Ухвала суду № 69223427, 28.09.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 вересня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/1340/17

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача Полегешко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАЛ» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

29.08.2017 Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАЛ» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 129601,10 грн.

У судовому засіданні 28.09.2017 судом поставлено питання про закриття провадження у справі, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача у судовому засіданні проти закриття провадження заперечував у повному обсязі, вважаючи дану справу справою адміністративної юрисдикції.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до статті 1 Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343-XII) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Також частиною 1 статті 19 Закону № 2343-XII визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно з частиною 3 статті 19 Закону № 2343-XII протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону № 2343-XII дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону № 2343-XII конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

З аналізу цих правових норм вбачається, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених Законом № 2343-XII.

Таким чином, провадження у справі про банкрутство є комплексною процедурою, яка має на меті задоволення вимог усіх конкурсних кредиторів боржника, охоплює усе його майно і усіх кредиторів такого боржника. При цьому, не допускається стягнення з боржника заборгованості за позовами окремих кредиторів поза межами провадження у справі про банкрутство.

Так, судом встановлено, що предметом даного спору є стягнення Головним управлінням ДФС у Чернігівській області з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАЛ» податкового боргу з податку на додану вартість, який виник у вересні 2016 року, у розмірі 129601,10 грн.

У той же час, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.09.2017 у справі № 927/855/17 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАЛ» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.41-42).

Зазначена інформація також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.09.2017, наявним у матеріалах справи (а.с.43-47).

Таким чином, позивач є конкурсним кредитором за вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАЛ» податкового боргу з податку на додану вартість, який, у свою чергу, є грошовим зобов'язанням відповідача.

У свою чергу, у відповідності до пунктів 2, 7 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно з частиною 9 статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частиною 1 статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Враховуючи викладені вище обставини та проаналізовані правові норми, суд дійшов висновку, що з моменту порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАЛ» даний спір належить до юрисдикції господарського суду.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеному в постанові від 21.03.2017 по справі № 21-5878а15, який в силу вимог статті 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами при розгляді справ.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин та з урахуванням характеру спірних правовідносин, суб'єктного складу сторін у справі та предмету спору, суд дійшов до висновку, що дана справа не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір, у заявленому позові, відноситься до юрисдикції господарського суду, а відтак провадження у даній справі підлягає закриттю.

При цьому, суд, на виконання положень частини 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Чернігівської області.

Керуючись статтями 157, 160, 165, 181, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАЛ" про стягнення податкового боргу - закрити.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Чернігівської області.

Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Падій