Ухвала суду № 69244984, 25.09.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/9359/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2017 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Великолазівської сільської ради Ужгородського району про визнання незаконним та скасування рішення Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 «Про висловлення недовіри Великолазівському сільському голові ОСОБА_1В.», поновлення на посаді голови Великолазівської сільської ради та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великолазівської сільської ради Ужгородського району про визнання незаконним та скасування рішення Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 «Про висловлення недовіри Великолазівському сільському голові ОСОБА_1В.», поновлення на посаді голови Великолазівської сільської ради та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3ст. 99 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту наведених норм вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1ст. 100 КАС Україниадміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з позовної заяви оскаржуване рішення Великолазівської сільської ради прийнято 14.12.2016 року.

Позивач просить поновити йому строк на звернення до суду, посилаючись на те, що через нервове перенавантаження він захворів та перебував на лікуванні у період з 23.12.2016 року по цей час (з невеликими перервами), у зв»язку з чим не мав змоги займатися питанням захисту своїх прав.

На підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду позивачем до позовної заяви долучено копії листків непрацездатності, якими підтверджується перебування позивача на лікарняному до 31.03.2017 року.

Проте позовна заява подана позивачем до суду лише 22.09.2017 року, при цьому жодних причин не звернення до суду у строк який пройшов з часу завершення лікування до часу звернення до суду близько 6 місяців, позивачем не зазначено.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»практика Європейського суду є джерелом права, відповідно до якої право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 р.).

З огляду на те, що оскаржуване рішення винесене 14.12.2016 року, а до суду з позовом позивач звернувся 22.09.2017 року, тобто після спливу більше дев»яти місяців з часу коли йому стало відомо про ухвалення вищевказаного рішення, при цьому позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду за період з 14.12.2017 року до 22.09.2017 року, суд приходить до переконання що підстави для поновлення строку на звернення до суду відсутні, а тому позов ОСОБА_1 до Великолазівської сільської ради Ужгородського району про визнання незаконним та скасування рішення Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 «Про висловлення недовіри Великолазівському сільському голові ОСОБА_1В.», поновлення на посаді голови Великолазівської сільської ради та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу слід залишити без розгляду.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 99, 100, 158, 159, 160, 165, 167, 181 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний ОСОБА_1 до Великолазівської сільської ради Ужгородського району про визнання незаконним та скасування рішення Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 «Про висловлення недовіри Великолазівському сільському голові ОСОБА_1В.», поновлення на посаді голови Великолазівської сільської ради та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2