка була проведена на підставі заяви позивача щодо проведення позапланової перевірки вих. №28/01 від 28.04.2017 року та наказу відповідача від 05.05.2016 року №551 "Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки" (а.с. 10).

Згідно до ч. 10 ст. 346 Митного кодексу України встановлені цією статтею строки, підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться за заявою самого підприємства, уповноважених економічних операторів (у тому числі на підприємствах, які звернулися для отримання такого статусу), а також на перевірки, що проводяться відповідно до кримінального процесуального закону або у процесі провадження в адміністративній справі про порушення митних правил стосовно посадової особи цього підприємства.

Результати даної перевірки, відображені відповідачем в Акті від 12.05.2017 року за №346/07-16-14-07/40620835 (а.с. 10-26).

На підставі висновків зазначених в Акті перевірки від 12.05.2017 року за №346/07-16-14-07/40620835 відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення, а саме: від 19.05.2017 року за №0001991409, згідно якого позивачеві нараховано штрафні санкції в розмірі 233780,46 грн. (а.с. 27) та від 19.05.2017 року за №0001981409, згідно якого позивачеві нараховано штрафні в розмірі 58448,36 грн. (а.с. 28).

Згідно Акту від 12.05.2017 року за №346/07-16-14-07/40620835 зазначено, що перевірка була проведена з урахуванням ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.04.2017 року по справі №308/2158/17 та матеріалів документальної перевірки Акту від 13.02.2016 року №1/07-16-14-07/40620835 (а.с. 13).

Як вбачається з Акту документальної позапланової виїзної перевірки від 13.02.2016 року за №346/07-16-14-07/40620835, в зону митного контрою митного поста "Ужгород" 13.10.2016 року в напрямку "в'їзд в Україну" в'їхало три вантажні транспортні засоби: автомобіль НОМЕР_2, НОМЕР_3, автомобіль НОМЕР_4, НОМЕР_5 та автомобіль НОМЕР_6, НОМЕР_7, якими ввозився товар одержувачу - позивачеві. Після завершення процедури розмитнення, працівниками ДФС було здійснено переогляд зазначених транспортних засобів і встановлено наявність товару, відомості про який у товарно-супровідних документах були відсутні, що призвело до невірного визначення бази оподаткування митними платежами.

В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалося сторонами, що керівник позивача, в порушення вимог п. 39 ст. 4, ст. 49, ст. 51, ст. 52, ст. 53, ч. 1 ст. 257, п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 266 та ст. 289 Митного кодексу України занизив податкове зобов'язання зі сплати мита на загальну суму 233793,42 грн. та в порушення вимог п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України занизив зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 935121,82 грн.

Вказані обставини не оскаржувалися платником податків - позивачем.

Кримінальне провадження щодо директора позивача було закрито за клопотанням прокурора на підставі п.1 ч.2 ст.284 Кримінально-процесуального кодексу України, оскільки до моменту притягнення керівника позивача, який визнав свою вину, до кримінальної відповідальності завдана кримінальним правопорушенням шкода державному бюджету в сумі 1168915,24 грн. була ним відшкодована, що підтверджується копіями платіжних доручень за №83 від 22.02.2017 року на суму 233793,42 грн. ввізного мита та за №82 від 22.02.2017 року на суму 935121,82 податку на додану вартість.

Зокрема, як зазначено в Акті від 12.05.2017 року за №346/07-16-14-07/40620835 та не заперечувалося сторонами, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03.04.2017 року у справі №308/2158/17 податкове зобов'язання позивача у сумі 1168915,24 грн., у тому числі 233 793 грн. ввізного мита та 935121,82 грн. податку на додану вартість, розраховано згідно Акту від 13.02.2017 року №1/07-16-14-07/40620835 документальної позапланової виїзної перевірки та сплачено до державного бюджету відповідно до платіжних доручень №82 від 22.02.2017 року та №83 від 22.02.2017 року (а.с. 24).

У відповідності до ч.4 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до ч. 4 ст. 289 Митного кодексу України обов'язок зі сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику додаткові податкові зобов'язання.

Частиною 2 статті 293 Митного кодексу України встановлено, що особою, на яку покладається обов'язок зі сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, є відповідний платник податків.

Відповідно до ч. 6 ст. 345 Митного кодексу України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати ним митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим кодексом якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (підпункт 54.3.6 и.54.3 ст.54 ПКУ).

У відповідності до пп.14.1.39. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Не знайшло свого підтвердження посилання позивача про те, що відповідачем було незаконно застосовано до нього штрафні санкції, оскільки в п. 3 розділу ІV Акту перевірки від 12.05.2017 року за №346/07-16-14-07/40620835 зазначено про незастосування штрафних санкцій до позивача, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.354 Митного кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

Згідно пункту 2 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, платниками податків - юридичними особами, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 20.08.2015 року №727, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи вище викладене, діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.

Таким чином, акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні ч. 1 ст. 17 КАС України. Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 №21-237а13.

Отже, Акт перевірки від 12.05.2017 року за №346/07-16-14-07/40620835 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, безпосередньо не породжує певних правових наслідків і сам по собі не має обов'язового характеру для суб'єктів цих відносин, а є службовим документом відповідача, носієм певної доказової інформації, не тягне за собою виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків позивача, оскільки тільки передує прийняттю відповідного нормативного акту індивідуальної дії, який підлягає оскарженню в порядку КАС України.

Акт перевірки від 12.05.2017 року за №346/07-16-14-07/40620835 є тільки носієм доказової інформації про виявлені відповідачем порушення вимог законодавства України з питань державної митної справи та по суті є документом на підставі якого виноситься рішення контролюючого органу, а саме: на його підставі були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.05.2017 року за №0001991409 та за № 0001981409.

Також, суд констатує, що Акт перевірки за №346/07-16-14-07/40620835, в п. 3 якого зазначено, що штрафні санкції не нараховувалися і не сплачувалися позивачем, було прийнято 12.05.2017 року, а податкові повідомлення-рішення за №0001991409 та за №0001981409, згідно яких до позивача застосовані штрафні санкції винесені 19.05.2017 року. Отже, п. 3 Акту перевірки за №346/07-16-14-07/40620835 від 12.05.2017 року є тільки носієм інформації про те, що станом на 12.05.2017 року позивачеві штрафні санкції не нараховувалися і не сплачувалися ним, та не може бути підставою неможливості застосування вказаних санкцій до позивача в майбутньому.

Таким чином, на підставі порушень виявлених в ході проведеної перевірки, результати якої відображені в Акті за №346/07-16-14-07/40620835 від 12.05.2017 року, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 19.05.2017 року за №0001991409 щодо застосування штрафних санкцій в розмірі 233780,46 грн. та за № 0001981409 щодо застосування штрафних санкцій в розмірі 58448,36 грн.

Також, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що перевірка за результатами якої було складено Акт №346/07-16-14-07/40620835 від 12.05.2017 року була проведена у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження, а тому єдиною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є вирок суду, який не виносився в даній справі, а ухвалою суду про закриття кримінального провадження, у зв'язку зі добровільною сплатою платежів була зафіксована повна та остаточна сума платежів, виходячи з наступного.

Згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.04.2017 року у справі №308/2158/17 встановлено, що директор позивача, в силу покладених на нього та виконуваних ним організаційно-розпорядчих функцій, будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, відповідальною за організацію бухгалтерського та податкового обліку, своєчасність нарахування та сплати податків, зборів до бюджету, в порушення вимог ч. 1 ст. 257, ст. 266 та ст.289 Митного кодексу України, п.190.1 ст. 190 Податкового кодексу України (від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями), умисно ухилився від сплати до бюджету податків та зборів на загальну суму 1168915,24 грн.

Як вбачається з ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.04.2017 року у справі №308/2158/17 клопотання прокурора про звільнення директора позивача від кримінальної відповідальності мотивовано тим, що до моменту притягнення до кримінальної відповідальності завдана кримінальним правопорушенням шкода державному бюджету в сумі 1168915,24 грн., повністю відшкодована підозрюваним, що підтверджується копіями платіжних доручень № 83 від 22.02.2017 на суму 233 793,42 грн. ввізного мита та №82 від 22.02.2017 на суму 935 121,82 грн. податку на додану вартість.

Таким чином, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.04.2017 року у справі №308/2158/17 клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності директора позивача у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №32016070000000051, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України було задоволено.

Згідно до ч. 13 ст. 354 Митного кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом доходів і зборів за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального закону, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не виноситься до дня набрання законної сили відповідним вироком суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу доходів і зборів передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, для використання матеріалів відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Статус матеріалів перевірки та висновків органу доходів і зборів визначається кримінальним процесуальним законом.

Так, грошове зобов'язання позивача у сумі 1168915,24 грн., у тому числі: 233793,42 грн. ввізного мита та 935121,82 грн. податку на додану вартість, визначено згідно Акту №1/07-16-14-07/40620835 від 13.02.2017 року виїзної документальної позапланової перевірки дотримання позивачем законодавства України з питань державної митної справи - своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів під час ввезення 13.10.2016 товару на митну територію України вантажними автомобілями «Mersedes Benz» р.н.з. НОМЕР_2, причіп р.н.з. НОМЕР_3, «Mersedes Benz» р.н.з. НОМЕР_4, причіп р.н.з. НОМЕР_5 та «DAF» р.н.з НОМЕР_6, напівпричіп р.н.з. НОМЕР_7.

Як вбачається з Акту перевірки №346/07-16-14-07/40620835 від 12.05.2017 року, перевірка була проведена відповідачем з урахуванням ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.04.2017 року у справі №308/2158/17 та матеріалів документальної перевірки згідно Акту №1/07-16-14-07/40620835 від 13.02.2017 року (а.с. 13).

Так, сума заниження податкового зобов'язання позивача визначена відповідачем на підставі встановленого порушення суб'єктом господарювання норм податкового та митного законодавства, зазначених в Акті перевірки №1/07-16-14-07/40620835 від 13.02.2017 року.

Таким чином, оскільки штрафні санкції не сплачувалися позивачем, на підставі висновків викладених в Акті перевірки №346/07-16-14-07/40620835 від 12.05.2017 року, у відповідності до вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, на позивача були накладені штрафні санкції, згідно податкових повідомлень-рішень від 19.05.2017 року за №0001991409 та за № 0001981409.

Враховуючи вище викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 19.05.2017 року за №0001991409 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 233780,46 грн. та за № 0001981409 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 58448,36 грн.

Згідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТАЛАС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2017 року за №0001991409 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 233780,46 грн., за № 0001981409 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 58448,36 грн. - відмовити.

2.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяО.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 28 вересня 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 2 жовтня 2017 року.