Постанова № 69226707, 14.03.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 р. Справа № 804/369/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Керівника Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Керівника Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу у сумі 17 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати у визначені законодавством строки грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, проте фізична особа-підприємець добровільно не сплачує заборгованість, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач за цим адміністративним позовом повідомлений відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням повістки на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте на адресу суду повернувся конверт у звязку із неврученням. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 Олександрівназареєстрована у якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Жовтоводськоъ міської ради Дніпропетровської області та перебуває на обліку в Верхньодніпровській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Жовтоводське відділення) як платник податків.

Відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 17 000,00 грн., яка виникла 26.10.2015 року у звязку з несплатою штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню від 31.08.2015 року №0002681502, яке винесено на підставі акту фактичної перевірки від 31.08.2015 року №866/210/НОМЕР_1, під час якої посадовими особами контролюючого органу встановлено порушення абзацу 5 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 121 Конституції України, статей 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

26 жовтня 2015 року податковим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» №602-23, яку 26.11.2015 року направлено засобами поштового звязку на податкову адресу відповідача, однак поштовим відділення повернуто конверт податковому органу у звязку з неврученням.

Матеріали справи не містять доказів оскарження вимоги та податкового повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку або про втрату ними юридичної сили.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено джерела сплати податкового боргу.

Так, відповідно до пункту 87.1 вказаної статті джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Поряд з цим, пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Поряд із цим, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у справі, суд зазначає, що у адміністративному позові заявлено клопотання про стягнення судових витрат з відповідача на користь прокуратури Дніпропетровської області, однак, відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Керівника Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (52209, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Кропоткіна, буд. 14-в, корп.3, РНОКПП НОМЕР_1) кошти в рахунок погашення податкового боргу 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1