Рішення № 69234786, 14.09.2017, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1419/17

Провадження № 2/209/1002/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря Шаповал А.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8, Третя особа - Відділ реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання фізичної особи адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради Дніпропетровської області про зняття з реєстраційного обліку та примусового виселення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, просить визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати ВРМПФО адміністрації Дніпровського району м.Кам'янське Дніпропетровської області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2; виселити ОСОБА_8 в судовому порядку.

На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вона, ОСОБА_1, є співвласником приватизованої квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У зазначеній квартирі також зареєстровані:ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 за згодою всіх членів сім'ї вона зареєструвала в квартирі за даною адресою. З часом відповідач почав систематично порушувати правила співжиття, морально і фізично, та робити неможливим для інших проживання з ним в одній квартирі, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, так 13.11.2013 року, 04.05.2017 року подавались заяви до поліції про фізичне насилля з фіксацією нанесених тілесних ушкоджень, 22.05.2017 року, 24.05.2017 року подались заяви до поліції про погрози та залякування стосовно неї та її сім'ї. Позивач не перебувала у шлюбі з відповідачем по справі та не перебуває з ним у шлюбі зараз. Вважає, що відповідач ОСОБА_8 повинен бути позбавлений реєстрації за вказаною адресою та виселений в примусовому порядку.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі. Також надала суду заяву про уточнення своїх даних, у зв'язку із реєстрацією шлюбу та зміною прізвища з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».

Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України, про поважність причин неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.

Представник третьої особи - Відділ реєстрації (зняття з реєстрації)місця проживання фізичної особи адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив винести рішення на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з чим суд, з урахуванням згоди позивача, вважає за можливе провести заочний розгляд справи та вирішити справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 12.05.1998 року (а.с.4).

У зазначеній квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_1, а також: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується довідкою ТОВ «ЄРЦ КП» № 1/4299 від 04.05.2017 року (а.с.5).

З доводів позовної заяви вбачається, що наявність реєстрації відповідача у квартирі перешкоджає позивачу вільно користуватися своєю власністю, оскільки відповідач почав систематично порушувати правила співжиття, морально і фізично, та робити неможливим для інших проживання з ним в одній квартирі, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, так 13.11.2013 року, 04.05.2017 року подавались позивачем були написані заяви до поліції про фізичне насилля з фіксацією нанесених тілесних ушкоджень, 22.05.2017 року, 24.05.2017 року подались заяви до поліції про погрози та залякування стосовно неї та її сім'ї.

Згідно наданих суду матеріалів, позивач ОСОБА_1 27.06.2017 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 та прийняла його прізвище «ОСОБА_1», що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 35).

За правилами ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 157 ЖК Української РСР, членів сім'ї власника житлового будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Відповідально до ст. 116 ЖК Української РСР, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Зі змісту позову вбачається, що в процесі співжиття відповідач неодноразово влаштовував з позивачем сварки. Так, згідно висновків за матеріалами ЖЄОЗПВКП № 10593 від 04.12.2016 року, встановлено наявність конфлікту між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на підґрунті неприязних стосунків та побоюванні ОСОБА_3 у застосуванні відносно нього фізичної сили з боку ОСОБА_2; висновком за матеріалами ЖЄОЗПВКП № 4573 від 24.05.2016 року встановлено наявність конфлікту між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в ході якого відповідач ображав її нецензурною лайкою та погрожував застосувати до неї фізичну силу (а.с. 17, 18).

Згідно наданих суду матеріалів, відносно відповідача ОСОБА_2 15.05.2017 року, а також 25.05.2017 року було складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП (а.с.16).

Неприязні відносини, а також застосування фізичного насилля у відношенні дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, опікуном якої є позивач, і яка проживає із ними за однією адресою, підтверджується відомостями, викладеними в листі КЗ «Середня загальноосвітня школа № 29 м. Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради від 05.05.2017 року № 24 (а.с.8).

В зв'язку з тим, що відповідач своїми діями унеможливлює для позивача та членів її родини спільне з ним проживання, заходи впливу, які вживалися до відповідача Дніпровським ВП виявилися безрезультатними, суд вважає за необхідне визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням та виселити з квартири за адресою: АДРЕСА_3, без надання іншої житлової площі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов'язання Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у Дніпровському районі м. Кам'янське зняти відповідача з реєстрації, суд виходить з того, що Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у Дніпровському районі м. Кам'янського є у справі третьою особою. Такий процесуальний статус виключає можливість покладення на нього рішенням суду будь-яких обов'язків.

Згідно ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Визнання відповідача таким, що втратив право користування житловою площею (квартирою), вже є достатньою підставою для зняття його з реєстрації місця проживання в такому жилому приміщенні в порядку ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

За наведених обставин у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та враховуючи волевиявлення позивача щодо відсутності необхідності стягувати з відповідача сплачений позивачем судовий збір, відповідно до ст.11, 88 ЦПК України суд приходить до висновку, що судові витрати у справі відшкодування не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226, 232 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_8, Третя особа - Відділ реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання фізичної особи адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради Дніпропетровської області про зняття з реєстраційного обліку та примусового виселення - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4.

Виселити ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, із житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4.

У іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст. 223, 232 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська.

Суддя Т.О. Решетник