Рішення № 69234717, 25.09.2017, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/881/17

Провадження № 2/210/1088/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"25" вересня 2017 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Скотар Р.Є.,

при секретарі Ширинової К.С.,

за участі сторін не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" ( далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») , звернувся 01.03.2017 року до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № DNH4KP71250841 від 10.10.2005 року сума якої складає 22355,91 грн. та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.10.2005 року Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" та відповідачем укладений кредитний договір № DNH4KP71250841, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 695,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Взятих на себе зобов'язань відповідач не виконує, у зв'язку з чим, станом на 18.01.2017 року виникла заборгованість у розмірі 22355,91 гривень.

Представник позивача Сафір Ф.О. ( довіреність № 3262 -К -Н-О від 17.01.2017 року, чинна до 31.12.2019 року) у судове засідання не з'явився, при зверненні до суду представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений за зареєстрованою в установленому порядку адресою: АДРЕСА_1 (за відомостями адресно-довідкового відділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області від 21.03.2017 р.); судова повістка повернулася до суду з позначкою «у зв'язку з закінченням терміну зберігання», заяви про розгляд справи за її відсутності, відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2005 року Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" /а.с.5/ та відповідачем укладений кредитний договір № DNH4KP71250841, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 695,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 5).

Відповідач підтвердив свого згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками комісією, а також інші витрати згідно Умов.

Договір є зобов'язанням і, відповідно, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зі змісту зобов'язань, вбачається, що між сторонами у справі виникли відносини з приводу надання банківських послуг.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054 ЦК є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

В силу положень ст.ст. 549, 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно умов договору та вимог закону.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При оформленні кредиту відповідач ознайомлений і погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами банку, що підтверджується його підписом на заяві про оформлення картки ( а.с. 5 зворот).

В заяві про відкриття банківського рахунку і отримання кредитної картки відповідач зазначив про свою згоду з тим, що вказана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами, складають договір, укладений між ним і банком про надання банківських послуг.

Пунктом 5.3 вищезгаданих Умов передбачено, що за порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. + 5% від ціни позову. (а.с. 9).

Така домовленість сторін договору не суперечить положенням ст. 549 ЦК України та не свідчить про подвійну відповідальність за одне й те саме порушення. Фіксована та процентна частини штрафу є складовими передбаченої договором санкції і один одного не замінюють.

Таким чином, у порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував, передбачені умовами домовленості платежі не вносила, внаслідок чого станом на 18.01.2017 року утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 22355,91 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - у розмірі 622,06 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 5066,29 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 15126,80 грн., штрафів у розмірі 500,00 грн. (фіксована складова) та 1040,76 грн. (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.4).

Враховуючи правову природу зобов'язань, які виникли між сторонами у справі, їх неналежне виконання відповідачем, статті 526, 527, 530, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 622,06 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 5066,29 грн.

Щодо стягнення неустойки, вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд зазначає, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Конституційний Суд України в рішенні від 10.11.2011 року N 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Тому суд вважає, що стягнення пені призведе до подвійної відповідальності, що унеможливлює задоволення позовних вимог в цій частин, тому стягує з відповідача лише штрафи - 500,00 грн. (фіксована частина), штрафу - 284,42 грн. (процентна складова) ( 5% від суми заборгованості 5688,35грн. (622,06+5066,29=5688,35)) та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення пені.

Таким чином, загальна заборгованість, яку суд стягує з відповідача на користь позивача становить: 6472,77 грн., яка розраховується судом наступним чином: 622,06 грн. (заборгованість за кредитом) + 5066,29 грн. (заборгованість за відсотками) + 500,00 грн. (фіксована частина), штрафу - 284,42 грн. (процентна складова) , в іншій частині позову - відмовити.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226, ЦПК України, ст. ст. 4, 5, 16, 526, 536, 527, 546, 549, 550, 610, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором №DNH4KP71250841 від 10.10.2005 року станом на 18.01.2017 року в розмірі 6472,77 грн. (шість тисяч чотириста сімдесят дві гривні 77 коп.), яка складається з заборгованості за кредитом - 622,06 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 5066,29 грн., штрафів - 500,00 грн. (фіксована частина), 284,42 грн. (процентна складова).

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та вразі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку - після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Р. Є. Скотар