Ухвала суду № 69225450, 28.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28.09.2017

Справа № 910/19087/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак"

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М",

2) товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-Захід",

про визнання рішення недійсним;

Суддя Підченко Ю.О.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ергопак" (надалі – ТОВ "Ергопак", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі – Відділення, відповідач) про визнання недійсним рішення, прийнятого адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 44 від 20.09.2016 р. у справі № 946/88-р-02-05-15, відповідно до якого визнано дії ТОВ "Ергопак", які полягають у безпідставних вимогах до конкурентів на ринку виробництва губок побутових, а саме – до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" (надалі – ТОВ "Інтерфом-М") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-Захід" (надалі – ТОВ "Інтерфом-Захід") припинити виробництво та пропонування до продажу губок побутових із хвилястою поверхнею, порушенням у вигляді недобросовісної конкуренції, що суперечить торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності та накладено штраф у розмірі 68 000, 00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО "Ергопак" до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відмовлено повністю.

25.09.2017 р. до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" надійшла заява про стягнення із позивача судових витрат, а саме:

- стягнення 10 000, 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката;

- стягнення 1 600, 00 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Розглянувши подану заяву судом не встановлено підстав для її задоволення з огляду на наступне.

По-перше, рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2017 р. у даній справі було виконано розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі і щодо витрат, які понесло Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" у зв’язку із поданням апеляційної скарги на ухвалу суду.

По-друге, відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За змістом п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. №7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Суд відзначає, що під час розгляду справи № 910//17 судом першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" не було подано жодної заяви про відшкодування вартості витрат на оплату послуг адвоката, як і не надано жодного доказу на підтвердження понесення Товариством зазначених витрат.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача в господарському суді міста Києва у даній справі представляли представники за довіреностями, виданими ТОВ «Інтерформ-М».

За таких обставин, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом-М» необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом-М» про стягнення із позивача судових витрат відмовити.

Суддя Ю.О. Підченко