Ухвала суду № 69223614, 29.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову в роз'ясненні судового рішення

29 вересня 2017 року м. Київ № 826/10288/17

Суддя Окружного адміністративного суду м.Києва Смолій І.В., при секретарі судового засідання Щербань Є.В., розглянувши у судовому засіданні заяву про роз'яснення судового рішення, ухвали суду від 17.08.2017року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

від позивача: Антохов Я.С.

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії. А саме просить суд:

визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 17.01.2017р. вих.№1076/10/26-55-08-05;

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць грудень 2016року з додатками та доповненнями до неї ТОВ «Нікея-ЛТД» з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих ТОВ «Нікея-ЛТД» документів від 13.01.2017р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.08.2017р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» залишено без руху.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» звернулось до суду із заявою про роз'яснення ухвали суду від 17.08.2017р., яка підписана директором ОСОБА_2

В прохальній частині заяви про роз'яснення судового рішення, а саме ухвали суду від 17.08.2107р. позивач просить роз'яснити зазначену ухвалу суду, однак не зазначає, що саме треба йому роз'яснити.

В судовому засіданні представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» Антохов Я.С. підтримав викладенні в заяві доводи та міркування.

Вирішуючи заяву про роз'яснення по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 06.05.2010р. підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Суд звертає увагу, що зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» за підписом директора ОСОБА_2 вбачається, що останній звернувся до суду за роз'ясненням не з підстав незрозумілості вступної, описової та резолютивної частини рішення, а у зв'язку з необхідністю затягування процесу та виконання ухвали суду від 17.08.2017р.

Зважаючи, що в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» за підписом директора ОСОБА_2 не наведено в чому полягає незрозумілість рішення, а саме ухвали суду від 17.08.2017р. про залишення позовної заяви без руху, а зазначено, що йому не зрозумілі зазначені відомості у вступній, описовій та резолютивній частині, що не дає можливість прийняти позивачу, рішення про оскарження ухвали суду від 17.08.2017р. Зазначене, згідно чинного законодавства не може вважатись підставою для звернення до суду із заявою про роз'яснення виконання рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.

Заява про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини ухвали суду викликають труднощі в їх розумінні.

Таким чином, суд вважає, що ухвала суду є досить чіткою та зрозумілою і не містить положень, які не можливо чи важко виконати внаслідок їх неясності.

Крім того, суд зазначає, що описані погрози про звернення останнього до Європейського суду з прав людини, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України щодо не компетентності суду та працівників апарату, описані в заяві про роз'яснення рішення суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» за підписом директора ОСОБА_2, суд розцінює як тиск на суд за для позитивного вирішення справи. Також, описані доводи та міркування позивача є приниженням гідності працівників апарату суду, що є не припустимим с точки зору етики.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст.160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» про роз'яснення судового рішення, ухвали суду в адміністративній справі №826/10288/17.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.В. Смолій