Окрема думка судді № 69224151, 19.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа №750/5829/17 Головуючий у 1-й інстанції Жук М.І.

Суддя-доповідач Федотов І.В.

О К Р Е МА Д У М К А

судді Київського апеляційного адміністративного суду Троян Н.М.

у справі №750/5829/17

19 вересня 2017 року м. Київ

У червні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) визнати протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у проведенні перерахунку призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016 на підставі поданої позивачем заяви та довідки Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2017 №06-23/702/17;

2) зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України провести перерахунок раніше призначеного ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 травня 2017 року, включивши до заробітної плати для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці матеріальну допомогу на оздоровлення, та проводити його виплату без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до довідки Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2017 № 06-23/702/17, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 липня 2017 року в порядку скороченого провадження адміністративний позов було задоволено.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 липня 2017 року - без змін.

Відповідно до ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України, усі питання, що виникають при судовому розгляді адміністративної справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів; при прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення. Головуючий у судовому засіданні голосує останнім; суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.

Не погоджуючись із правовою позицією, викладеною в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року стосовно включення до заробітної плати для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці матеріальну допомогу на оздоровлення, вважаю, що при вирішенні даного спору, суд апеляційної інстанції мав виходити з наступних обставин справи.

Як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на обліку в Чернігівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та з 22.02.2012 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 72% суддівської винагороди, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4- рп/2016.

15 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою щодо проведення йому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі поданої заяви та доданої до неї довідки Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2017 № 06-23/702/17.

Листом від 29.05.2017 № 15091/06 позивачу відмовлено у проведенні такого перерахунку, відтак розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідачем визначено без врахування 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1333 грн 33 коп., який виплачується судді в зв'язку з виходом у щорічну оплачувану відпустку відповідно до ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (а.с. 7).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку пенсійного органу та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Так, згідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції, що діяла на час припинення суддівських повноважень позивача, розмір щомісячного довічного утримання становив 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді та за кожний повний рік на посаді судді понад 20 років цей розмір збільшується на 2 %.

Відповідно до частин першої-другої ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ (далі - Закон № 2453-VІ) суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Поняття суддівської винагороди, визначене частиною другою ст. 133 Закону № 2453-VІ, є комплексним, а перелік зазначених її складових є сталим та вичерпним.

Таким чином, враховуючи положення частини першої ст. 133 вказаного Закону, іншого визначення поняття грошового забезпечення суддів діюче законодавство не передбачає.

Відтак, в силу положень ст. 134 Закону № 2453-VІ, суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Стаття 141 Закону № 2453-VІ передбачає, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

02 червня 2016 року прийнято Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2016 року.

Пунктом 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно з частиною першою ст. 135 Закону № 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга ст. 135 Закону № 1402-VIII).

Отже, враховуючи вимоги Закону № 1402-VIII, судді у відставці виплачується за його вибором щомісячне довічне грошове утримання, у максимальному розмірі 90% заробітної плати (суддівської винагороди) судді, яка обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Тобто, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди.

Таким чином, законодавством, чинним станом на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу, так і чинним на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку, було передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді.

При цьому, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди.

Крім того, помилковим є посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України №4-рп/2016 від 08.06.2016.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3, абз. 1, 2, 4, 6 частини п'ятої статті 141 Закону № 2453-VІ та положень пункту 5 розділу ІІІ Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, частини третьої ст. 141 Закону №2453-VI у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213- VIII.

Відповідно до вказаного рішення, частина третя статті 141 Закону № 2453-VI у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з п. 3 Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 за № 4-рп/2016 щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, що полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Крім того, зазначене рішення не стосується питання включення матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної оплачуваної відпустки у складову суддівської винагороди та розрахунку довічного грошового утримання судді.

При цьому, норма ст. 141 Закону № 2453-VI передбачає призначення щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що для визначення розміру щомісячного довічного утримання судді не можуть застосовуватися положення ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи, оскільки вказані норми застосовуються для призначення саме пенсії.

Таким чином, при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання слід керуватись положеннями ст. 133 Закону № 2453-VІ, згідно з якими матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, а тому підстави для врахування її для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання відсутні.

Зазначений Закон є чинним, Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог в частині включення позивачу до заробітної плати для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці матеріальну допомогу на оздоровлення.

Таким чином, не погоджуюсь з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, вважаю, що апеляційна скарга Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України підлягає частковому задоволенню, а постанова Деснянського районного суду міста Чернігова від 06 липня 2017 року - скасуванню в частині задоволення позовних вимог про включення позивачу до заробітної плати для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці матеріальної допомоги на оздоровлення з ухваленням нової постанови, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині задоволення позовних вимог про включення до заробітної плати для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці матеріальної допомоги на оздоровлення слід було відмовити.

Суддя: Н.М. Троян