Рішення № 69225249, 26.09.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 вересня 2017 р. Справа № 903/552/17за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 20 855,74грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: Мушкеєв В.В., дов. №497 від 12.07.2017р.

від відповідача: ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги від 23.08.2017р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не було заявлено. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

У судовому засіданні 26.09.2017р. оголошувалась перерва до 17.30год. для представлення розрахунку та контррозрахунку.

Після перерви представник відповідача у судове засідання не з'явився.

У судовому засіданні 26.09.2017р. відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 20 855,74грн., з яких: 7 945,24грн. заборгованості по кредиту, наданому на підставі договору №1425ю від 31.01.2014 р., 3 460,36 грн. заборгованості за процентами по кредиту за період з 17.03.2014 р. по 01.11.2016 р., 7 983,34грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 17.03.2014р. по 01.11.2016р. та 1 466,80грн. пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту за період з 17.03.2014р. по 01.11.2016р. згідно п. 4.5.1. договору.

Позовні вимоги обґрунтовані таким:

31 січня 2014 року між публічним акціонерним товариством "Фідобанк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту у формі овердрафту за № 1425Ю.

Ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 10 000,00грн., максимальний строк безперервного користування овердрафтом, протягом якого на поточному рахунку позичальника дозволена наявність дебетового сальдо на кінець операційного дня, яке не може перевищувати встановленого ліміту овердрафту, становить 30 календарних днів, термін погашення овердрафту до 30 січня 2015 року включно, проценти за користування овердрафтом в розмірі 23% річних за користування.

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором про надання овердрафту №1425ю від 5 січня 2014р. банком здійснювалось в період з 01 січня 2014р. по 17 квітня 2014р. кредитування відповідача в межах встановленого ліміту в розмірі 10 000,00грн. шляхом надання понад залишок на поточному рахунку для оплати розрахункових документів.

Згідно з п.8.2. договору про надання овердрафту №1425Ю від 31 січня 2014р позичальник зобов'язаний виконувати свої зобов'язання за договором, в тому числі погашати заборгованість за овердрафтом, сплачувати проценти за користування овердрафтом, комісії, здійснювати будь-які інші платежі, обумовлені договором.

Пунктом 4.1.1. договору про надання овердрафту №1425Ю від 31 січня 2014 р. передбачено, що позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом не пізніше останнього дня строку безперервного користування овердрафтом, але в будь-якому випадку не пізніше терміну погашення овердрафту. Якщо заборгованість позичальника за овердрафтом обліковується на поточному рахунку, то поверненням овердрафту вважається відсутність дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника на кінець операційного дня.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав.

У судовому засіданні 28.08.2017р. відповідач звернувся із заявою про застосування строку позовної давності, мотивуючи таким:

Банком здійснювалося кредитування ФОП ОСОБА_1 на умовах договору овердрафту в період з 01 січня 2014 року по 17 квітня 2014 року. Позивач, посилаючись на п.2 ст. 1050 ЦК України, а також на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо вчасного погашення платежів, припинив кредитування відповідача 17 квітня 2014 року.

Частина 1 статті 261 ЦК України визначає, до перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положенням ч. 4 ст. 267 ЦК закріплено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на вказані норми закону, а також те, що початок перебігу строку позовної давності для стягнення тіла кредиту та відсотків по ньому розпочався 17 квітня 2014 року, відтак даний строк звернення до суду закінчився 17 квітня 2017 року, а для стягнення пені - 17 квітня 2015 року. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява направлена до суду в липні 2017 року, тобто, на три місяці пізніше, ніж в межах можливого строку позовної давності.

Представник відповідача у письмових поясненнях, відібраних у судовому засіданні 28.08.2017р., повідомив, що відповідач не заперечує отримання коштів по договору, проте вказати точні дати не може, посилаючись на вплив кібератаки на операційні системи відповідача.

У додаткових поясненнях від 11.09.2017р. позивач повідомив, що станом на 31.01.2014р. залишок коштів на рахунку (НОМЕР_2) ФОП ОСОБА_1 становив 41,80грн.

Ліміт овердрафту було встановлено 31.01.2014р. відповідно до договору про надання овердрафту №1425Ю в розмірі 10 000,00грн. 10.12.2014р. ФОП ОСОБА_1 внесла на рахунок НОМЕР_3 2 848,00грн. та платіжним дорученням №10 здійснила перерахування коштів на позичковий рахунок НОМЕР_4, на якому здійснюється облік заборгованості за овердрафтом.

Долучив виписки по особовим рахункам ФОП ОСОБА_1 за період з 31.01.2014р. по 08.09.2017р. та розрахунок заборгованості.

Відповідач у судовому засіданні заперечила платіж на суму 2 848,00грн. згідно платіжного доручення №10 від 10.12.2014р., стверджуючи необхідність огляду оригіналу платіжного доручення.

Ухвалою суду від 11.09.2017р. на підставі ст. 69, 77 ГПК України за клопотанням позивача , не запереченим відповідачем, продовжено строк розгляду справи, відкладено розгляд спору. Зобов'язано подати суду: позивача - оригінал платіжного доручення №10 від 10.12.2014р. на суму 2 848,00грн. для огляду в судовому засіданні, обґрунтовані доводи по суті заяви відповідача про застосування строку позовної давності; відповідача - свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, докази повернення кредитних коштів, у випадку заперечень щодо розрахунків надати контррозрахунок.

Явку ФОП ОСОБА_1 для надання пояснень по суті позовних вимог визнано обов'язковою.

У судовому засіданні 26.09.2017р.надав для огляду оригінал платіжного доручення №10 від 10.12.2014р.; позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності вказав, що право на подання позову у позивача виникло з наступного дня після 31.01.2015р. (від дати настання терміну погашення овердрафту).

ФОП ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.

Представник відповідача повідомила, що вона перебуває за кордоном у зв'язку з сімейними обставинами. На вимогу ухвали суду документи не подала через їх відсутність у зв'язку із закінченням строків зберігання.

У судовому засіданні 26.09.2017р. оголошувалась перерва до 17.30год. для представлення розрахунку та контррозрахунку.

Після перерви представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомленний про час та місце судового розгляду, що стверджується розпискою від 26.09.2017р. та протоколом судового засідання.

Вищий господарський суд України у п.3.9.1 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши долучені до справи докази, -

в с т а н о в и в:

28.01.2014р. ФОП ОСОБА_1 звернулася із заявою до банку з проханням надати овердрафт в розмірі 10 000,00грн. строком на 12 місяців для поповнення оборотних коштів для ведення господарської діяльності (а.с. 28 на звороті).

31.01.2014р. між публічним акціонерним товариством "Фідобанк" (банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання овердрафту № 1425Ю, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит (овердрафт) понад залишок на поточному рахунку НОМЕР_5 для оплати розрахункових документів позичальника шляхом дебетування поточного рахунка позичальника (а.с. 22-27).

Ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 10 000,00грн.

Проценти за користування овердрафтом - в розмірі 23%.

Максимальний строк безперервного користування овердрафтом, протягом якого на поточному рахунку позичальника дозволена наявність дебетового сальдо на кінець операційного дня, яке не може перевищувати встановленого ліміту овердрафту, становить 30 календарних днів.

Термін погашення овердрафту до 30 січня 2015 року включно, якщо інша дата (день) не випливатиме з умов договору.

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором банком здійснювалось в період з 01 січня 2014р. по 17 квітня 2014р. кредитування відповідача в межах встановленого ліміту в розмірі 10 000,00грн. шляхом надання понад залишок на поточному рахунку для оплати розрахункових документів, що стверджується банківською випискою за період з 31.01.2014р. по 08.09.2017р. (а.с. 70-80).

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом не пізніше останнього дня строку безперервного користування овердрафтом, але в будь-якому випадку не пізніше терміну погашення овердрафту. Якщо заборгованість позичальника за овердрафтом обліковується на поточному рахунку, то поверненням овердрафту вважається відсутність дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника на кінець операційного дня.

Відповідно до п.п. 4.2.1, 4.3.1 договору проценти за користування овердрафтом нараховуються в валюті овердрафту за процентною ставкою щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом на кінець відповідного дня, виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у місяці та календарна кількість днів у році.

Нарахування процентів за користування овердрафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку позичальника і припиняється в день (включно), що передує дню фактичного погашення заборгованості за овердрафтом.

Проценти за користування овердрафтом мають сплачуватись позичальником у валюті овердрафту щоденно наступного операційного дня після дня їх нарахування, в т.ч., за рахунок кредитних коштів в межах доступного залишку ліміту овердрафту.

У п. 4.8.2 договору вказано, що позичальник має право здійснити погашення існуючої заборгованості за овердрафтом, а також за процентами за користування овердрафтом за фактичний строк користування овердрафтом протягом наступних п'ятнадцяти календарних днів після спливу строку безперервного користування овердрафтом.

Відповідно до п. 4.8.3 договору якщо позичальник не здійснить погашення заборгованості перед банком за овердрафтом, процентами за користування овердрафтом протягом 15-го строку, останній день такого строку встановлюється сторонами, як термін погашення овердрафту, та наступного банківського (операційного) дня, що слідує за днем, визначеним як термін погашення овердрафту за цим пунктом, банк переносить вищевказану заборгованість позичальника на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості.

У п. 4.9.3 договору сторони обумовили, що під час зарахування банком грошових коштів, отриманих від позичальника в рахунок виконання його грошових зобов'язань, банк вправі самостійно перерозприділити кошти, що надійшли на відповідні рахунки банку.

Згідно з п.8.2. договору позичальник зобов'язаний виконувати свої зобов'язання за договором, в тому числі погашати заборгованість за овердрафтом, сплачувати проценти за користування овердрафтом, комісії, здійснювати будь-які інші платежі, обумовлені договором.

Відповідно до п. 12.2 договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін. Цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Станом на 17.03.2017р. у відповідача на рахунку утворилася заборгованість в розмірі 9 100,00грн., що стверджується банківською випискою (а.с. 79).

10.12.2014р. ФОП ОСОБА_1 здійснила переказ коштів на власний рахунок в розмірі 2848,00грн., що стверджується платіжним дорученням від 10.12.2014р. №10, оригінал якого оглянуто судом в судовому засіданні 26.09.2017р. в присутності представника відповідача (а.с. 81).

ФОП ОСОБА_1 в порушення зобов'язань по договору овердрафт не повернула, проценти за користування овердрафтом банку не сплатила, що призвело до звернення кредитора з позовом до суду.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.

Договір про надання овердрафту від 31.01.2017р. №1425Ю предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони встановили як строк дії договору - до повного погашення позичальником заборгованості за кредитами та процентами за користування ними (пункт 12.2 договору), термін погашення овердрафту - до 30 січня 2015 року (розділ 1 договору), так і максимальний строк безперервного користування овердрафтом - 30 календарних днів.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також у частині першій статті 611, частині другій - четвертій статті 612 ЦК України, частині першій, другій статті 220 ГК України, які передбачають відповідальність боржника.

Як зазначалося вище, сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню у строк до 30.01.2015р.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено днями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (30 календарних днів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності від 28.08.2017р., мотивуючи тим, що 17.04.2017р. позивачу стало відомо про порушення його права на повернення кредиту, строк для звернення до суду закінчився 17.04.2017р., а для стягнення пені - 17.04.2015р.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з умовами договору про надання овердрафту (п. 4.1.1) позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом не пізніше останнього дня строку безперервного користування овердрафтом, і щоденно сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити пеню за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, враховуючи, що за умовами договору погашення овердрафту повинно здійснюватись не пізніше останнього дня строку безперервного користування кредитом, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 перестала виконувати зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв'язку із чим станом на 17.03.2014р. у неї зафіксована прострочена заборгованість по овердрафту, що стверджується банківською випискою (а.с. 79).

У свою чергу, банк звернувся до суду з позовом 10 липня 2017 року (згідно штемпелю органу поштового зв'язку на конверті).

Отже, аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором про надання овердрафту позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Частиною третьою статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як зазначено у п. 4.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" правила переривання перебігу позовної давності застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належать: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Бездіяльність боржника (наприклад, неоспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається за законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій.

Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами.

Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.

Вирішуючи питання про наявність підстав для переривання позовної давності, суд зазначає наступне.

Дослідивши банківську виписку, судом встановлено, що сплата відповідачем заборгованості за кредитом відбулась відповідно до платіжного доручення №10 від 10.12.2014р. на суму 2 848,00грн. (призначення платежу: переказ коштів за власний рахунок), тобто за розпорядженням відповідача.

У судовому засіданні 26.09.2017р. оглянуто оригінал платіжного доручення від 10.12.2014р. №10.

Суд зауважує, що відповідно до п. 8 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» переказ коштів є фінансовою послугою.

Згідно з ч. 1 ст. 6 цього Закону фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.

Таким чином, переказ коштів на поточний рахунок НОМЕР_5 (одержувач ФОП ОСОБА_1.), відкритий у банку за договором про надання овердрафту №1425Ю від 31.01.2014р., і за яким позичальнику встановлено ліміт овердрафту, є дією, яка спрямована на виконання зобов'язання, що виникло на підставі договору між банком та клієнтом.

Отже, позичальник вчинив дії, які свідчать про визнання ним заборгованості по кредиту. Відтак ці дії позичальника є підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно сум заборгованості по овердрафту та процентів за користування овердрафтом.

Інші платежі за період з 31.01.2014р. по 08.09.2017р. здійснювались на підставі п. 5.1. договору - в порядку договірного списання. Таким чином, у спірних правовідносинах строк позовної давності перервався 10.12.2014р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у межах строку позовної давності, перебіг якого розпочався заново з 10.12.2014р. Звернення з позовом відбулось 10.07.2017р.

Зважаючи на викладене, суд не приймає заперечення відповідача щодо пропуску строку в частині стягнення основного боргу та процентів, як такі, що спростовані доказами в матеріалах справи та ст. 264 ЦК України.

Вимоги позивача щодо стягнення 7 945,24грн. заборгованості по кредиту (овердрафту), 3 460,36грн. процентів за користування овердрафтом за період з 17.03.2014р. по 17.11.2016р., стверджуються договором про надання овердрафту № 1425Ю від 31.01.2014р. (а.с.22-27), банківською випискою за період з 31.01.2014р. по 08.09.2017р. (а.с. 70-80), платіжним дорученням від 10.12.2014р. №10 (а.с. 81), підставні та підлягають до задоволення відповідно до ст. 1054 ЦК України та ст.193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

В силу ст. 230 ГК України та ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.5.1 договору передбачено, що у пеня розраховується щоденно за кожний день прострочення сплати відповідного платежу в національній валюті України та має бути сплачена позичальником на відповідний рахунок банку. Пеня розраховується, виходячи з умови тривалості року, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році, а також виходячи з фактичної кількості днів у місяці.

Пунктом 12.9 договору сторони обумовили збільшення строку позовної давності - три роки, що не суперечить ч. 1 ст. 259 ЦК України, згідно якої позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Позивач просить стягнути з відповідача 7 983,34грн. пені за несвоєчасну сплату овердрафту за період з 17.03.2014р. по 01.11.2016р., 1 466,80грн. пені за прострочення сплати процентів за період з 17.03.2014р. по 01.11.2016р. (а.с. 11-21).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вищий господарський суд України у п. 2.5 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначив, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

28.08.2017р. відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.

Так, як сторонами у договорі не визначався інший період нарахування пені, п. 12.9 договору сторони обумовили збільшення строку позовної давності - три роки, позивач до суду звернувся з позовною заявою 10.07.2017р. (штемпель органу поштового зв'язку на поштовому конверті, а.с. 41), то підставною до стягнення є пеня за несвоєчасну сплату овердрафту в розмірі 2 830,59грн. (за період з 10.07.2014р. по 09.12.2014р. виходячи із суми заборгованості 9 100,00грн.; за період з 10.12.2014р. по 10.06.2015р. - з суми заборгованості 7 945,24грн. (з урахуванням оплати 10.12.2014р. в сумі 1 154,76грн.); пеня за прострочення сплати процентів в розмірі 136,65грн. за період з 10.07.2014р. по 10.01.2015р. Нарахування здійснено з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та в межах трьох років позовної давності.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо пропуску строку позовної давності в цій частині пені, оскільки сторони у договорі обумовили збільшення строку позовної давності по всім вимогам - три роки, що не суперечить ч. 1 ст. 259 ЦК України.

У стягненні 5 152,75грн. пені за несвоєчасну сплату овердрафту та 1 330,15грн. пені за прострочення сплати процентів слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, судовий збір в сумі 1 102,65грн. (пропорційно сумі задоволених позовних вимог) слід стягнути з нього згідно зі ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 259, 260, 261, 264, 267, 525, 526, 599, 611, 1048, 1054, 10561 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218, 230-232 ГК України, ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1

на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», м.Київ, вул. Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 34001693

7 945,24 грн. заборгованості по овердрафту, 3 460,36 грн. заборгованості по процентам за користування овердрафтом, 2 830,59грн. пені за несвоєчасну сплату овердрафту, 136,65грн., пені за прострочення сплати процентів, 1 102,65грн. витрат по сплаті судового збору. Всього: 15 475,49грн.

3.У стягненні 5 152,75грн. пені за несвоєчасну сплату овердрафту та 1 330,15грн. пені за прострочення сплати процентів відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повне рішення складено

29.09.2017р.

Суддя С. Т. Філатова