Ухвала суду № 69245861, 15.09.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9238/14-ц 4-с/335/25/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2017 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Воробйова А.В., при секретарі Огневюк Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі Відділ ДВС) ОСОБА_2, в якій просить:визнати незаконними дії державного виконавця Відділу ДВС ОСОБА_2 щодо проведення виконавчих дій 24.06.2016 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 3, квартира 12;скасувати акт опису та арешту майна ВП № 49477977 від 24.06.2016, складений державним виконавцем Відділу ДВСКошкальда Є.А. під час проведення виконавчих дій 24.06.2016 за вищевказаною адресою.

В обґрунтування скарги зазначив, що постановою державного виконавця Відділу ДВС від 01.12.2015 відкрито виконавче провадження № 49477977 з примусового виконання виконавчого листа № 335/9238/14-ц від 22.10.2015, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Європейський газовий банк» суми боргу у розмірі 1 049 093,11 гривень. На даний час постанова оскаржується в судовому порядку. 7 червня 2016 р. надійшла письмова вимога державного виконавця щодо проведення 8 червня 2016 р. виконавчих дій, а саме проведення опису й арешту квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності. Вказаною вимогою його зобовязано бути присутнім при проведенні виконавчої дії. 15 червня 2016 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкладення виконавчих дій до 23.06.2016. 24.06.2016 він звернувся до Відділу ДВС із заявою про відкладення виконавчих дій до розгляду скарг на дії державного виконавця та у звязку із хворобою представника. Всупереч поданій заяві 24.06.2016 державним виконавцем Кошкальда Є.А. було складено акт опису та арешту майна, яким було описано та накладено арешт на все майно заявника. Вказує, що субєктом оскарження було порушено його право на захист, а також вимоги ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягнення у першу чергу звертається на кошти боржника. В цей же час, державний виконавець не перевірив наявності готівкових коштів за адресою знаходження майна позивача та за адресою його фактичного мешкання. Також державним виконавцем було порушено його право на отримання правової допомоги та не розяснено його прав відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження». З наведених підстав просить скаргу задовольнити.

В судовому засіданні представники заявника скаргу підтримали, наполягаючи на підставах та обставинах викладених у скарзі. Наполягали на задоволенні скарги.

Державний виконавець проти задоволення скарги заперечував. Вважав скаргу необґрунтованою і недоведеною. Просив у задоволенні скарги відмовити. Письмові заперечення залучені до матеріалів справи.

Представник стягувача не зявилися, про час та місце судового розгляду неодноразово повідомлялися належним чином, а тому суд вважав за можливе розглянути скаргу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляду скарги, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі ДВС перебувало виконавче провадження № 49477977 щодо боржника ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя у справі № 335/9238/14-ц 2/335/100/2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Європейський газовий банк» заборгованості у розмірі 1 049 093,11 гривень. Постановою державного виконавця від 01.12.2015 виконавче провадження було відкрито (а. с.69).

Державним виконавцем за наслідками перевірки майнового стану боржника встановлено, що боржник працює в ТОВ «ГАЗ ІНВЕСТ» (а.с.75), а також має у власності нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 ( а.с.7072).

24.06.2016 державним виконавцем складено акт опису та арешту майна, за яким проведено опис вищевказаної квартири, яка використовується як офісне приміщення 141,5 кв.м на першому поверсі житлового 16-ти поверхового будинку та складається з 4 кімнат, житловою площею 110,1 кв.м (а. с.7679).

В цей же час, з наданих суду копій матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 24.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до Відділу ДВС із заявою про відкладення виконавчих дій через неможливість представника взяти участь у їх проведенні через перебування на стаціонарному лікуванні, а він не був своєчасно попереджений державним виконавцем про проведення виконавчих дій (державний виконавець Кошкальда Є.А. повідомила його про проведення таких дій лише 23.06.2016 за телефоном).

Державним виконавцем не надано суду доказів, які б свідчили про розгляд нею даної заяви боржника (лист боржнику чи інший документ (постанова тощо) про відмову у задоволенні заяви), з огляду на що суд дійшов висновку, що дана заява ним у встановленому статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час спірної виконавчої дії ) порядку розглянута не була. Також субєктом оскарження не було зазначено суду причин, з яких відкладення проведення виконавчих дій не було доцільним та можливим. В цей же час, зважаючи на повідомлення боржником про перебування його представника на стаціонарному лікуванні, на переконання суду, це позбавило його можливості скористатися правовою допомогою при проведенні відповідної виконавчої дії.

Також, як свідчать надані суду матеріали, вказана вище постанова про відкриття виконавчого провадження була оскаржена боржником в судовому порядку. Наявність даної скарги, а також інших скарг ОСОБА_1 в провадженні суду в межах даного виконавчого провадження також не враховано державним виконавцем при проведенні спірної виконавчої дії.

В подальшому, ухвалою суду від 20 вересня 2016 р. скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задоволено, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність державного виконавця та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49477977 від 01.12.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем у такий спосіб: шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведенням опису майна боржника і накладання на нього арешту. Отже, кожен із зазначених способів арешту має самостійне значення. Вказана норма права не містить обставин, які б дозволяли державному виконавцеві накладати арешт на майно боржника одразу двома визначеними нею способами.

У даному випадку з листа субєкта оскарження на адресу суду від 31.10.2016 № 1223/2 випливає, що арешт був накладений на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження постановою державного виконавця від 08.12.2015. Відтак, складання акту опису та арешту майна боржника 24.06.2016 з урахуванням вже наявної постанови про арешт цього майна від 08.12.2015 визнається судом необґрунтованим.

Крім того, відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Як свідчать надані суду матеріали постановою від 7 вересня 2016 р. закінчено виконавче провадження у звязку з повною сплатою боржником суми заборгованості, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (арк. справи 82).

Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З урахуванням тих обставин, що державний виконавець фактично погодився із неправомірністю складання акту опису та арешту майна боржника 24.06.2016 з урахуванням вже наявної постанови про арешт цього майна від 08.12.2015, закінчивши виконавче провадження за виконавчими документами, здійснивши усі необхідні дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а саме припинив чинність арешту майна, припинив інші заходи примусового виконання рішення суду, у тому числі скасував заборону на проведення дій з корпоративними правами і тим самими самостійно усунув допущені порушення прав ОСОБА_1, суд вважає, що предмету скарги на теперішній час не існує, права ОСОБА_1 поновлені державним виконавцем самостійно, і з урахуванням положень ч. 2 ст. 387 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.383-389 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги у 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.В. Воробйов