Ухвала суду № 69236962, 03.07.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7734/17

Провадження № 2/344/2899/17

У Х В А Л А

03 липня 2017 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островський Л.Є., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Позивач повторно подав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення в межах ціни позову 315000,00 грн. арешту на рухоме і нерухоме майно,яке належить відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Згідно з частиною 1 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року «Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів».

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідачів кошти відповідно до розписки від 22.06.2015 року.

В заяві про забезпечення позову заявник просить накласти арешт рухоме та не рухоме майно відповідачів.

Заявник в заяві зазначає, що сума позову є значною, а відповідачі на даний час жодним чином не виконали взяті на себе зобов'язання, які випливають з розписки від 22.06.2015, вважає, що до вирішення справи в суді існцє загроза ухилення відповдачів від викоання рішення суду шляхом відчуження належного їм майна, тому просить вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно.

Проте, жодних доказів на намір відчужити належного майна відповідачів, заявник не надає.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору є грошові зобов'язання, а забезпечення стосується арешту рухомого та нерухомого майна, а не грошових коштів відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено обґрунтованих та обєктивних доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідачів, як і не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтями 151-153 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Л.Є.Островський