Рішення № 69252428, 27.09.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/10394/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2067/17Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

при секретарі Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Полтавської області

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 червня 2017 року

по справі за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Кривоноса Руслана Євгенійовича до виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_3, треті особи: Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради,

про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити дії з повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури Кривонос Р.Є. звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_3, треті особи: Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити дії з повернення земельної ділянки.

Позов обґрунтовував тим, що прокуратурою на підставі постанови прокурора від 23 квітня 2013 року проведено перевірку у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності Полтавської міської ради. За результатами даної перевірки виявлено порушення вимог Земельного законодавства при розпорядженні землями парку «Перемога». Так, у власність ОСОБА_3 було незаконно передано земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, оскільки 23 квітня 2015 року вироком Київського районного суду м. Полтави визнано винним завідуючого Полтавським сектором охорони навколишнього середовища Державного управління охорони навколишнього середовища у Полтавській області ОСОБА_4, який не маючи достатніх даних про те, що земельні ділянки не входять до об'єкту природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Парк Перемога», погодив висновки про погодження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 1,62 га, загальною вартістю 2541605 грн., що більш ніж у 8402 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, в тому числі і відносно земельної ділянки, виділеної ОСОБА_3

Уточнивши позовні вимоги, просив визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 11 травня 2010 року № 201 про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 10 серпня 2010 року № 354 про затвердження ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі складу земель житлової та громадської забудови міста по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- визнати недійсним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м. Полтаві ради від 20 травня 2010 року про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 11 травня 2010 року №201, яким надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- визнати недійсним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м. Полтаві ради від 16 вересня 2010 року про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 10 серпня 2010 року №354, яким затверджено ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі складу земель житлової та громадської забудови міста по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 04 жовтня 2010 року;

- зобов'язати ОСОБА_3 повернути до земель запасу Полтавської міської ради земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м., кадастровим номером НОМЕР_2, вартістю 191 135 грн.

- стягнути солідарно з відповідачів на користь прокуратури Полтавської області понесені витрати на сплату судового збору.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 червня 2017 року позов першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Кривоноса Р.Є. до виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_3, треті особи: Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити дії з повернення земельної ділянки залишено без задоволення.

З таким рішенням не погодився заступник прокурора Полтавської області та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник Полтавської міської ради просить апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області залишити без задоволення. Вважає, що рішення суду винесене із дотриманням всіх вимог чинного законодавства.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 також подала заперечення в яких зазначила, що вони апеляційну скаргу не визнають, та вважають, що у прокурора відсутнє право на подання позову.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, надавши доручення на представництво своїх інтересів в суді ОСОБА_5

У судове засідання також не з'явився представник третьої особи: Управління з питань містобудування та архітектури, будучи належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та третіх осіб, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційних скарг, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п.п. 3,4 ст. 309 ЦПК України, підставою для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 травня 2010 року рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради № 201 «Про надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок» надано ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. (а.с. 18)

20 травня 2010 року рішенням сесії Октябрської районної у м. Полтаві ради «Про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради» затверджено рішення № 201 від 11 травня 2010 року «Про надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок» (а.с. 80).

10 серпня 2010 року рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради № 354 «Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та для ведення садівництва» погоджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_3 із земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м., відповідно до проекту відведення, виготовленого TOB НВІ «Земресурс» для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.17).

16 вересня 2010 року рішенням сесії Октябрської районної у м. Полтаві ради «Про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради» затверджено рішення райвиконкому № 354 від 10 серпня 2010 року «Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та для ведення садівництва» (а.с.79).

04 жовтня 2010 року на ім'я ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 1000 кв.м., на підставі рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 10 серпня 2010 року за № 354 «Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та для ведення садівництва» . (а.с.19)

20 січня 2014 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов першого заступника прокурора м. Полтава до Полтавської міської ради, треті особи: Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога» про скасування рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення 16 сесії Полтавської міської ради 6 скликання від 18 грудня 2011 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою та оформлення права постійного користування земельною ділянкою за адресою проспект Першотравневий, 20». (а.с.20-24)

23 лютого 2015 року вироком Київського районного суду м. Полтави визнано завідуючого Полтавським сектором охорони навколишнього середовища Державного управління охорони навколишнього середовища у Полтавській області ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій на строк 1 рік та штрафом у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн. Звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі п. «в» ст.1, 14 Закону України «Про амністію 2014 року». (а.с.25-26).

Даним вироком встановлено, що ОСОБА_4, працюючи на посаді завідуючого Полтавським сектором охорони навколишнього середовища Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, впродовж 2009 - 2010 років неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, маючи у своєму безпосередньому володінні та користуванні: картографічні матеріали, виготовлені Лубенським державним топографо-геодезичним підприємством у 2001 році, якими визначено межі та конфігурацію території об'єкту природно - заповідного фонду парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Парк «Перемога» в м. Полтаві; рішення ВК Полтавської обласної ради народних депутатів від 22 листопада 1984 року № 453, яким затверджено мережу територій та об'єктів природно - заповідного фонду Полтавської області, до переліку якого входить парк «Перемоги» площею 30,9 га; рішення ВК Полтавської обласної ради депутатів трудящих від 20 червня 1972 року №242, яким затверджено список заповідних парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва місцевого значення, в який входить парк «Перемога» та рішення ВК Полтавської обласної ради депутатів трудящих від 24 грудня 1970 року № 555 про затвердження пам'яток природного місцевого значення в який входить парк «Перемоги», погодив висновки про погодження проектів землеустрою щодо відведення у власність 17 земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, зокрема ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1000 кв.м., у м. Полтаві по АДРЕСА_1, не маючи достатніх даних про те, що дана земельна ділянка не входить до об'єкту природно-заповідного фонду парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Парк «Перемога» в м. Полтава.

Окрім цього, в мотивувальній частині вироку зазначено, що ОСОБА_4, перебуваючи на посаді завідувача Полтавським сектором охорони навколишнього середовища Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, не маючи належної землевпорядної документації та вставлених в натурі меж території парку «Перемога» та маючи у своєму службовому користуванні лише схему меж розташування парку «Перемога», виготовлену ДП «Лубнигеодезія», з якої вбачається, що земельні ділянки, зазначені в обвинувальному акті, розташовані на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Парк «Перемога», у висновках про погодження проектів землеустрою щодо відведення вище перелічених 17 земельних ділянок зазначив, що дані земельні ділянки не відноситься до природно-заповідного фонду та природоохоронного значення, вказавши, що це землі житлової та громадської забудови.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19 листопада 2015 року вирок Київського районного суду м. Полтави від 23 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 02 липня 2015 року щодо ОСОБА_4 залишено без змін, а касаційну скаргу захисника засудженого - без задоволення. (а.с.27-28).

Згідно висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи № 5630/10685 від 29 вересня 2014 року - земельна ділянка АДРЕСА_1, розташована в межах парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Парк «Перемога». Основне цільове призначення (категорія) наданої у власність земельної ділянки не змінювалося.

Розроблені проекти землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки та технічна документація на земельну ділянку не відповідає вимогам Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Інструкції № 43, наказу Держкомстату від 05 листопада 1998 року № 377 «Про затвердження форм державної статистичної звітності земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), ДСТУ 4163-2003.» (а.с.34-36).

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що при передачі у приватну власність ОСОБА_3 спірної земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, дійсно мало місце порушення вимог земельного законодавства, а саме щодо надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки та погодження проекту землеустрою - не були чітко встановлені межі парку «Перемога», не відбулися зміни цільового призначення земельної ділянки для житлової і громадської забудови, розроблений проект землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок та технічної документації не відповідав вимогам Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій».

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що при погодженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки було допущено порушення норм Земельного законодавства, однак в подальшому оскаржувані рішення було прийнято в межах компетенції відповідачів виконавчого комітету Шевченківської (Октябрської) районної у м. Полтаві ради та Шевченківської (Октябрської) районної у м. Полтава й саме в їх діях будь яких порушень не встановлено. ОСОБА_3 у встановленому законом порядку отримала Державний акт про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 1000 кв.м., а тому є добросовісним набувачем, оскільки будь - яких доказів вважати, що остання була обізнана про наявність порушень Земельного законодавства, або ж сам умисно сприяв такому порушенню суду не надано.

Із даним позовом до суду прокурор звернувся лише 13 грудня 2016 року, а отже після спливу строку позовної давності, який закінчився 25 травня 2013 року. Однак, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову за необґрунтованістю, то наслідки спливу строку позовної давності до спірних правовідносин не застосовуються.

Проте колегія суддів не може погодитися з даним висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих від 24 грудня 1970 року № 555 затверджено та взято під охорону пам'ятки природи місцевого значення, згідно з додатком, до якого включено парк «Перемога».

Рішенням Полтавської обласної ради від 22 листопада 1984 року № 453 «Про межі територій і об'єктів природно заповідного фонду області згідно класифікації» віднесено до парку пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення парк «Перемога», який розташований на земельній ділянці, площею 30,9 га.

27 травня 2001 року Дирекцією міського парку культури та відпочинку взято на себе охоронне зобов'язання по забезпеченню режиму охорони та збереження вказаного об'єкту природно-заповідного фонду на площі 30,9 га.

Рішенням 16 сесії Полтавської міської ради 6 скликання від 08 грудня 2011 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за адресою просп. Першотравневий, 20, та оформлено в постійне користування управлінню культури виконавчого комітету Полтавської міської ради 2 земельні ділянки: площею 12,4954 га та 12,2151 га за адресою: просп. Першотравневий, 20, парк «Перемога» (землі рекреаційного призначення).

Як вже було зазначено, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року визнано протиправним та скасовано рішення 16 сесії Полтавської міської ради 6 скликання від 18 грудня 2011 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою та оформлення права постійного користування земельною ділянкою за адресою проспект Першотравневий, 20». (а.с.20-24)

При цьому, належна ОСОБА_3 земельна ділянка по АДРЕСА_1 була виділена останній зі складу земель житлової та громадської забудови.

Згідно з висновком комісійної судової земельно-технічної експертизи від 29 вересня 2014 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 розташована в межах парку пам'ятки садово-паркового мистецтва «Парк «Перемога», основне цільове призначення земельної ділянки не змінювалося. Розроблені проекти землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки та технічна документація на земельну ділянку не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зміна меж, категорії та скасування статусу територій об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до ст.ст. 51 - 53 цього Закону.

Рішення Полтавської обласної ради про зміну меж, площ, категорій чи скасування статусу Парку, у відповідності до статті 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку, не приймалися.

Тобто, станом на 2010 рік парк «Перемога», який розташований на земельній ділянці, площею 30,9 га, віднесено до парку пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення та є об'єкту природно-заповідного фонду.

Згідно п.п. а, в ч. 3 ст. 83 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття рішень) до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать : землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 29 червня 2016 року № 6-1376цс16, відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України, в тому числі і на витребування цього майна від добросовісного набувача.

До спірних правовідносин про витребування земельних ділянок із володіння набувачів та повернення їх у власність держави підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Прийняття рішення про передачу в приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Згідно з практикою ЄСПЛ (наприклад, рішення від 8 липня 1986 року в справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства») одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі статті 661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Вирішуючи питання щодо застосування позовної давності колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що на підставі постанови прокурора Полтавської місцевої прокуратури від 23 квітня 2013 року проведено перевірку у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності Полтавської міської ради, якою встановлено порушення вимог земельного законодавства з боку Полтавської міської ради при розпорядженні землями парку «Перемога»

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року визнано протиправним та скасовано рішення 16 сесії Полтавської міської ради 6 скликання від 18 грудня 2011 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою та оформлення права постійного користування земельною ділянкою за адресою проспект Першотравневий, 20».

Отже, встановлено, що відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 22 листопада 1984 року № 453 «Про межі територій і об'єктів природно заповідного фонду області згідно класифікації» парк «Перемога», який розташований на земельній ділянці, площею 30,9 га, віднесено до парку пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.

25 січня 2014 року начальником відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м. Полтави зареєстровано рапорт та в цей же день до Єдиного реєстру судових розслідувань внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Оскільки із самих текстів рішень органів місцевого самоврядування не можливо визначити їх законність, обґрунтовані підстави вважати рішення органів місцевого самоврядування незаконними та такими, що порушують права територіальної громади виникли внаслідок винесення зазначеної постанови, тобто строк позовної давності слід рахувати з січня 2014 року, тоді як, з позовом прокуратура звернулась у грудні 2016 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позов подано з пропуском строку позовної давності.

Таким чином, зважаючи, що прийняті рішення не відповідають вимогам законодавства, позбавляють територіальну громаду правомочностей власника землі, а отже суперечать суспільному інтересу, позов першого заступника Полтавської місцевої прокуратури є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Безпідставними є посилання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та Полтавської міської ради, щодо відсутності повноважень у першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури на пред'явлення даного позову виходячи з наступного.

Згідно ст. 45 ЦПК України передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 під представництвом прокуратурою України інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Обґрунтовуючи позов перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури зазначив, що таке звернення до суду викликано необхідністю захисту інтересів майнових прав територіальної громади міста Полтави та реалізації конституційного права громадян користуватися об'єктами права власності Українського народу за бездіяльності органу місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Дане звернення спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності, забезпечення визначених державою гарантій та додержання справедливого балансу між публічним і приватним інтересом.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, крім того, позиція Полтавської міської ради, щодо даного позову, в тому числі подання заперечення на апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області, свідчить про те, що Полтавська міська рада немала на меті самостійно захищати права територіальної громади м. Полтави.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 88 цього Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.

Як вбачається з п.1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подачі позову) розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, при поданні першим заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури позову сплаті підлягало 6890 грн. 00 коп. - за п'ять вимог не майнового характеру (1378 х 5), та 2867 грн. 02 коп. за вимогу майнового характеру ( 191135/100х1,5).

Відповідно до п. 6 . 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 червня 2017 року скасуванню.

При цьому, з обґрунтування позовної заяви та уточнення прокурора в судовому засіданні вбачається, що вимоги ставилися саме про визнання рішень незаконними, зважаючи на це, колегія суддів редакційно вважає правильним тлумачити вимоги прокурора саме як визнання рішень органів місцевого самоврядування незаконними.

Відтак, позовні вимоги першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Кривоноса Р.Є. слід задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради (на даний час перейменовано на виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради) від 11 травня 2010 року № 201 про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради (на даний час перейменовано на виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради) від 10 серпня 2010 року № 354 про затвердження ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі складу земель житлової та громадської забудови міста по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати незаконним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у місті Полтаві ради (на даний час перейменовано на Шевченківську районну у місті Полтаві раду) від 20 травня 2010 року про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 11 травня 2010 року №201, яким надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати незаконним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м. Полтаві ради (на даний час перейменовано на Шевченківську районну у місті Полтаві раду) від 16 вересня 2010 року про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 10 серпня 2010 року №354, яким затверджено ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі складу земель житлової та громадської забудови міста по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 04 жовтня 2010 року.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути до земель запасу Полтавської міської ради земельну ділянку по АДРЕСА_1, у м. Полтаві, площею 1000 кв.м., кадастровим номером НОМЕР_2.

Стягнути з виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_3 на користь прокуратури Полтавської області понесені судові витрати за подачу позовної заяви по 3252 грн. 34 коп., за подачу апеляційної скарги по 3577 грн. 57 коп., а всього по 6829 грн. 91 коп. з кожного.

Керуючись ст. 303, ст. 309, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області - задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 червня 2017 року - скасувати.

Позовні вимоги першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Кривоноса Руслана Євгенійовича - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради (на даний час перейменовано на виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради) від 11 травня 2010 року № 201 про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у місті Полтаві ради (на даний час перейменовано на виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради) від 10 серпня 2010 року № 354 про затвердження ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі складу земель житлової та громадської забудови міста по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати незаконним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у місті Полтаві ради (на даний час перейменовано на Шевченківську районну у місті Полтаві раду) від 20 травня 2010 року про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 11 травня 2010 року №201, яким надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати незаконним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м. Полтаві ради (на даний час перейменовано на Шевченківську районну у місті Полтаві раду) від 16 вересня 2010 року про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 10 серпня 2010 року №354, яким затверджено ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі складу земель житлової та громадської забудови міста по АДРЕСА_1 площею 1000 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 04 жовтня 2010 року.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути до земель запасу Полтавської міської ради земельну ділянку по АДРЕСА_1, у м. Полтаві, площею 1000 кв.м., кадастровим номером НОМЕР_2.

Стягнути з виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради, ОСОБА_3 на користь прокуратури Полтавської області понесені судові витрати за подачу позовної заяви по 3252 грн. 34 коп., за подачу апеляційної скарги по 3577 грн. 57 коп., а всього по 6829 грн. 91 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: С.Б. Бутенко

О.В. Прядкіна

Згідно з оригіналом В.П. Пікуль