Ухвала суду № 69236685, 26.09.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4520/17 Справа № 202/7079/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Баранніка О.П., Городничої В.С.,

при секретарі Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Сисоєнко Ірина Вікторівна, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович, Індустріальний відділ державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради, Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації Дніпропетровської міської ради, про встановлення незаконного набуття права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якому просить встановити незаконне набуття права власності відповідачами на квартиру АДРЕСА_1; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 вказану квартиру та визнати право власності на зазначене нерухоме майно за ОСОБА_3

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2017 року забезпечено даний позов шляхом накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться в житловому будинку літ. А-9 та складається: 1,8 - коридори, 2,3,4 - житлові кімнати, 5 - шафа, 6 - кухня, 7 - санвузол, І - балкон, II - лоджія, житловою площею: 46,8 кв.м., загальною площею: 69,6 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2. Також постановлено заборонити Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Управління у сфері державної реєстрації Дніпровської міської ради здійснювати реєстрацію та/або зняття з реєстрації будь-яких осіб за адресою: АДРЕСА_1.

Із апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_2 та, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії. При цьому суд може застосовувати кілька видів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснює п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №98404286 від 26.09.2017 року, власником спірної квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, який набув вказане право власності за договором купівлі-продажу - 17 лютого 2017 року.

Зі змісту оскаржуваної ухвали та виділених матеріалів, що представлені апеляційному суду, вбачається, що апелянт ОСОБА_2 станом на 21 лютого 2017 року не був притягнутий до участі у даній справі ні у якості відповідача, ні третьою особою. Більше того, виділені матеріали не містять відповідних процесуальних документів про притягнення апелянта ОСОБА_2 до участі у даній справі після винесення оскаржуваної ухвали.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що квартира АДРЕСА_1 на час постановлення оскаржуваної ухвали належала на праві власності ОСОБА_2, якого не було залучено до участі у справі, - колегія приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та направлення питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, оскаржувана ухвала не містять обгрунтування співмірності застосування саме арешту нерухомого майна, як засобу забезпечення даного позову.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2017 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Головуючий

Судді