Ухвала суду № 69235397, 02.10.2017, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2575/17

Номер провадження 1-кп/213/361/17

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2017 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Попова В.В.,

при секретарі - Малініній А.М.,

за участю:

прокурора - Рудніченка О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Лапшина Максима Леонідовича,

розглянувши в залі суду, в м. Кривому Розі в підготовчому судовому засіданні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (кримінальне провадження внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017040740000831 від 27.06.2017 року),

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання за яким просив продовжити строк тримання обвинуваченому під вартою до 2-х місяців, оскільки на цей момент наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме - обвинувачений ОСОБА_1, у зв'язку з важкістю покарання за вчинений злочин може переховуватись від суду, на момент затримання обвинувачений проживав без реєстрації, міцних соціальних зв'язків не мав, крім того у цьому кримінальному провадженні залишаються недопитаними свідки, на яких обвинувачений, знаходячись на волі може вплинути, також, на момент затримання обвинувачений не працював, доходу не мав, отже, знаходячись на волі він може продовжити здійснювати злочинну діяльність. Він заперечує проти думки захисника обвинуваченого щодо встановлення йому домашнього арешту за попереднім місцем реєстрації обвинуваченого - АДРЕСА_2, оскільки відомостей, стосовно того, хто є власником цього будинку, які особи на цей час мешкають за цією адресою та думка всіх зазначених осіб з цього приводу суду не надано.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він має професійно-технічну освіту, закінчив ПТУ, раніше, у 2015 році, судимий за ч. 1 ст. 309 КК України, на його думку він сплатив призначений вироком штраф, але на цей час доказів з цього приводу у нього не має, на момент затримання він мешкав з цивільною дружиною, від якої є дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкали вони на зйомній квартирі за адресою - АДРЕСА_1. На цей час він не має офіційної реєстрації, оскільки знявся з реєстраційного обліку за адресою - АДРЕСА_2 - цей будинок належить його батькові. На момент затримання він працював не офіційно, займаючись «євро-ремонтами». Просить суд застосувати відносно нього домашній арешт за адресою АДРЕСА_2 у будинку його батька, злочинів вчиняти він не буде, впливати на свідків він не збирається.

Захисник обвинуваченого, адвокат Лапшин М.Л. просив застосувати відносно обвинуваченого домашній арешт за адресою АДРЕСА_2.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступного.

Частиною 3 статті 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд, в тому числі, зобов'язаний розглянути питання продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За частиною 2 статті 331 цього кодексу вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На виконання вимог статей 177, 178 КПК України, слідчий суддя встановив наступне.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 статті 307 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, обвинувачений не є людиною похилого віку, не являється інвалідом, згідно обвинувального акту раніше судимий за ч. 1 ст. 309 КК України, має не зняту та непогашену судимість, офіційно не працевлаштований, не має офіційної реєстрації місця проживання, зі слів має малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, офіційно не одружений. Зі слів, на момент затримання мешкав на зйомній квартирі, раніше місце його мешкання було зареєстроване за адресою мешкання його батька, але у зв'язку з бажання переїзду він сам знявся з реєстраційного обліку.

З урахуванням всіх вищевикладених обставин, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_1 - відсутність офіційного працевлаштування, відсутність доказів того, що він на момент затримання працював не офіційно/мав постійне місце роботи та мав постійний дохід, відсутність офіційної реєстрації місце проживання, а отже відсутність постійного місця проживання, відсутність доказів щодо міцних соціальних зв'язків обвинуваченого - судом встановлені певні ризики, визначені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України - у разі знаходження обвинуваченого ОСОБА_1 на волі, у зв'язку з важкістю покарання він може переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності за вчинене може незаконно вплинути на свідків, які знаходяться на волі, з метою отримання доходу на своє існування може вчинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на обґрунтованість клопотання прокурора і відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Щодо думки сторони захисту про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд, з урахуванням вищевикладених обставин, знаходить її повністю безпідставною і не підлягаючою задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 183, 196, 197, 331, 369, 371, 372, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» строком на 2 місяці до 22.11.2017 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України, визначити йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 128000 /сто двадцять вісім тисяч/ гривень, що може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок: р/р 37312066017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172.

Обвинувачений ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за викликом судді, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Криворізької установи виконання покарань УДПтСУ в Дніпропетровській області № 3.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Криворізької установи виконання покарань УДПтСУ в Дніпропетровській області № 3 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Інгулецького ВП КВП, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України дана ухвала, яка постановлена під час судового провадження до ухвалення вироку, окремому оскарженню не підлягає, заперечення на цю ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на вирок.

Суддя В.В.Попов.