Ухвала суду № 69227927, 28.09.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2493/17

Провадження 2-1402/17

ухвала

28 вересня 2017 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Потабенко Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу «Трипільська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 22.08.2017 року позовна заява залишена без руху з тих підстав, що позивачі не надали документи, що підтверджують сплату ними судового збору, посилаючись на ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки вважають, що на спірні відносини поширюються приписи даного Закону. Закон України «Про захист прав споживачів»є нормативно-правовим актом, що регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Пунктом 2Постанови пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 рокуПро практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів розяснено, що оскількиЗУ «Про захист прав споживачів»не визначає меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму, побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду, доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян. У позовній заяві позивачі посилаються наЗакон України «Про захист прав споживачів», однак як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги не стосуються порушень прав відповідно до вказаногозакону, і самі позивачі в позовній заяві посилаються як на обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги на .ст. 3,16,27,50 Конституції України, главу 21 ЦК України, ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ЗУ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення». З огляду на таке, посилання позивачів в позовній заяві на положенняст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»що звільняє їх від сплати судового збору є безпідставним, не обґрунтованим та не відноситься до спірних правовідносин які виникли між сторонами, та не відповідає вимогамст. 119 ЦПК України. Відповідно до п.2 ч.1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 грн). Таким чином, позивачам слід було надати суду оригінали платіжних документів про сплату кожним судового збору в розмірі 640 грн.

27.09.2017 року на адресу суду представник позивачів подав свої міркування заперечення щодо вищевказаної ухвали від 22.08.2017 року, в яких не погоджується з позицією суду, а тому з врахуванням вищевикладеного, приходжу до висновку, що вказані в ухвалі недоліки належним чином позивачами не усунуті.

Враховуючи те, що недоліки позивачами усунуто не було, вважаю за необхідне повернути подану заяву.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позову заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу «Трипільська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди, вважати неподаною і повернути позивачам.

Розяснити позивачам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в пятиденний строк, апеляційної скарги з дня отримання копії ухвали.

Суддя: