Ухвала суду № 69252708, 28.09.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14941/17

УХВАЛА

28 вересня 2017 року

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Тимощук О.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи Міністерство соціальної політики України, Російська федерація про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

У своїй заяві заявник вказує, що він з 20.01.2017 року є членом Громадської організації «Всеукраїнський рух «Сила права».

29.01.2015 року на підставі Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14.01.2015 року № 15/2015 був призваний на військову службу у військову частину В4264.

16.07.2015 року він згідно наказу № 197 від 16.07.2015 року був зарахований до складу сил та засобів (котлове забезпечення у військовій частині польова пошта В0849), які залучаються та беруть безпосередньо участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань. У період з 16.07.2015 року по 07.10.2015 року він брав безпосередню участь в бойових діях, захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Під час виконання бойових завдань у складі Збройних Сил України отримав ряд захворювань, що значно послабили його працездатність та стали причиною зняття зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей в секторі «М».

Свідоцтвом про хворобу № 331/2 встановлено йому такі захворювання як: ішемічна хвороба серця, атеросклероз аорти, гіпертонічна хвороба другої стадії, хронічний панкреатит, хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, пов»язані з захистом Батьківщини. Внаслідок отриманих захворювань постановою військової лікарської комісії його визначено непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

З 07.10.2015 року згідно наказу керівника сектору «М» № 280 від 07.10.2015 року був знятий зі складу сил та засобів (котлове забезпечення у військовій частині польова пошта В0849), які залучаються та беруть безпосередньо участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей в секторі «М».

Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В4264 (по стройовій частині) № 106 від 25.04.2016 року був звільнений у запас за підпунктом «б» (за станом здоров»я).

26.04.2016 року він демобілізований з лав Збройних Сил України.

Рівненською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 визначено, що він внаслідок отриманих захворювань пов»язаних із захистом Батьківщини втратив 50% професійної працездатності.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 2 підтверджено визначену йому другу групу інвалідності внаслідок отриманих захворювань, пов»язаних із захистом Батьківщини.

Вважає, що встановлені військовою лікарською комісією захворювання набуті ним в результаті збройної агресії Російської Федерації на Маріупольському напрямку Донецької області.

Просить суд встановити юридичний факт захворювання при виконанні обов»язку військової служби у 2015-2016 роках у Донецькій області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Встановлення факту необхідно заявнику для присвоєння статусу як жертви міжнародного збройного конфлікту, як особи, яка перебувала під захистом конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року, що обумовлює виникнення прав та обов»язків, передбачених цією конвенцією, іншими нормами міжнародного права.

Дослідивши надані заявником документи, суд прийшов до висновку, що встановлення факту в даному випадку, повязане з вирішенням спору щодо норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч. 4ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

На підставі Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 Про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.1995 року постановлено звернути увагу судів на те, що відповідно до статей 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

У п. 2 абз. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.05.1995 року (зі змінами та доповненнями) роз»яснено, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород.

Згідно ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З заяви про встановлення факту, що має юридичне значення та долучених до неї матеріалів, вбачається, що ОСОБА_1 має на меті визначення свого статусу як особи, яка перебуває під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року, тобто жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов»язків, передбачених цією конвенцією, іншими нормами міжнародного права.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 стосуються вирішення спору про право і потребують звернення до суду з відповідним позовом в порядку позовного провадження.

Відтак, підсумовуючи все вищевикладене, приходжу до висновку, що у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122, ч. 3 ст.235, ч. ч. 1, 2, 4 ст.256, п. 4 ч. 1 ст.293 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи Міністерство соціальної політики України, Російська федерація про встановлення факту, що має юридичне значення.

Роз'яснити заявнику право звернення до суду за вирішенням спору в порядку позовного провадження.

Копію ухвали направити Заявнику .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали заявником.

Судя Рівненського

міського суду ОСОБА_2