Ухвала суду № 69239798, 28.09.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3496/17

Номер провадження 1-кс/629/819/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., за участю секретаря Білик В.Ю., прокурора Лукяненко Д.О., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №12017220380001578 від 17.07.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого,

- 09.02.1996 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.ст.140 ч.2,17,140 ч.2,143 ч.2,81 ч.3,42 ч.1 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки,

- 22.10.1996 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.ст.141 ч.2,140 ч.2,42,43,14 КК України (1960 року) до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та примусовим лікуванням від наркоманії, дані про звільнення відсутні;

- 27.01.1997 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.ст.140 ч.2,141 ч.2,42,42 ч.3 КК України (1960 року) до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та примусовим лікуванням від наркоманії, дані про звільнення відсутні;

- 26.03.2001 року Червонозаводським районним судом м.Харкова за ст.ст.183-3 ч.2,43 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 24.05.2003 року звільнений за відбуттям строку покарання;

- 26.12.2006 року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ст.ст.307 ч.2,69 КК України (2001 року) до 4 років позбавлення волі, 18.11.2010 року звільнений за відбуттям строку покарання;

- 22.04.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.3,70 КК України (2001 року) до 3 років 1 місяця позбавлення волі, 21.04.2016 року звільнений за відбуттям строку покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2,185 ч.3,15 ч.3 185 ч.3 КК України, -

встановив:

Слідчий Лозівського ВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_2, 28.09.2017 року звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2,185 ч.3,15 ч.3,185 ч.3 КК України.

Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 слідчий вказує, що 17.07.2017 року, близько 07-00 год., ОСОБА_3, проходивши повз гараж №51, розташований на території ГБК №13 у м.Лозова, побачив біля вказаного гаражу автомобіль НОМЕР_1, після чого у нього виник умисел на викрадення чужого майна з даного автомобілю. Далі ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, з корисливого мотиву, повторно, впевнившись, що потерпілий ОСОБА_5 власник автомобілю за його діями не спостерігає, із середини багажнику вище зазначеного автомобілю, який був відчинений, викрав мобільний телефон марки LG моделі X135 L60 Dual (black), спричинивши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду у сумі 521 грн. З місця злочину зник, викраденим розпорядився.

30.07.2017 року, близько 05-00 год., ОСОБА_3, проходивши по вул. Лозовського у м.Лозова, Харківської області повз будинок №21, побачив, що на території зазначеного домоволодіння ведуться будівельні роботи, після чого у нього виник умисел на проникнення на територію домоволодіння №21 з метою викрадення чужого майна. Далі ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переліз через паркан, який огороджував вищезазначене домоволодіння, після чого підійшовши до колодязя, який знаходився біля житлового будинку, таємно, з корисливого мотиву, повторно, витяг з нього електронасос марки «Дачник» моделі БВ-0, 12-50-У5-11В вартістю 172 гривні з метою його подальшої крадіжки, однак злочин не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі, а саме ОСОБА_3 був помічений сестрою господарки домоволодіння ОСОБА_6, внаслідок чого не зміг закінчити таємне викрадення чужого майна, покинувши майно залишив територію вищезазначеного домоволодіння. У разі доведення свого умислу до кінця ОСОБА_3 спричинив би потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду у сумі 1033 гривні.

Крім цього, 30.07.2017 року, близько 11-00 год., ОСОБА_3, знаходячись на вулиці Лозовського у місті Лозова, Харківської області, проходив повз будинок №23, і у нього виник умисел на проникнення на територію вищезазначеного домоволодіння з метою викрадення чужого майна. Далі ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переліз через паркан, який огороджував вищезазначене домоволодіння та проникнув до літньої кухні, звідки таємно, з корисливого мотиву, повторно, з метою подальшої крадіжки, заволодів музичним центром «Panasonic» моделі «SA-PM18», вартістю 1033 гривні, однак злочин не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі, а саме ОСОБА_3 був помічений сином господарки домоволодіння - ОСОБА_8, внаслідок чого не зміг закінчити таємне викрадення чужого майна, покинувши майно залишив територію вищезазначеного домоволодіння. У разі доведення свого умислу до кінця ОСОБА_3 спричинив би потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду у розмірі 1033 гривні.

01.08.2017 року, близько 03-00 год., ОСОБА_3, проходив повз ЛЗОШ № 10 у м.Лозова Харківської області, де на другому поверсі побачив відчинене вікно, після чого у нього виник умисел на проникнення на територію школи з метою викрадення чужого майна. Далі ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, через відчинене вікно на другому поверсі, проник до школи, де з роздягальні на першому поверсі, таємно, з корисливого мотиву, повторно, здійснив крадіжку дриль мішалки «Мастер Данило» моделі «ДМ 1100РР», вартістю 414 гривень, та двох переносок на дві та на чотири розетки, довжиною кожна по 30 метрів, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 484,70 грн. З місця злочину зник, викраденим розпорядився.

Дані кримінальні правопорушення внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2017 року, 31.07.2017 року, 02.08.2017 року та обєднані в одне кримінальне провадження з загальним номером №12017220380001578, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2,185 ч.3,15 ч.3 185 ч.3 КК України, .

За даними фактами 11.09.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2,185 ч.3,15 ч.3 185 ч.3 КК України.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 §1(с), поліція не зобовязана мати докази, достатні для предявлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обовязково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, предявлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які посилається слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вивчивши матеріали справи, допитавши підозрюваного ОСОБА_3, який свою вину у вчинені кримінальних правопорушень визнав повністю, проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запропонованої слідчим та прокурором, не заперечував, прокурора Лукяненко Д.О., яка наполягала на задоволенні клопотання слідчого та обранні підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній вчинив тяжкі злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років, злочини вчинені у період перебування під домашнім арештом по іншому кримінальному провадженню №12017220380001502, яке перебуває в провадженні суду, не працює, раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, має не зняті і не погашені в установленому порядку судимості, враховуючи встановлені існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, вважаю, що застосування до ОСОБА_3 С.С. більш мяких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.183 ч.3,4 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та зазначити, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Враховуючи вимоги ст.182 ч.4,5 КПК України, слідчий суддя визначає розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177,182,183,369-372,395 КПК України, -

ухвалив:

Клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №12017220380001578 задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, по кримінальному провадженню №12017220380001578 від 17.07.2017 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№27)».

Строк тримання під вартою визначити до шістдесяти днів, до 11.11.2017 року.

Визначити суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок №37318098006674, код банку отримувача МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, 4) носити електронний засіб контролю.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобовязані виконувати покладені на них обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_3

Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№27)» для виконання, слідчому Костюченку В.М. та процесуальному керівнику Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.

Повний текст ухвали оголошений 28.09.2017 року о 18-30 год.

Слідчий суддя О.А.Ткаченко

Копію ухвали отримав «____» вересня 2017 року о ____ год. ____ хв. ______

ОСОБА_3