Рішення № 69229496, 21.09.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/13642/17

Провадження № 2/127/4296/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

21 вересня 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Гриневича В.С.,

при секретарі: Марценюк А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/13642/17 за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2 під час навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2 під час навчання.

Позовні вимоги мотивовано тим, що гр. ОСОБА_2 з 29.08.2014 року по 23.08.2016 року проходив навчання та військову службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил на посаді курсанта. 29.08.2014 року між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і ОСОБА_2 було укладено контракт про проходження військової служби, однак 23.08.2016 року вищевказаний контракт був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу університету наказом начальника університету від 22.08.2016 року №218. ОСОБА_2 зобов'язався відшкодувати передбачені абзацом 6 пунктом 1 укладеного між сторонами контракту витрати на утримання в університеті під час навчання, про що свідчить підпис останнього на Загальному розрахунку №961 від 23.08.2016 року, однак відшкодування витрат на користь університету відповідачем не здійснено. В силу викладених обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 157977, 12 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2

Позивач в судове засідання не з'явився, однак 25.07.2017р. представником позивача - ОСОБА_3 було надіслано до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у якій також зазначено про те, що позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі та проти розгляду справи в порядку заочного провадження - не заперечує. (а.с. 35)

Відповідач в судові засідання призначені на 26.07.2017р. та 21.09.2017р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Конверти з повістками про виклик в судові засідання повернулися на адресу суду з відмітками відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання". (а.с. 33-34, 42-43), що розцінюється судом як належне повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Таким чином, з урахуванням приписів статей 169, 224 ЦПК України суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Як вбачається із Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - Контракту) від 29.08.2014 року, між Міністреством оборони України в особі ТВО начальника Харківського університету Повітряних Сил генерал - майора ОСОБА_4 з одного боку та солдатом ОСОБА_2 з іншого боку було укладено договір про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України.

10.08.2016р. солдат ОСОБА_2 звернувся до начальника навчального курсу з клопотанням про відрахування останнього від подальшого навчання в університеті у зв'язку із розірванням контракту через небажаня продовжувати військову службу на посадах офіцерського складу після закінчення навчального закладу, у якому також просив направити його для подальшого продовження військової служби до в/ч А4104 м. Чугуїв, що підтверджується рапортом відповідача (ОСОБА_2.) від 10.08.2016р.

23.08.2016 року солдата ОСОБА_2, курсанта 2-го курсу льотного факультету університету відраховано від навчання у зв'язку із розірванням Контракту, через відмову від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу та припинено чинність дії Контракту про проходження (навчання) у Збройних Силах України достроково, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, що підтверджується Витягом з наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. (а.с. 7)

Відповідно до абз. 6 п. 1 Контракту, відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерсту оборони України витрати, повязані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу(навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. (а.с. 6)

Згідно з частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» (далі - Порядок) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Згідно з пунктом третім вищевказаного Порядку, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Як вбачається із Загального розрахунку №961 від 23.08.2016р., фактичні витрати, повязані з утриманням ОСОБА_2 в університеті складають:

1. По грошовому забезпеченню - 126884 грн. 44 коп.

2. По продовольчому забезпеченню - 23231 грн. 46 коп.

3. По речовому забезпеченню - 1743 грн. 63 коп.

4. По медичному забезпеченню - 384 грн. 32 коп.

5. По перевезенню до місця щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку - 284 грн. 54 коп.

6. По оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 5448 грн. 73 коп., що разом становить 157977 грн. 12 коп. (а.с. 8)

Однак, як вбачається із вищевказаного розрахунку ОСОБА_2 добровільно відшкодовувати витрати на його утримання в університеті відмовився, зазначивши на вказаному розрахунку наступне: "Я не знаю чи ця сума вірна, мені потрібен фахівець", що підтверджується підписом останнього. (а.с. 8)

Таким чином судом встановлено, що відповідач всупереч умовам укладеного Контракту, відшкодування витрат пов'язаних з його утриманням під час проходження військової служби (навчання) в університеті добровільно не здійснив, також судом взято до уваги і те, що останній був ознайомлений з розрахунком нарахованих сум витрат, однак незважаючи на взятий на себе обов'язок щодо їх відшкодування - не дотримався умов виконання контракту.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі саттею 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини першої статті 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, у рахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з гр. ОСОБА_2 суми у розмірі 157977,12 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2 під час навчання підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи положення частини першої статті 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2369,66 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 197, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (код ЄДРПОУ 24980799) 157977,12 грн. (сто п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень дванадцять копійок) на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2 під час навчання, а також 2369,66 грн. (дві тисячі триста шістдесят дев'ять гривень шістдесят шість копійок) витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: