Ухвала суду № 69244049, 25.09.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 221/2362/15-к

Провадження № 1-кп/265/201/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

суддів Мельник І.Г., Міхєєвої І.М.,

за участю секретаря Куксенко А.С.,

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Осипова Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

перекладача ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя знаходиться кримінальне провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 31 липня 2017 року запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжено до 28 вересня 2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

З урахуванням того, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 спливає 28 вересня 2017 року, тому суд, враховуючи вищенаведену норму права приходить до висновку, про можливість в даному судовому засіданні розглянути питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Осипов Д.О. вважав доцільним продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у скоєні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання до пятнадцяти років позбавлення волі, раніше не судимий, може вчинити нові кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_2 заперечували проти продовження строку тримання під вартою та просили суд не застосовувати щодо обвинуваченого жодний запобіжний захід мотивуючи тим, що відсутня наявність обґрунтованої підозри та не доведені ризики, заявлені прокурором.

Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків.

Частина 7 ст.42 КПК України передбачає, що обвинувачений зобов'язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Таким чином, суд вважає, що для розгляду справи існує необхідність в застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу, який би був достатнім для забезпечення прибуття його за викликом до суду для участі у судовому розгляді і таким заходом забезпечення на сьогоднішній день, з урахуванням вже досліджених доказів, цілком обґрунтовано може бути домашній арешт.

Однак, ч.5 ст.176 КПК України передбачає, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 114-1, 258 258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 продовжує обвинувачуватися у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, то суд в силу вимог КПК України, позбавлений можливості застосувати до нього інший більш мякий запобіжний захід, окрім тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. ст. 176, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі Донецької області продовжити до 23 листопада 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Головуючий суддя О.О. Костромітіна

Судді І.Г. Мельник

ОСОБА_4