Ухвала суду № 69224100, 25.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5327/17 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

25 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Собківа Я.М. Твердохліб В.А. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року у справі за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» та громадянки Турецької республіки ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» та громадянки Турецької республіки ОСОБА_1 до Київської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Олійника Богдана Івановича про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТА» та громадянка Турецької республіки ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Київської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Олійника Богдана Івановича про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправними дій.

Крім того, разом з позовною заявою позивачами до суду першої інстанції було подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони:

- Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації передавати кадастрову справу Д-7348 на розгляд постійної земельної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування;

- постійній земельній комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування розглядати на засіданні проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,1356 га, кадастровий номер НОМЕР_1, по АДРЕСА_1 ДП «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд;

- Київській міській раді приймати рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,1356 га, кадастровий номер НОМЕР_1, по АДРЕСА_1 ДП «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд;

- голові Київської міської державної адміністрації видавати розпорядження про передачу земельної ділянки, площею 3,1356 га, кадастровий номер НОМЕР_1, по АДРЕСА_1 ДП «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель і споруд;

- державним реєстраторам Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснювати державну реєстрацію речового права на земельну ділянку, площею 3,1356 га, кадастровий номер НОМЕР_1, по АДРЕСА_1 та вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку, площею 3,1356 га, кадастровий номер НОМЕР_1, по АДРЕСА_1 за ДП «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України, а також вчиняти будь-які інші реєстраційні дії та вносити будь-яку інформацію та записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки, площею 3,1356 га, кадастровий номер НОМЕР_1, по АДРЕСА_1;

- ДП Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України вчиняти будь-які дії, спрямовані на оформлення права постійного користування та державну реєстрацію речового права на земельну ділянку, площею 3,1356 га, кадастровий номер НОМЕР_1, по АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» та громадянки Турецької республіки ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТА» звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Так, відмовляючи в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивачів, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, що, згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Колегією суддів враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15 листопада 2007 року по справі «Бендерський проти України», в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою для забезпечення адміністративного позову позивачі зазначають про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, адже існує високий ступінь ризику прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування Державному підприємству «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» та видачі головою Київської міської державної адміністрації розпорядження про передачу земельної ділянки у постійне користування, з огляду на законодавчу процедуру оформлення речового права на земельну ділянку.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, матеріали справи не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заявниками не конкретизовано яких саме зусиль вони будуть змушені докласти та яких понесуть затрат у разі невжиття судом заходів, про які вони просять.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачами як у заяві, так і апелянтом в апеляційній скарзі, наведені лише припущення щодо можливих наслідків заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам. Однак, не доведено існування обставин, визначених у ч. 1 ст. 117 КАС України.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що задоволення клопотання про забезпечення позову у спосіб, про який просять позивачі, буде фактичним вирішенням справи без її розгляду по суті, що суперечить принципам адміністративного судочинства, визначеним статтею 7 КАС України.

Таким чином, колегія суддів не вбачає очевидних ознак протиправності дій та рішень суб'єкта владних повноважень, як підстави для забезпечення адміністративного позову.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачами не було наведено достатньо обґрунтованих доводів та доказів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди їх правам, свободам та інтересам, а отже, апелянтом не доведено наявності підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, відповідно до ст. 117 КАС України.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» та громадянки Турецької республіки ОСОБА_1 про забезпечення позову до ухвалення рішення по даній адміністративній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Собків Я.М. Твердохліб В.А.

Повний текст ухвали виготовлено 29.09.2017 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Твердохліб В.А.

Собків Я.М.