Ухвала суду № 69223930, 28.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1562/15 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

пр-к апелянта Корнієко О.В.

позивач ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Маньківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з даним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Маньківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, в якому просив (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог):

- скасувати наказ УМВС України в Черкаській області №1082 від 05.06.2015 в частині накладення на ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ;

- поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого Маньківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області;

- стягнути з УМВС України в Черкаській області виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС України в Черкаській області від 05.06.2015 №1082 в частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ;

- визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС України в Черкаській області від 05.06.2015 №155 о/с в частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ в запас збройних сил України;

- поновлено ОСОБА_4 на службі в органах внутрішніх справ;

- стягнуто з Управління МВС України в Черкаській області на користь ОСОБА_4 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 32015,25 грн. (тридцять дві тисячі п'ятнадцять гривень 25 коп.).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, подав апеляційну скаргу, в якій зазначав про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 205о/с від 01.08.2013 старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 призначено старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 05.06.2015 №1082 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Маньківського РВ УМВС" за грубе порушення службової дисципліни і законності невиконання вимог Закону України "Про міліцію", Дисциплінарного статуту ОВС України, Присяги працівника органів внутрішніх справ, правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України 22.02.2012 №155, від 16.03.2007 №81, від 15.05.2007 №157 та від 26.03.2010 №90 щодо дотримання дисципліни і законності у службовій діяльності, дії, пов'язані з підбурюванням, спонуканням у прямій та непрямій формах до вчинення правопорушень, нехтування принципом законності в діяльності працівників міліції щодо чіткого та неухильного дотримання посадовими особами законодавства, тобто вчинення проступків, які несумісні з перебуванням на службі, - позивача та його керівника майор міліції ОСОБА_5 звільнено з органів внутрішніх справ.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 05.05.2015 №155 о/с позивача звільнено з ОВС С в запас Збройних Сил України за п.64 "Є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з передчасності звільнення позивача із займаної посади в органах внутрішніх справ.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини на час їх виникнення регулювалися Законом України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію» та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів Української СРСР від 29.07.1991 № 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 №230.

Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію» міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію» діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Відповідно до статті 18 вказаного Закону порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни відповідно до підп. "є" п.64 вказаного Положення.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до статті 5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом, статтею 7 якого передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено види дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни. Серед них є і звільнення з органів внутрішніх справ.

Отже, підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 Дисциплінарного статуту.

При цьому, такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ ознак саме дисциплінарного проступку.

Відповідно до вимог статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

При цьому, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань визначений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року № 230 (далі - Інструкція).

У відповідності до пункту 2.1 зазначеної Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

За змістом пункту 1.2 Інструкції службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.

Відповідно до п. 8.3 Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Згідно з абзацом першим з п.5.4 розділу V Інструкції начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, якщо вину особи РНС повністю доведено.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття оскаржуваного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідачем зазначено встановлення під час проведення службової перевірки грубого порушення позивачем службової дисципліни і законності, невиконання вимог Закону України "Про міліцію", Дисциплінарного статуту ОВС України, Присяги працівника органів внутрішніх справ, правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України.

Так, за результатами розгляду матеріалів службового розслідування, проведеного на підставі наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 25.05.2015 №994 «Про призначення та проведення службового розслідування» складено висновок службового розслідування за фактом внесення прокуратурою Черкаської області відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження відносно начальника СКР Маньківського РВ УМВС майора міліції ОСОБА_5 та старшого оперуповноваженого старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4

За змістом вказаного висновку зазначено, що під час службового розслідування встановлено, що 25.05.2015 майор міліції ОСОБА_5 передав своєму підлеглому старшому лейтенанту міліції ОСОБА_4 наркотичний засіб з метою подальшої передачі його ОСОБА_6 для продажу третій особі, про що останній повідомив працівників СБУ. Цього ж дня, близько 11 год. 25 хв. позивач передав наркотичний засіб ОСОБА_6, який останній добровільно видав працівникам СБУ.

Вищевказані факти, за висновками відповідача, підтверджують грубе порушення позивачем службової дисципліни і законності, невиконання вимог нормативно-правових актів, вчинення дій, пов'язаних з підбурюванням, спонуканням у прямій та непрямій формах до вчинення правопорушень, нехтування принципом законності в діяльності працівників міліції, тобто вчинення проступків, які несумісні з перебуванням на службі.

Зі змісту пояснень відповідача вбачається, що дисциплінарний проступок, як грубе порушення позивачем службової дисципліни виявився саме у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307, ч.1 ст.365 КК України відповідно до яких позивачу 26.05.2015 повідомлено про підозру.

При цьому, факт передачі наркотичної речовини третій особі для створення штучних умов вчинення та розкриття кримінального правопорушення позивачем повністю заперечується.

Тобто, фактично підставою для прийняття спірного наказу відносно позивача стали відомості про наявність в діях позивача ознак злочину, в той час як вирок суду в кримінальній справі, як на час притягнення позивача до відповідальності так і на час розгляду справи судом першої інстанції відсутній.

Разом з тим, матеріалами службового розслідування, відповідно до вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, не доведено наявності вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку та не конкретизовано, в чому ж саме полягає порушення позивачем вимог Закону України "Про міліцію", Дисциплінарного статуту ОВС України, Присяги працівника органів внутрішніх справ, правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, які дії в їх порушення вчинив чи не вчинив позивач.

Висновок службового розслідування не містить даних про: наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; конкретні вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

При цьому, колегія суддів вважає, що притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за порушення дисципліни, у зв'язку із відкриттям кримінального провадження відносно працівника органів внутрішніх справ, можливе за наслідками закінчення відповідного кримінального провадження та набуття звинувачувальним вироком законної сили, оскільки відповідно до частини 6 статті 21 Закону України «Про міліцію» та пункту 67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, таке звільнення зі служби допускається лише після набрання звинувачувальним вироком законної сили.

Отже, оскаржуваний наказ є передчасним, а висновки службового розслідування щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку - необґрунтованими.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності наказу Управління МВС України в Черкаській області від 05.06.2015 №1082 в частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку, з метою повного захисту прав позивача, необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати наказ Управління МВС України в Черкаській області від 05.06.2015 №155 о/с в частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції щодо поновлення позивача на службі ухвалено на підставі зібраних по справі доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

З врахуванням протиправності звільнення позивача із займаної посади, вимоги про стягнення на його користь середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу також підлягають задоволенню.

За таких підстав, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 28.09.2017.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.