Постанова № 69223502, 29.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 вересня 2017 року № 826/6608/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції у місті Києві провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у місті Києві, що полягає у ненаданні обґрунтованої та вмотивованої відповіді на звернення (скаргу) ОСОБА_1 від 22.02.2017 року;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції у місті Києві повторно розглянути звернення (скаргу) ОСОБА_1 від 22.02.2017 року та надати обґрунтовану, вмотивовану письмову відповідь по суті звернення, а також зобов'язати вжити заходів до припинення неправомірної бездіяльності підлеглого органу.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що отримана ним відповідь на його скаргу є відпискою, що не стосується суті звернення та не направлена на вирішення проблеми позивача та поновлення його порушених прав, тому не може вважатися відповіддю на звернення (скаргу) в розумінні Закону країни «Про звернення громадян».

У відповідності до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа призначена до розгляду в порядку скороченого провадження і відповідачу запропоновано подати через відділ документообігу суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, наведені в обґрунтування позову, а також заперечення відповідача по суті позовних вимог, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

22.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції у місті Києві зі скаргою, в якій, з посиланням на положення Закону України "Про звернення громадян", просив:

- провести відповідну перевірку обставин тривалого ненадання постанови забезпечити особистий контроль за зверненням від 22.02.2016 року;

- забезпечити виконання Святошинським УП ГУ НП в м. Києві, вимог ст. Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у справі за зверненням ОСОБА_1;

- про результати розгляду даної заяви повідомити особисто/шляхом, направлення листа на адресу: 03115 АДРЕСА_1.

За результатами розгляду вказаного звернення листом від 17.03.2017 року №Б-1420/125/23/1-17 відповідачем надано пояснення, а саме, 15.04.2013 року слідчим відділом Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060003520 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 Кримінального кодексу України.

31.05.2013 року слідчим слідчого відділу Святошинського РУ ГУМВС України місті Києві винесено постанову про закриття кримінального провадження №12016100080001979 на підставі п.2 ч.1 ст.284. (закриття кримінального провадження) Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з чинним кримінальним процесуальним законодавством України перевірка законності прийнятого рішення про закриття кримінального провадження віднесена виключно до компетенції органів прокуратури та суду.

Та повідомлено, що позивач має право оскаржити прийняте рішення про закриття кримінального провадження до Київської місцевої прокуратури №8 або до Святошинського районного суду міста Києва.

Крім того, проінформовано, що слідчим управлінням направлено лист до Київської місцевої прокуратури №8 для перевірки обґрунтованості прийнятого рішення.

Даючи правову оцінку встановленим у справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Основного Закону встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення є Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року №393/96-ВР у редакції на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №393/96-ВР).

Відповідно до ст.1 Закону№393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з ч.3 та ч.4 ст.3 Закону № 393/96-ВР Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Порядок розгляду звернень громадян визначений у розділі ІІ Закону№393/96-ВР.

У ст.14 Закону№393/96-ВР закріплено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Відповідно до ст.15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно ст.20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Зважаючи на висловлені позивачем у скарзі від 22.02.2017 року питання та оцінивши зміст наданої відповідачем у листі від 17.03.2017 року №Б-1420/125/23/1-17 відповіді, суд приходить до висновку про неналежний розгляд відповідачем скарги позивача, оскільки у вказаному листі не містяться відповіді на звернення позивача.

При цьому, ненадання обґрунтованої та вмотивованої відповіді на скаргу, на думку суду, не є результатом бездіяльності відповідача, а є результатом вчинення ним дій спрямованих на надання відповіді на звернення.

У зв'язку з цим суд, керуючись нормою ч.2 ст.11 КАС України, та з метою захисту прав та інтересів позивача вважає за необхідне прийняти рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо надання неповної та невмотивованої відповіді на скаргу від 22.02.2017 року.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції у місті Києві, що полягає у ненаданні обґрунтованої та вмотивованої відповіді на звернення (скаргу) ОСОБА_1 від 22.02.2017 року, як таких, що заявлені до неналежного відповідача та у спосіб, що не забезпечує відновлення порушених прав позивача.

Враховуючи вищевикладене, а також факт ненадання відповідачем належної відповіді на скаргу позивача, суд зобов'язує Головне управління Національної поліції у місті Києві повторно розглянути звернення (скаргу) від 22.02.2017 року та надати обґрунтовану, вмотивовану письмову відповідь по суті звернення з урахуванням висновків суду.

Також, суд зазначає, що вимога про зобов'язання вжити заходів до припинення неправомірної бездіяльності підлеглого органу визначається у скарзі ОСОБА_1 від 22.02.2017 року та підлягає розгляду під час надання відповіді на таке звернення.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст.69-71, 94, 183-2, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо надання неповної та невмотивованої відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 22.02.2017 року.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у місті Києві повторно розглянути звернення (скаргу) ОСОБА_1 від 22.02.2017 року, та надати обґрунтовану, вмотивовану письмову відповідь по суті звернення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 213,33 грн. присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур