Рішення № 69225268, 19.09.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/84/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2017 Справа № 908/1367/17

за позовом Приватного акціонерного товариства Авдієвський коксохімічний завод, (86065, м. Авдіївка, Донецька область, проїзд Індустріальний, 1)

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів, (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення неустойки та 3% річних в сумі 871 731грн. 72 коп.

Суддя Колодій Н.А.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача не зявився.

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 18-73 від 19.12.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Заявлений позов Приватного акціонерного товариства Авдієвський коксохімічний завод до ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів про стягнення неустойки в розмірі 794081 грн. 35 коп. та 3% річних в сумі 77650грн. 38 коп., разом 871731грн. 72коп.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2017 справу № 908/1367/17 призначено до розгляду суді ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.07.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1367/17, присвоєно справі номер провадження 32/84/17, з призначенням судового засідання на 26.07.2017 р.

Представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів, в порядку ст. 69 ГПК України. Клопотання подано згідно зі ст. 22 ГПК України, судом задоволено. Ухвалою суду від 26.07.2017р. продовжено строк розгляду спору.

18 вересня 2017р. від позивача до господарського суду Запорізької області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 800693 грн. 23 коп. та 3% річних в розмірі 77710грн. 25 коп.

Заява подана в порядку ст. 22 ГПК України, судом прийнята розгляду та задоволена.

19 вересня 2017р. від відповідача надійшов відзив на позов та заяву про збільшення розміру позовних вимог. Відповідач визнав позовні вимог з урахування здійсненого позивачем перерахунку предявлених до стягнення сум.

Також, відповідачем подано клопотання про зменшення розміру пені на 80 %. Клопотання судом прийнято до розгляду.

В судове засідання 19.09.2017р. представник позивача не зявився.

Судовий процес проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 19.09.2017р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.04.2016 року між позивачем - ПАТ «Авдіївським коксохімічним заводом» (постачальник) та відповідачем - ПАТ «Запорізьким заводом феросплавів» (покупець) був укладений договір № 305/16С6, згідно якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця продукцію коксохімічного виробництва (товар) у відповідності з сортаментом, якістю, термінами, в обсязі, по цінам та на умовах, передбачених у додатках (специфікаціях) до цього договору, які є невід'ємною частиною справжнього договору, а покупець прийняти товар та оплатити на умовах договору.

Відповідно до умов договору позивач протягом червня, липня 2016 року проводив поставку товару. Згідно п.3.3. договору, оплата кожної партії товару, яка поставляється по справжньому договору, здійснюється покупцем протягом тридцяти банківських днів від дати відвантаження товару. Відповідно до п.3.5. договору, датою сплати вважається дата надходження грошових коштів покупця на поточний рахунок постачальника.

На даний час рахунки №№ 90953530, 90953345, 90964703, 90966495, 90965128, 90960113 90960391, 90962546, 90960241, 90962545, 90965206, 90965319, 90964981, 90968907' 90976683, 90992431, 90995402, 90993906, 90994228, 90995513, 90998473, 90999107 90994229, 90994718, 91002133. 91002856, 91003625, 90999320, 91010927, 91012698, які були виставлені на адресу відповідача сплачені, але в результаті несвоєчасного виконання зобов'язання по оплаті за поставлений товар позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача суми неустойки в розмірі 800693 грн. 23 коп. з урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог та 3% річних в розмірі 77710грн. 25коп.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що розрахунок здійснено вірно, 3% річних підлягають стягненню в сумі 77710грн. 25коп. (з урахуванням здійснених відповідачем оплат). Сума 3% річних визнана відповідачем в повному обсязі.

Згідно з п. 8.2 договору, в разі прострочення оплати товару, покупець сплачує постачальнику від вартості несплаченого товару пеню за кожний день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період виникнення прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення.

Відповідно до доданого розрахунку сума неустойки за несвоєчасно оплачений товар склала 800693грн. 23коп. (розрахунок додається).

Відповідно до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що розрахунок здійснено вірно і сума пені, що підлягає стягненню становить 800693грн. 23коп.

Таким чином, позовні вимог доведені належними доказам, визнані відповідачем та підлягають задоволенню.

Розглянувши заяву відповідача про зменшення суми пені, відповідач вказує на те, що причиною неналежного виконання ним господарського зобов'язання з оплати вартості товару, отриманого на підставі договору поставки, за рахунками, що є предметом цього спору, стала дестабілізація його господарської діяльності в результаті протиправних та неправомірних дій третьої особи - Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (в подальшому - виконавча служба).

29.07.2016 року виконавчою службою відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Господарського суду Запорізької області по справі № 07.04.2015 року від 07.04.2015 року про затвердження мирової угоди та стягнення з ПАТ «ЗФЗ» на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» суми боргу у розмірі 390 430 861,57 грн.

Постановою державного виконавця від 19.08.2016 року накладено арешт на все рухоме й нерухоме майно боржника ПАТ «ЗФЗ».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.09.2016 року по справі №908/1749/15-г, що залишена в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2016 року скарга ПАТ-«ЗФЗ» на дії виконавчої служби у справі №908/1749/15-г задоволена. Визнано незаконними дії виконавчої служби щодо винесення постанови від 29.07.2016 року про відкриття виконавчого провадження, про яке йде мова вище. Скасовано постанову виконавчої служби від 29.07.2016 року про відкриття виконавчого провадження.

Також, відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року по справі № 908/1749/15-г визнано незаконними дії та скасовані постанови виконавчої служби щодо накладення арешту на все майно боржника.

Незважаючи на наявність зазначених судових рішень, виконавчою службою було винесено постанову про зняття арешту з майна боржника лише 20.03.2017 року. Так само, лише 20.03.2017 року виконавчою службою було винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника.

Таким чином, починаючи з 29.07.2016 року по 20.03.2017 року ПАТ «ЗФЗ» було позбавлено можливості здійснювати свою діяльність повноцінно (арештовані нерухоме та рухоме майно товариства, в тому числі рахунки в обслуговуючих банках та транспорт підприємства) через незаконні дії виконавчої служби.

Таким чином, через названі дії виконавчої служби, незаконність та протиправність яких підтверджено судовими рішеннями господарськими судами у справі № 908/1749/15-г, відповідач майже рік не могло працювати в нормальному режимі та виконувати господарські зобовязання належним чином.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Проте, статтею 233 ГК України унормовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Крім того, ч.3 ст.551 ЦК України передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому варто відмітити, що чинне цивільне та господарське законодавства України, правозастосовна практика не визначають вичерпного переліку виняткових випадків для пом'якшення відповідальності за порушення господарського зобов'язання, але встановлення критеріїв зниження розміру штрафних санкцій покладаються на розсуд суду.

Виходячи з викладеного, враховуючи ступінь вини відповідача та взявши до уваги обставини справи, а саме те, що основна заборгованість відповідачем погашена в повному обємі і сума штрафних санкцій є значною порівняно з сумою основного боргу, суд дійшов висновку про доцільність зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 50 % від предявленої до стягнення суми пені до 400 346 грн. 61 коп.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 75, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Авдієвський коксохімічний завод до ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів, (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542) на користь Приватного акціонерного товариства Авдієвський коксохімічний завод, (86065, м. Авдіївка, Донецька область, проїзд Індустріальний, 1, ЄДРПОУ 00191075) 400 346 (чотириста тисяч триста сорок шість) грн. 61 коп. суми пені, 77 710 (сімдесят сім тисяч сімсот десять) грн. 25 коп. суми 3% річних, 13176 (тринадцять тисяч сто сімдесят шість) грн. 05коп. суми судового збору.

Видати наказ.

Зменшити розмір пені до 50 % від предявленої до стягнення суми до 400 346(чотириста тисяч триста сорок шість) грн. 61 коп.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України 26 вересня 2017 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.