Постанова № 69229667, 02.10.2017, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа №468/1228/17-п

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2017 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Муругов В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, голови ФГ Любарське,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.163-1 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується, що ним, як головою ФГ Любарське, було допущено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: включення до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості товарів, робіт (послуг) по операціям з контрагентом-постачальником ПП «Таракас» (попередня назва ПП «АУТРАЙЗ») за серпень 2016 року та контрагентами-покупцями, реальність здійснення яких перевіркою не встановлено та не доведено, що призвело до завищення суми відємного значення з податку на додану вартість за період серпень 2016 року на суму ПДВ 48 грн. та призвело до заниження податку на додану вартість за період серпень 2016 року на загальну суму 166619 грн.

ОСОБА_1 до суду не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином (рекомендованим листом зі зворотнім повідомлення). До суду надійшли письмові пояснення з приводу інкримінованого порушення, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 не визнає свою вину в інкримінованому порушенні, пояснивши, що між ФГ Любарське та ПП «Таракас» (попередня назва ПП «АУТРАЙЗ») було укладено реальні угоди, з яких випливають відповідні права та обовязки сторін, зокрема ФГ «Любарське» було здійснено оплату за придбаний товар. Також з пояснень слідує, що ФГ «Любарське» здійснювало господарську діяльність у відповідності з положеннями податкового законодавства та вказані в акті перевірки порушення є надуманими та не підтверджуються жодними фактичними даними. Тому ОСОБА_1 просив справу закрити в звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали, що знаходяться в справі (протокол про адміністративне правопорушення; копію запрошення для складання протоколу про адміністративне правопорушення; копію акту неявки від 07.07.2017 року; копію акту перевірки від 12.06.2017 року №536/14-29-14-07/23040864), суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого порушення, оскільки висновок особи, яка склала протокол, про наявність в діях ОСОБА_1 вказаного правопорушення, базується на припущеннях, не підтверджується сукупністю доказів, а, отже, не відповідає вимозі його достатності, що є підставою для закриття провадження у справі.

З тексту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що підставою його складення є відповідний акт перевірки від 12.06.2017 року №536/14-29-14-07/23040864. Згідно з даним актом - при проведенні перевірки інспектор ДФС прийшов до висновку, що укладені ПП Таракас та ФГ Любарське правочини були укладені без мети реального настання правових наслідків та не мали товарного характеру - тому є такими, що вчиненні з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

При цьому, зміст протоколу всупереч вимогам ст. 256 КУпАП не містить конкретного викладу обставин, механізму та суті інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, а містить лише узагальнене посилання на заниження податку на додану вартість.

Комплекс даних обставин суперечить принципу юридичної визначеності та порушує право особи чітко та однозначно знати, в чому вона обвинувачується або яке суспільно-шкідливе діяння їй інкримінується.

Натомість при розгляді справи в суді з письмових пояснень ОСОБА_1 встановлено, що ФГ Любарське уклало договір з ПП Таракас (попередня назва «Аутрайз») про придбання товару, за який була здійснена відповідна оплата згідно з умовами договору, що є підтвердженням того, що укладена між ФГ Любарське та ПП Таракас (попередня назва «Аутрайз») угода є реальною, спрямованою на настання реальних правових наслідків.

До того, ж вказані вище висновки про відсутність мети на настання реальних правових наслідків правочину (про вчинення фіктивного правочину) є такими, що виходять за межі компетенції інспектора, який склав протокол про адміністративне правопорушення.

Ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину (яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків).

Відповідно до ч.1-2 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається недійсним судом.

Крім того, відповідно до ст. 207 ГК України недійсність господарського зобовязання також має встановлюватись судом.

Аналіз процитованих вище норм однозначно вказує на наступне якщо наявні обґрунтовані підстави вважати, що укладений між сторонами правочин має ознаки фіктивності (тобто правочин не спрямований на настання реальних правових наслідків), оскільки не має правового спрямування, то такий правочин є дійсним поки судом у встановленому законом порядку не буде встановлено протилежне. При цьому, ГФС не надано жодних судових рішень про визнання укладених ФГ Любарське та ПП Таракас (попередня назва «Аутрайз») правочинів недійсними через їх фіктивність, тому дані правочини жодним чином не можуть бути доказом вини ОСОБА_1 в порушенні законодавства про податковий облік та не можуть бути доказом порушення ним положень ст. 163-1 ч.1 КУпАП.

Таким чином, при розгляді справи в суді не встановлено фактичних даних на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, а висновки особи, що склала протокол про адміністративне правопорушення, ґрунтуються на припущеннях та є субєктивною думкою. Надані на розгляд судді матеріали про адміністративне правопорушення матеріали не спростовують встановлених вище судом обставин.

Крім того, відповідно до положень п. 2 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено з порушенням вимог ст.ст. 256, 268 КУпАП, зокрема протокол складено у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та матеріали справи не містять фактичних даних, підтверджених доказами, щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність його явки до уповноваженої посадової особи для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Неповідомлення ОСОБА_1 про час та місце складення протоколу про адміністративне правопорушення позбавило останнього скористатися гарантованими ст. 268 КУпАП правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; користуватися юридичною допомогою адвоката.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення має суперечності щодо посадової особи, якою він був складений. Так із вступної частини протоколу слідує, що він складений державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту ОСОБА_2, однак заключна частина протоколу підписана іншою особою ОСОБА_3, та протокол не містить жодних обґрунтувань щодо підстав підписання протоколу іншою посадовою особою, яка не мала відношення до його складення.

При цьому відповідно до ст. 256 КУпАП протокол підписується виключно особою, яка його склала.

За таких обставин, протокол складено з істотними порушеннями процедури, які після його складення та при розгляді справи в суді усунути неможливо.

Вказане свідчить про те, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не може бути підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованого йому порушення.

Відповідно до конституційного принципу, закріпленого в ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене є підставою для закриття провадження в справі через недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 (порушення процедури складення протоколу та у звязку з недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, його зміст спростовується поясненнями ОСОБА_1 і не дає змоги встановити вину останнього в інкримінованому правопорушенні), у звязку з чим висновок особи, яка склала протокол є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить субєктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності, що є підставою для закриття провадження в справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 252, 280, 283,291,294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити, в звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: