Ухвала суду № 69254606, 27.09.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22882/17

Провадження № 1-кп/761/1389/2017

У Х В А Л А

Іменем України

27 вересня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Голуб О.А.

секретаря судових засідань Дігтяр М.О.

за участі сторін:

прокурора Василенка С.В.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників Леуса А.Б., Мінакова І.В.,

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 22017000000000223 внесеному до ЄРДР від 08.06.2017 року щодо обвинувачених

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358; ч.1 ст.32, ч.4 ст.358; ч.2 ст.332 КК України,

та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Новоград-Волинський, Житомирської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332; ч.3 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в :

03 липня 2017 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 22017000000000223, внесеному до ЄРДР від 08.06.2017 року щодо обвинувачених ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358; ч. 1 ст. 32, ч. 4 ст. 358; ч. 2 ст. 332 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332; ч. 3 ст. 358 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, оскільки він складений з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України, дане кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Києва.

Захисники обвинувачених Леус А.Б. та Мінаков І.В. просили повернути обвинувальний акт прокурору, у зв'язку з його невідповідністю вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Так, захисник Леус А.Б. зазначив, зокрема, що формулювання обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 358 КК України, викладене в обвинувальному акті, відрізняється від тексту диспозиції ст. 358 КК України, що свідчить про неконкретність та суперечливість обвинувачення. Крім того, вважає, що за ч. 3 ст. 332 КК України обвинувачення викладено таким чином, що не зрозумілим є про що учасники кримінального правопорушення мали домовленість, чи про збут офіційного документа, чи про сприяння незаконному переправленні особи через державний кордон, хоча одна одну виключає.

Захисник Мінаков І.В. вказав на аналогічні порушення, допущені в обвинувальному акті при викладенні формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_3

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали думки своїх захисників та просили повернути обвинувальний акт прокурору, з наведених захисниками підстав.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 3 статті 314 КПК України передбачені рішення, які суд вправі прийняти у підготовчому судовому засіданні. Одним з таких рішень є повернення обвинувального акта прокурору, у разі його невідповідності вимогам КПК України.

У відповідності з ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

За вимогами п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Наведених вимог кримінального процесуального закону при складенні обвинувального акта в кримінальному провадженні № 22017000000000223 від 08 червня 2017 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 органом досудового розслідування дотримано не було.

Як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_2 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332; ч. ч. 3 ст. 358; ч. 1 ст. 32, ч. 4 ст. 358 КК України, а ОСОБА_3 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332; ч. 3 ст. 358 КК України.

При цьому, згідно з обвинувальним актом, інкриміновані ОСОБА_2 діяння, передбачені ч. 3 ст. 358; ч. 1 ст. 32, ч. 4 ст. 358 КК України, та інкриміноване ОСОБА_3 діяння, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, відповідно мали місце в березні 2014 року, у вересні 2015 року, в період з 08 грудня 2016 року по 13 грудня 2016 року.

Разом з тим, в обвинувальному акті не зазначено редакцію закону про кримінальну відповідальність, за якою, зокрема, підлягають відповідальності обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на момент вчинення інкримінованих їм злочинів, зважаючи на внесення у подальшому змін у ст. 358 КК України.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що в тексті підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення Суду від 19 грудня 1989 року в справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82 п. 79).

Також Європейський суд констатував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення Суду від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 52).

Таким чином на переконання суду, наведені вище недоліки обвинувального акта свідчить про невиконання органом досудового розслідування вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України щодо викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та тягне за собою порушення права на захист обвинуваченого.

Необхідно зауважити, що за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому, перевірка обвинувального акта на відповідність його вимогам ст. 291 КПК України, в тому числі стосовно структури та процесуальної форми, повинна здійснюватися судом саме на підготовчому провадженні.

При цьому, суд враховує і те, що ст. 338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення в суді, однак це право виникає у прокурора, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а не з метою виправлення недоліків обвинувального акта, які є очевидними.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що при складенні обвинувального акта стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стороною обвинувачення не дотримано вимог п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України, так як в обвинувальному акті не зазначено усіх слідчих із групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017000000000223, а також усіх прокурорів із групи прокурорів, які здійснювали повноваження прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Зазначення в обвинувальному акті прізвища одного слідчого, який склав обвинувальний акт, та одного прокурора, який затвердив обвинувальний акт, за наявності груп слідчих і прокурорів у цьому кримінальному провадженні, не може свідчити про дотримання вимог ст. 291 КПК України, що пред'являються до обвинувального акта.

Таким чином, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у зв'язку з чим підлягає поверненню прокурору.

З урахуванням наведеного, є слушними доводи сторони захисту з приводу наявності порушень при складенні обвинувального акта.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314 КПК України, суд

у х в а л и в :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 22017000000000223 внесеному до ЄРДР від 08.06.2017 року щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358; ч.1 ст.32, ч.4 ст.358; ч.2 ст.332 КК України,

та щодо ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332; ч.3 ст.358 КК України повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом семи днів з дня її оголошення або з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя