Ухвала суду № 69240651, 02.10.2017, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/4302/16-к

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого- судді Карімова І.В.,

при секретарі судового засідання Селеверстової Л.В.,

за участю прокурора Копйова О.М.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника -ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12016220440001543 від 14.08.2016 року за обвинувальним актом стосовно:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 30.09.2013 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.185, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 10.12.2013 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 07.06.2016 року умовно-достроково звільненого на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 30.05.2016 року на 1 рік 6 місяців 11 днів, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 КК України,-

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 22.09.2016 року за вироком Чугуївського міського суду Харківської області за ч. 1 ст. 289 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого з іспитовим строком на 1 рік;

- 09.03.2017 року за вироком Шевченківського районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чугуївського міського суду Харківської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220440001543 від 14.08.2016 року відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч.2 та ст. 289 ч. 2 КК України та ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Під час судового засідання, 14.09.2017 року прокурор звернувся до суду з клопотанням щодо продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому прокурор посилався на те, що стосовно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської УВП №27 по кримінальному провадженню за ч. 2 ст. 186 КК України, яке знаходиться в провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова, стосовно ОСОБА_2 станом на теперішній час Шевченківським районним судом Харківської області розглянуто кримінальне провадження за №12016220000000819 від 30.07.2016 року стосовно нього та останній вироком суду від 09.03.2017 року визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та йому призначене покарання із застосуванням ст. 70 КК України у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. Вирок набрав законної сили.

Крім того, в обґрунтування свого клопотання прокурор посилався на те, що обвинувачені раніше неодноразово судимі, офіційно не працюють, зараз обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів. Прокурор вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків в цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення в яких вони обвинувачуються.

Обвинувачені та їх захисники проти клопотання прокурора не заперечували.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до змісту ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання в даному випадку обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання зокрема спробам переховуватися від органів досудового розслідування та\або суду.

При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Стаття 178 КПК України зобовязує суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зміни, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 197 ч. 1 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою враховуючи, що рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує їх права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, суд приходить до наступного:

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 186 КК України, покарання у виді позбавлення волі на строк від 5-8 та від 4-6 років відповідно та які згідно статті 12 цього кодексу класифікуються як тяжкі злочини.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 186 КК України, покарання у виді позбавлення волі на строк від 4-6 років та яке згідно статті 12 цього кодексу класифікєються як тяжкий злочин.

Згідно з п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, судом встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть перешкоджати провадженню іншим чином та незаконно впливати на потерпілих чи свідків.

Також при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1 п. 3, п. 4 ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються; вік та стан їх здоров`я; міцність соціальних звязків в місці постійного проживання; репутацію, майновий стан та наявність судимостей.

В той же час, відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обовязків, передбачених цим кодексом. При цьому в ухвалі зазначаються обовязки, які з передбачених ст. 194 цього кодексу будуть покладені на обвинувачених у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Згідно з частиною 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту статті 202 ч. 4, 5 КПК України слідує, що обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 статті 182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною розяснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця увязнення.

Таким чином відповідно до вище перелічених статей суд вважає за необхідне при винесенні ухвали про обрання запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розмір застави, а саме двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;, яку вони мають право у будь який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого можуть бути звільнені з-під варти та на них можуть бути покладені обовязки, перелічені в ст. 194 КПК України і будуть вважатися такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. Але у випадку невиконання вище перелічених обовязків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 331КПК України ,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Чугуївської місцевої прокуратури задовольнити:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 11.11.2017 року включно, в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№27)».

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 32 000 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області розрахунковий рахунок (банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача (МФО) 820172, банк ДКС України, рахунок отримувача 37318098006674, призначення платежу - застава, кримінальне провадження №12016220440002120 від 12.11.2016 року, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали).

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це суд, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у звязку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки:

1. прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_1 зареєстрований та проживає без дозволу суду;

3.повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

В разі невиконання вище перелічених обовязків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 11.11.2017 року включно, в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№27)».

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити ОСОБА_2 заставу в розмірі 32 000 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області розрахунковий рахунок (банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача (МФО) 820172, банк ДКС України, рахунок отримувача 37318098006674, призначення платежу - застава, кримінальне провадження №12016220440002120 від 12.11.2016 року, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали).

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це суд, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти у звязку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки:

1. прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_2 зареєстрований та проживає без дозволу суду;

3.повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

В разі невиконання вище перелічених обовязків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.В. Карімов