Ухвала суду № 69227423, 27.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2017 року м. Київ К/800/5236/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі №813/3881/16(876/9572/16) за позовом Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд

В С Т А Н О В И В:

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.11.2016 позовну заяву Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» залишив без розгляду.

Львівський апеляційний адміністративний суд України ухвалою від 01.02.2017 апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби залишив без задоволення, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 залишив без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та апеляційної інстанції, Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області 20.02.2017 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.04.2017 прийняв її до свого провадження.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог посилається, на наявність обставин достатніх для поновлення строку на звернення до суду з позовом.

Перевіривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

У листопаді 2016 року Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби подано позов про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» в порядку статті 94 Податкового кодексу України, у зв'язку з не допуском відповідачем до перевірки посадових осіб державної податкової інспекції.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалою від 10.11.2016 залишив позовну заяву Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду без клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та подання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області було видано наказ від 24.12.2015 №340 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Корпорація КРТ» та виписано направлення на перевірку №318/2200 від 24.12.2015.

24.12.2015 посадовими особами Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області здійснено вихід на адресу товариства, однак до перевірки вони допущені не були про що складено акт №51/13-25-2200/37786903 від 24.12.2015 «Про не допуск для проведення перевірки».

28.12.2015 начальником ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області було подано позов про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» ЄДРПОУ 377869033, який ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2016 було залишено без руху у зв'язку з ненаданням доказів сплати судового збору.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2016 позовну заяву повернуто ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області.

Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби, як правонаступником ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області, повторно подано позовну заяву про застосування адміністративного арешту коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» 07.11.2016.

У позовній заяві Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби зазначено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 було відкрито провадження в адміністративній справі №813/6526/15 за позовом ТОВ «Корпорація КРТ» до ДПІ у Пустомитівському районі про визнання протиправним і скасування Наказу №340 від 24.12.2015.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі № 876/5205/16 (813/6526/15), у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2016 (№ К/800/26791/16) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Корпорація КРТ» відмовлено.

Набрання законної сили рішенням суду у справі про скасування наказу №340 від 24.12.2015, на думку позивача, стало вирішенням спору про право, передбаченого частиною четвертою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, існування якого унеможливлювало розгляд справи щодо застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ «Корпорація КРТ».

І лише з набранням законної сили рішенням суду у справі про скасування наказу №340 від 24.12.2015, яким в задоволенні позову відмовлено, у Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби з'явилась підстава для повторного подання адміністративного позову про накладення арешту на рахунки платника у зв'язку із не допуском до перевірки.

Наведеним позивачем підставам звернення з позовом про застосування адміністративного арешту коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ», після набрання законної сили постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2016, якою ТОВ «Корпорація КРТ» відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправним і скасування Наказу №340 від 24.12.2015, була надана оцінка судом апеляційної інстанції.

Так судом апеляційної інстанції зазначено, що провадження у справах, визначених статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим (спеціальним) видом скороченого судового провадження, відмінним від загального (позовного); в цьому провадженні суд не вирішує публічно-правовий спір, а здійснює контроль за рішеннями чи діями податкового органу, які впливають або можуть вплинути на права та інтереси осіб у публічних правовідносинах (тобто, провадження є безспірним).

У справі № 813/3881/16 Галицькою ОДПІ подано позов, а не подання, такий позов подано поза межами строків, визначених частиною третьою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України та з без дотриманням вимог цієї норми, тому справа підлягає розгляду в загальному (позовному) провадженні, а норми статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України на це провадження не поширюються.

Відповідно до частини третьої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскарження платником наказу на проведення перевірки не перешкоджало податковому органу для своєчасної реалізації його права на звернення до суду в порядку позовного провадження про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» в порядку статті 94 Податкового кодексу України, у зв'язку з не допуском відповідачем до перевірки посадових осіб державної податкової інспекції.

У будь-якому разі питання щодо можливості розгляду справи щодо застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ «Корпорація КРТ» до вирішення спору у справі про оскарження наказу на перевірку вирішується судом.

Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами

Згідно з абзацом другим частини другої цієї статті для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно з частиною другою цієї статті позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Оскільки позивач не просив суд поновити пропущений строк звернення до суду, а з обставин викладених в позовній заяві та доданих до неї матеріалів суд не знайшов підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, залишення позову Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» без розгляду відбулося з дотриманням вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права.

Судом першої інстанції в ухвалі від 10.11.2016 позивачу було роз'яснено, що відповідно до частини третьої статті 155 КАС України позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду з цим же позовом, надавши суду заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі №813/3881/16(876/9572/16) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І.Бившева

___ І.Я.Олендер