Рішення № 69225526, 28.09.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2017 року Справа № 913/607/17

Провадження №7/913/607/17

Розглянувши матеріали позовної заяви

Рівненського міського центру зайнятості, м.Рівне

до Військової частини польова пошта В0927, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення незаконно надлишково виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 650 грн. 79 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Іноземцева Л.В.

Секретар судового засідання Ткаченко Д.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 провідний юрисконсульт юридичного відділу Харківського обласного центр зайнятості, довіреність №07-19/1535 від 15.08.2017;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю №2/997 від 06.03.2017.

Справа перебувала в провадженні судді Тацій О.В. У звязку із перебуванням судді Тацій О.В. на лікарняному було призначено повторний автоматизований розподіл справи з метою заміни судді, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.08.2017 справу передано на розгляд судді Іноземцевій Л.В.

Рівненський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Військової частини польова пошта В 0927 (військова частина А 0536) про стягнення незаконно надлишково виплаченої допомоги по безробіттю громадянину ОСОБА_3 в сумі 650 грн. 79 коп.

Позовні вимоги з посиланням на частини 2, 3 статті 35 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття обґрунтовані порушенням відповідачем чинного законодавства у звязку із відображенням недостовірних даних строку служби в довідці про середню заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором), видану громадянину ОСОБА_3, для розрахунку виплати за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, внаслідок чого громадянину ОСОБА_3 було надлишково нараховано та виплачено допомогу по безробіттю.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві від 28.09.2017 на позовну заяву зазначає, що позивачем не доведена визначена законом, а саме статтями 11, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, сукупність доказів та умов для настання відповідальності для відповідача.

Дослідивши матеріали справи, подані докази в підтвердження заявлених вимог і заперечень проти них, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В0927 №60 від 12.03.2015 ОСОБА_3 був зарахований до списків особового складу вказаної військової частини.

Наказом командира військової частини польова пошта В0927 №88 від 26.03.2016 ОСОБА_3 визнано таким, що вибув із списків особового складу військової частини.

28.04.2016 громадянин ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного та за сприянням у подальшому працевлаштуванні. На підставі вказаної заяви 18.05.2016 ОСОБА_3 надано статус безробітного та з 25.05.2016 він почав отримувати допомогу по безробіттю. За період з 25.05.2016 по 14.11.2016 йому виплачено 22 937 грн. 04 коп., що підтверджується відповідними платіжними документами.

Під час реєстрації громадянин ОСОБА_3 подав до Рівненського міського центру зайнятості довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) №1204/ФЕС від 05.07.2016, на підставі якої йому призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

27.10.2016 на запит Рівненського міського центру зайнятості щодо проведення перевірки достовірності факту військової служби та отриманих доходів в період перебування на військовій службі ОСОБА_3 ОСОБА_4 міським центром зайнятості було проведено відповідну перевірку, за результатами якої складено акт №586 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про зайнятість населення та Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Розслідуванням встановлено, що сума нарахованої ОСОБА_3 заробітної плати, утримання єдиного внеску та кількість відпрацьованих днів за період з травня 2015 року по березень 2016 року згідно наданих розрахунково-платіжних відомостей не співпадають з даними довідки про грошове забезпечення №1204ФЕС від 05.07.2016. Для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням Військовою частиною польова пошта В0927 надана нова довідка про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) №1808/ФЕС від 12.10.2016.

У звязку з наданням відповідачем нової довідки №1808/ФЕС, позивач провів перерахунок страхових виплат безробітної особи з дня їх призначення та звернувся до відповідача з повідомленням №07-19/1059 від 26.05.2017, в якому пропонував добровільно, протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення відшкодувати кошти у сумі 650 грн. 79 коп., що незаконно були виплачені громадянину ОСОБА_3

Відповідач відповіді на повідомлення не надав, надлишково нараховані та незаконно виплачені громадянину ОСОБА_3 за період з 18.05.2016 по 14.11.2016 грошові кошти у розмірі 650 грн. 79 коп. не повернув.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Доказів сплати заявленої до стягнення суми відповідач суду не подав.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч.1 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обовязків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Частинами 1-3 ст.8 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд)

створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування,

Законом України Про зайнятість населення, цим Законом, іншими законами у сфері загальнообовязкового державного соціального страхування та статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду.

Відповідно до ч.6 ст.10 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України Про зайнятість населення та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду.

Абзацом 2 п.3 розділу VIII Прикінцеві положення зазначеного Закону визначено, що функції виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, які здійснювалися органами державної служби зайнятості відповідно до цього Закону, починаючи з 2013 року покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Указу Президента Про Державну службу зайнятості України до завершення здійснення заходів, повязаних з утворенням Державної служби зайнятості України та її територіальних органів, забезпечено виконання їх функцій відповідними органами державної служби зайнятості.

Таким чином, на теперішній час позивач є органом державної служби зайнятості та здійснює функції органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Абзацом 1 ч.1 ст.22 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування.

Згідно з пп.2 п.1 розділу ІІІ Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №613 від 15.06.2015, Страховий стаж обчислюється центрами зайнятості за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 2011 року, з урахуванням проходження служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової військової служби), особами рядового та начальницького складу, які проходили військову службу у військових частинах та органах, які виплачують грошове забезпечення, зараховується на підставі довідки (довідок) з військового комісаріату, військової частини або іншого формування, утвореного відповідно до законів України, яке виплачує грошове забезпечення, про строки проходження служби, які включаються до страхового стажу, у періодах після запровадження страхування на випадок безробіття, а саме починаючи з 13 січня 2009 року.

Як вже зазначалось, ОСОБА_3 для обчислення страхового стажу до Рівненського міського центру зайнятості було надано довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням №1204/ФЕС від 05.07.2016, на підставі якої йому призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 18.05.2016 у відповідності до приписів ст.ст.22, 23 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Відповідно до абз.1 п.3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України №60/62 від 13.02.2009 Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Розслідуванням, проведеним уповноваженим органом, встановлено, що сума нарахованої ОСОБА_3 заробітної плати, утримання єдиного внеску та кількість відпрацьованих днів за період з травня 2015 року по березень 2016 року згідно наданих розрахунково-платіжних відомостей не співпадають з даними довідки про грошове забезпечення №1204/ФЕС від 16.05.2016. У звязку з наданням відповідачем недостовірних відомостей про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 позивач провів перерахунок страхових виплат безробітної особи з дня їх призначення за період з 18.05.2016 по 14.11.2016 на суму 650 грн. 79 коп.

Факт перерахування Рівненським міським центром зайнятості допомоги по безробіттю ОСОБА_3 на суму 650 грн. 79 коп. за період з 18.05.2016 по 14.11.2016 підтверджується матеріалами справи. Відповідно до розрахунку допомоги по безробіттю ОСОБА_3 за період з 18.05.2016 по 14.11.2016, наданого позивачем, сума нарахувань складає 22 286 грн. 25 коп. З огляду на що сума переплати складає 650 грн. 79 коп.

Згідно з ч.3 ст.35 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Довідка №1204/ФЕС від 05.07.2016 про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором), на підставі якої Рівненським міським центром зайнятості здійснювались розрахунок і виплата страхових виплат ОСОБА_3, була видана Військовою частиною польова пошта В0927, з огляду на що суд приходить до висновку про те, що відсутні правові підстави щодо стягнення переплаченої допомоги по безробіттю безпосередньо з ОСОБА_3

Позивач звертався до відповідача з повідомленням №07-19/1059 від 26.05.2017, в якому пропонував добровільно протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення відшкодувати кошти в сумі 650 грн. 79 коп., але в добровільному порядку Військовою частиною польова пошта В0927 переплачена ОСОБА_3 у період з 18.05.2016 по 14.11.2016 допомога по безробіттю відшкодована не була.

Відповідно до пп.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.1 ст.177 Цивільного кодексу України обєктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

З огляду на викладене гроші є майном в розумінні викладених приписів законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обовязку з відшкодування збитків.

Застосовуючи викладене до правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, суд констатує, що внаслідок видачі відповідачем довідки №1204/ФЕС від 05.07.2016 з недостовірними відомостями про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) ОСОБА_3 (протиправна поведінка), позивачем було нараховано та виплачено ОСОБА_3 допомогу по безробіттю у більшому розмірі. При цьому останнє перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому звязку з видачею Військовою частиною польова пошта В0927 довідки №1204/ФЕС від 05.07.2016. Дії відповідача щодо видачі довідки №1204/ФЕС від 05.07.2016 з недостовірними відомостями ОСОБА_3 є винними в силу положень ст.1166 Цивільного кодексу України, оскільки відомості про строк служби і розмір заробітної плати ОСОБА_3 в довідці №1204/ФЕС від 05.07.2016 не відповідають інформації, зазначеній в довідці №1808/ФЕС від 12.10.2016, яка також видана відповідачем. Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Таким чином, судом встановлена наявність всіх елементів юридичного складу, необхідного для відшкодування Військовою частиною польова пошта В0927 Рівненському міському центру зайнятості позадоговірної шкоди.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача переплаченої суми допомоги по безробіттю ОСОБА_3 у період з 25.05.2016 по 14.11.2016 у сумі 650 грн. 00 коп.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд зазначає наступне.

Пунктом 18 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.

Відповідно до ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З огляду на викладене судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов Рівненського міського центру зайнятості до Військової частини польова пошта В0927 про стягнення незаконно надлишково виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 650 грн. 79 коп. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Військової частини польова пошта В0927 (93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, ідентифікаційний код 26615064) на користь Рівненського міського центру зайнятості (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 4, ідентифікаційний код 21084805) переплачену суму допомоги по безробіттю громадянину ОСОБА_3 у розмірі 650 грн. 00 коп., про що видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Військової частини польова пошта В0927 (93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, ідентифікаційний код 26615064) в доход Державного бюджету України: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача 820019; рахунок отримувача 31215256700001; код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 26255795) судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп., про що видати наказ Державній судовій адміністрації України після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Повний текст рішення складено і підписано - 29.09.2017.

Суддя Л.В. Іноземцева