Ухвала суду № 69234020, 26.09.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/15113/17

н/п 1-кс/766/9872/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2017 року слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О., при секретарі Неглядюк Р.В., за участю прокурора Мельник І.В., слідчого Лівінського Є.В., захисника Бєлої Є.Ю., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області капітана поліції Лівінського Є.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42017231140000095, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 342 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсона, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП України в Херсонській області капітан поліції Лівінський Є.В. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Мотивуючи клопотання, слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27.08.2017 року близько 09.30 год. на автомобільній дорозі «Чаплинка-Асканія Нова», біля суборендованих ОСОБА_4 земель, що поблизу с. Надеждівка Чаплинського району Херсонської області, ОСОБА_5, діючи узгоджено у групі з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_2 та іншими, особи яких слідством не встановлені, прагнучи показати свою явну зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, переслідуючи виниклі на місці злісні хуліганські спонукання, що сформувались у бажанні здійснити з особливою зухвалістю дії та досягнути явно злочинних наслідків, що виразились у сформованій меті спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та іншим присутнім на вказаній автомобільній дорозі, із застосуванням предмета, зовні схожого на зброю (гвинтівку), яку він взяв з припаркованого поряд автомобіля НОМЕР_1, без існуючої на те причини у присутності сторонніх осіб, переміщувався по місцевості та намагався вдарити прикладом ОСОБА_4 Після чого здійснив декілька пострілів з вказаного предмета у ОСОБА_4, однак не влучив у нього. У свою чергу, ОСОБА_4 діставши з сумочки власний пристрій для відстрілу гумових куль «ПМР», і дославши патрон до патронника, словесно попередив ОСОБА_5 та інших осіб про можливість застосування зброї. Далі, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, за командою останнього, почали бігти до ОСОБА_4, який у свою чергу почав тікати з проїжджої частини автомобільної дороги у напрямку лісосмуги, де його наздогнавши, вищевказані особи почали наносити ОСОБА_4 удари руками та ногами по всім частинам тіла, в результаті чого спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою грудної клітини, забою головного мозку, перелому 7,8 ребер справа.

Після цього, близько 15.00 год. цього ж дня, ОСОБА_5, перебуваючи на автомобільній дорозі «Чаплинка-Асканія Нова», поблизу с. Надеждівка Чаплинського району Херсонської області, продовжуючи свій злочинний умисел, діючи узгоджено у групі з вищеперерахованими особами, та невстановленою слідством особою, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_15 та ОСОБА_16, почали бігти у їх напрямку, а потерпілі у свою чергу почали тікати з проїжджої частини автомобільної дороги на поле, де на узбіччі дороги, ОСОБА_7, наздогнавши ОСОБА_15, наніс йому один удар невстановленим предметом в лобну частину голови, в результаті чого останній впав на землю, де невстановлена слідством особа, застосувавши невідому газоподібну речовину, бризнула потерпілому в обличчя. Далі, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 нанесли не менше одного удару кожний, ногою по тулубу та голові ОСОБА_15, в результаті чого спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, рубленої рани чола та надгубної області.

Далі, потерпілий ОСОБА_16 почав відходити від ОСОБА_15 на поле, і за ним пішли ОСОБА_5 та ОСОБА_8 Потерпілий, з метою самозахисту, діставши пристрій для відстрілу гумових куль «ФОРТ 12 Р», зробив два попереджувальні постріли вгору та в землю, однак ОСОБА_5 не зупинився, та продовжив рух в напрямку ОСОБА_16, погрожуючи останньому фізичною розправою. Оцінивши дії ОСОБА_5 та інших осіб, як загрозу для свого життя та здоров'я, ОСОБА_16 здійснив постріл з вказаної зброї у напрямку ОСОБА_5, у свою чергу ОСОБА_8, сховавшись за деревом, здійснив постріл з невстановленої зброї у ОСОБА_16 Після чого, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 побігли за потерпілим ОСОБА_16, де наздогнавши останнього, ігноруючи вимоги працівників правоохоронних органів, які здійснювали охорону громадського порядку на вказаній місцевості, припинити злочинні дії, спричинили потерпілому тілесні ушкодження, які виразилися в тому, що ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 нанесли численні удари ногами та руками по тулубу та голові ОСОБА_16 Після чого, ОСОБА_13 вихопивши з рук ОСОБА_16 пристрій для відстрілу гумових куль «ФОРТ 12 Р», наніс рукояткою вказаного пістолета не менше чотирьох ударів по голові та тулубу потерпілого, ОСОБА_14 наніс не менше шести ударів кулаком по тулубу та голові потерпілого, і ОСОБА_7 також наніс не менше шести ударів кулаком по тулубу та голові ОСОБА_16 У результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_16 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, рубленої рани потилиці, забою м'яких тканин поперекової області справа.

Крім того, в ході вчинення хуліганських дій, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_2 пошкодили автомобіль «Мерседес Віто», д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_16 та автомобіль НОМЕР_3, який належить ОСОБА_17

Свої злісні хуліганські дії ОСОБА_5 разом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_2, та невстановленою слідством особами, супроводжували грубою нецензурною лайкою, та продовжували протягом тривалого часу, на вимоги працівників правоохоронних органів та прохання сторонніх осіб припинити чинити злочинні дії не реагували, чим грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю.

27.08.2017 до ЄРДР внесено відомості за №42017231140000095 про кримінальне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України.

27.08.2017 до ЄРДР внесено відомості за №12017230250000609 про кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

27.08.2017 до ЄРДР внесено відомості за №12017230250000611 про кримінальне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України.

28.08.2017 кримінальні провадження №42017231140000095, №12017230250000609 та №12017230250000611 об'єднані під єдиним номером №42017231140000095.

25.09.2017 змінено кваліфікацію кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017231140000095 зі ст.ст. 122 ч. 1, 296 ч. 3, 342 ч. 2 КК України на ч. 4 ст. 296, ст. 122 ч. 1, ст. 342 ч. 2 КК України.

26.09.2017 повідомлено про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

На даному етапі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованому йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні наступними доказами:

-показами потерпілого ОСОБА_4;

-пред'явленням для впізнання на участю потерпілого ОСОБА_4;

-протоколом огляду відеозаписів від 11.09.2017;

-іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Беручи до уваги, що ОСОБА_2 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, (що само по собі є ризиком того, що підозрювана особа або родичі можуть вчинити активні дії з приводу його переховування від органів досудового розслідування та суду), крім того про це свідчить, відсутність міцних соціальних зав'язків підозрюваного, перебуваючи на волі буде мати можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (зокрема травматичної зброї та патронів до неї, яка використовувалась під час здійснення протиправних дій (предмет, зовні схожий на гвинтівку, предмети ззовні схожі на пістолет - пристрій для відстрілу гумових куль), одяг у якому він був одягнений в день події злочину та на якому може міститись кров потерпілих; носії інформації, у тому числі мобільні телефони з картами пам'яті на яких можуть зберігатись фото - та відеоматеріали події злочину, яка мала місце 27.08.2017; а також майно потерпілих, яким заволоділи вищевказані особи, серед якого майно потерпілого ОСОБА_16: мобільний телефон «Fly», барсетка з грошовими коштами у сумі 300 000 грн., купюрами по 200 та 500 грн., документи про проведення собачого турніру, документи на ім'я ОСОБА_16, пістолет - пристрій для відстрілу гумових куль «ФОРТ 12 Р»; майно потерпілого ОСОБА_4: мобільний телефон, сумка, документи на ім'я ОСОБА_4,), перешкоджатиме встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні шляхом незаконного впливу на потерпілих та свідків з метою зміни даних потерпілими та свідками показів для уникнення відповідальності, та незаконного впливу на осіб проінформованих про злочинну діяльність ОСОБА_2, може вчинити інше кримінальне правопорушення (оскільки не має офіційного працевлаштування та стабільних джерел доходів, спричинені тілесних ушкоджень, що свідчить про схильність до вчинення злочинів), а також те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою, у подальшому не зменшаться, підстав для обрання судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який не має.

Відомі дані про підготовку ОСОБА_2, до вчиненого вказаного кримінального правопорушення, прибуття на місце вчинення злочину із завчасно приготовленою зброєю та балончиками зі сльозогіним газом, а також умисний, насильницьких характер дій ОСОБА_2, - вказують на існування ризиків, які виправдовують застосування відносно ОСОБА_2, запобіжного заходу - тримання під вартою.

Викладені ризики свідчать про те, що застосування до ОСОБА_2, запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити його належної поведінки та попередити спроби підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення відносно потерпілих та свідків.

Оскільки, з огляду на вищевказані ризики є усі підстави вважати, що ОСОБА_2, одержавши відомості про звернення слідчого до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, до початку розгляду клопотання в суді не прибуде до суду за судовим викликом, і перебуваючи на волі буде мати можливість ухилитися від органів досудового слідства та суду, продовжити свою злочинну діяльність, всіляко перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи зазначені ризики, те що у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів йому загрожує суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, а також вчинення ним кримінального правопорушення із застосуванням насильства, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, необхідно не визначати розмір можливої застави у кримінальному проваджені, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.

Вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, вислухавши пояснення слідчого та прокурора, які підтримали клопотання, просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши пояснення підозрюваного, який заперечував проти задоволення клопотання, його захисника, який також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя дійшов до наступного.

26.09.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

За матеріалами клопотання маються вагомі докази, які у достатній мірі вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення.

За практикою Європейського суду з прав людини, обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» ).

У справі «Смирнова проти Росії» зазначено, якщо держава не наведе «відповідних і достатніх» підстав для тримання під вартою обвинуваченої у правопорушенні особи, така особа завжди має бути звільнена після затримання і перебувати на волі до початку судового розгляду її справи (як класичний прецедент, рішення у справі «Вемгофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany) від 27 червня 1968 року; рішення у справі «Яґчі і Сарґін проти Туреччини» (Yagci and Sargin v. Turkey) від 8 червня 1995 року.

Для відмови в досудовому звільненні особи принципи конвенційного прецедентного права передбачають чотири основні підстави: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення у справі «Штеґмюллер проти Австрії» (Stogmuller v. Austria) від 10 листопада 1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення у справі «Вемгофф проти Німеччини»), вчинення ним подальших правопорушень (рішення у справі «Мацнеттер проти Австрії» (Matznetter v. Austria) від 10 листопада 1969 року) або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення у справі «Летельєр проти Франції» (Letellier v. France) від 26 червня 1991 року, серія А, № 207, п. 51).

Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти (рішення у справі«W. проти Швейцарії» (W. v. Switzerland) від 26 січня 1993 року).

При вирішенні заявленого клопотання слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років, підозра обґрунтована вагомими доказами у кримінальному провадженні, офіційно не працевлаштований, не має законних джерел прибутку, одночасно прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, враховуючи наявність постійного місця проживання, а також те, що підозрюваний раніше в порядку ст. 89 КК раніше не судимий, крім того, слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення було вчинено 27.08.2017 р., а ОСОБА_2 повідомлено про підозру 26.09.2017 р., та за цей час підозрюваним не вчинено жодних дій, метою запобігання яким є застосування запобіжних заходів.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити слідчому у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., та зобов'язавши його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк до 25.11.2017 року також наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими, окрім як під час проведення слідчих дій;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст. 131,132,176-178,183,184,193-196 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області капітана поліції Лівінського Є.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42017231140000095, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 342 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід - домашній арешт, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., та зобов'язавши його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк до 25.11.2017 року також наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими, окрім як під час проведення слідчих дій;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого.

Строк дії ухвали - до 25.11.2017 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддяД. О. Гонтар