Ухвала суду № 69227052, 14.09.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 вересня 2017 року № 810/3079/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації

про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо відмови у видачі ОСОБА_1 Миколаїні посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії;

- зобовязати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 3 частини 1 статті 107 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви зясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно зі змістом частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Позивач до кола осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.

Позивачем у поданому позові заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено дві вимоги майнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1280 грн. (640,00 грн. x 2).

Позивачем на підтвердження сплати судового збору за подання даного позову до суду було додано до адміністративного позову квитанції від 17.07.2017 № 4 на суму 1 280,00 грн.

В той же час, суд зазначає, що з аналізу інформації програми «Діловодство спеціалізованого суду», судом встановлено, що позиваче було додано зазначену квитанцію до позовної заяви, якій присвоєно № 810/2482/17.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", а тому судовий збір, сплачений за подання конкретного адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.

Крім того суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги, тобто законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому, на розсуд особи, може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.

З огляду на це, квитанція від 17.07.2017 № 4 на суму 1 280,00 грн.. не може бути взята до уваги судом як доказ сплати судового збору в адміністративній справі № 810/3079/17, оскільки таку квитанцію позивачем використано при подачі позову в іншій адміністративній справі.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви зясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з порушенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що про своє порушене право дізналася 27.01.2017 з листа відповідача № 05-59-167.

Також позивач зазначає, що вже зверталась до Київського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом, однак судом було повернуто позовну заяву.

В прохальній частині позовної заяви, що надійшла до суду 11.09.2017, позивач просить поновити строк для звернення до суду з позовом про визнання відмови протиправною та зобовязання вчинити певні дії та прийняти позовну заяву до розгляду.

З даного приводу, суд зазначає, що відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строки для звернення до адміністративного суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до приписів частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:

- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнюювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди, які перешкоджали зеврненню до суду;

- це обставина, яка виникла обєктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

В той же час, суд зазначає, що позивачем в позовній заяві не наведено обставин, які спричинили пропус строку, що наданий законом для звернення до суду з даними позовними вимогами та не надано доказів щодо поважності причин пропуску цього строку.

Зазначені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам процессуального законодавства, а саме статті 106 та 107 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Суд зазначає, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

- подання до суду письмових пояснень з зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та наданням відповідних доказів на їх підтвердження;

- надання до суду оригіналу платіжного документа, що свідчить про сплату судового збору за належними реквізитами та у розмірі, встановленому підпунктом Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, за 2 вимоги немайнового характеру у розмірі 1 280 грн.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, - залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви до 23 жовтня 2017 року.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панова Г. В.