Постанова № 69222896, 26.09.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 року № 813/2317/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого cудді - Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Магиревич Ю.Д.,

представника позивача Бойко Н.Р.,

представника відповідача Шиба А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТКОМ" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

30 червня 2017 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТКОМ" (надалі по тексту - ТзОВ "РЕНТКОМ", Позивач) до Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - по тексту ГУ ДФС у Львівській області, Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002881202 від 13.04.2017 року.

Ухвалою судді від 18.07.2017 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним як платником податків належно виконано вимоги, встановлені Податковим кодексом України (надалі по тексту - ПК України) та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача, а перевіряючими в ході проведення перевірки зроблено висновки про наявність у діях позивача порушень податкового законодавства без урахування фактичних обставин справи, що спричинило невірне застосування відповідачем норм ПК України до спірних правовідносин.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, покликаючись на позицію, висвітлену у письмовому запереченні та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "РЕНТКОМ" зареєстроване Львівським міським управлінням юстиції 22.04.2011 року за №14151020000025467. Взято на податковий облік в органах держаної податкової служби 27.04.2011 року за №8605. Станом на день підписання акта перебуває на обліку в Личаківській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. У період, за який проводилася перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 01.11.2013 року №200145837, виданого ДПІ у Личаківському районі м. Львова, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 376936013064, було зареєстровано платником ПДВ з 01.11.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.02.2017 року (10:39:42) позивачем подано до Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області податкову декларацію з ПДВ за січень 2017 року разом з усіма додатками.

Відповідно до рядка 23.1 декларації, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 13 080 186,00 грн.

У зв'язку з заявленим бюджетним відшкодуванням, в період із 17.03.2017 року по 23.03.2017 року ГУ ДФС у Львівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "РЕНТКОМ" (код ЄДРПОУ 37693601) з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2017 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт №4/13-01-12-02/37693601 від 30.03.2017 року (далі по тексту - Акт), в основу якого покладено наступні висновки:

-п.200.1 ст. 200 та пп. б п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, відповідно ТзОВ "РЕНТКОМ" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно поданої податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року в сумі 7448807,72 грн.;

-п. 198 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за вересень 2016 року на суму 2790 грн., що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2017 року в розмірі 2790,00 грн.

На підставі викладених в Акті порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0002881202 від 13.04.2017 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 7451598,00 грн. та застосовано 1862899,00 грн. штрафних санкцій.

Висновки контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2017 року на суму 9882083,30 грн. базуються на тому, що у поданій декларації з ПДВ за січень 2017 року у рядку 19 (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду відображено суму 19333309,00 грн. та у рядку 20.2.1 (cума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) відображено суму за червень - грудень 2016 року 12529998,30 грн. та за січень 2017 року - 550187,93 грн.. Водночас перевіркою було встановлено, що у додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2016 року ТзОВ "РЕНТКОМ" вказало суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21) за червень 2016 року у розмірі 2227534,00 грн.. У зв'язку з вищенаведеним контролюючий орган вважає, що перенесенню з Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року від'ємного значення за червень 2016 року в Таблицю 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів, послуг або до Державного бюджету України" Додаток 3 (Д3) за січень 2017 року підлягала сплаті сума у розмірі 2227534 грн., однак платником податків відображена сума 6577098,00 грн., внаслідок чого ТОВ "РЕНТКОМ" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 4349564,00 грн.. Крім цього, перевіркою показників Таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів, послуг або до Державного бюджету України" Додаток 3 (Д3) до декларації з ПДВ за січень 2017 року контролюючим органом було встановлено, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями з придбання сої за період грудень 2016 року на суму 1242485,60 грн. Однак, у додатку 2 до декларації за грудень 2016 року ТОВ "РЕНТКОМ" не було відображено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), внаслідок чого контролюючий орган вважає, що ТзОВ "РЕНТКОМ" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 1242485,55 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.99 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (в редакції до внесення змін Законом України від 04.07.2013 № 408-VІ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що податковий кредит, сплачений (нарахований) платником податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг формується за наявності у платника податку належно оформлених податкових накладних та відсутності спору щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг.

Згідно з пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначено ст.200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1. статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2. статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За п. 200.4. цієї статті при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7. статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті. Згідно з 200-1.3. статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку.

Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість; форму уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; форму розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3 ); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів; 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

В свою чергу, платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) - додаток 3 та (Д4) - додаток 4. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) - додаток 3 переноситься до рядка 20.2 декларації.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови наявності у платника податку належно оформлених податкових накладних та відсутності спору щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг.

Як установлено судом із матеріалів справи, позивачем задекларовано від'ємне значення ПДВ фактично сплачене у попередніх періодах на суму 5568159,11 грн., яка формувалась за результатами господарських операцій (відносно яких відсутній спір щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг) за наступними договорами поставки:

1.Договорами між Позивачем та ПІК "Орсі" № 01-1210/2015 від 12 жовтня 2015 року.

2.Договором між Позивачем та ТОВ "ТД "Велес Трейд" № 27/12 від 27 грудня 2016 року.

3.Договором між Позивачем та ПП "Агро-віта" № 28/12/2016-2 від 28 грудня 2016 року.

4.Договором між Позивачем та ТОВ "В.Д.С. Агро" № 07.09.2016-1 від 07 вересня 2016 року.

5.Договором між Позивачем та СФГ "Воля" № С03/01/17 від 03 січня 2017 року.

6.Договором між Позивачем та Приватна агрофірма "Дроздовичі" № 27102016-1 від 27 жовтня 2016 року .

7.Договором між Позивачем та ТОВ "Західно-Український Автомобільний Дім" № 0652607051 від 14 березня 2016 року.

8.Договором між Позивачем та ФГ "Зоряний П'ятачок" № 14.11-2 від 14 листопада 2016 року .

9.Договором між Позивачем та ТОВ "Киселівське" № 03.10-16 від 03 жовтня 2016 року.

10.Договором між Позивачем та СФГ "Ігоря Валька" № 14.11-16 від 30 жовтня 2016 року.

11.Договором між Позивачем та ФГ "Матейко Ярослав Михалович" № 261216-1 від 26 грудня 2016 року.

12.Договором між Позивачем та ПСП "Надія" №С 08/09 від 08 вересня 2016 року.

13.Договором між Позивачем та ФГ "Під'ярків" № 20/09 від 20 вересня 2016 року.

14.Договором між Позивачем та ТОВ "Родючий Лан" №01/12/16 від 02 грудня 2016 року.

15.Договором між Позивачем та СФГ "Сад" № 07.10-16 від 07 жовтня 2016 року.

17.Договором між Позивачем та СТОВ "Україна" № 06.09.2016-1 від 06 вересня 2016 року.

18.Договором між Позивачем та ФГ "Надія" № 211016-1 від 21 жовтня 2016 року.

19.Договором між Позивачем та ФГ "Якторів" № 01/09/16-1 від 01 вересня 2016 року.

20.Договором між Позивачем та ПАТ "Хорольський мехначіний завод" № 2850 від 07 листопада 2016 року.

21.Договором між Позивачем та ПП "Арт-Енерго" № 02ПЕ-16 від 21 січня 2016 року.

22.Договором між Позивачем та ТОВ "Виробниче підприємство "Металокомплект" №2П/15 від 02 березня 2015 року.

Судом також встановлено, що ТзОВ "РЕНТКОМ" задекларовано від'ємне значення ПДВ на суму 283163,46 грн., яка не може бути включена до бюджетного відшкодування за січень 2017 року, оскільки вказана сума була оплачена у наступних звітних періодах (лютий-березень 2017 року). ТзОВ "РЕНТКОМ" до розрахунку суми бюджетного відшкодування Таблиці 2 Додатку 3 (Д3) до Декларації з ПДВ за січень 2017 року включена частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТзОВ "РЕНТКОМ" у попередніх періодах постачальниками таких товарів/послуг, що брала участь у розрахунку бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за липень 2016 року на загальну суму ПДВ 1597485,43 грн., яка була відшкодована на розрахунковий рахунок позивача 22.12.2016 року, в т.ч. по постачальниках: за лютий 2016 року ПП "Агро-Енерго" на суму ПДВ 941866,64 грн.; за березень 2016 року ПП "Агро-Енерго" на суму ПДВ 651078,79 грн.; за січень 2016 року ТзОВ "Металокомплект" на суму ПДВ 4540,00 грн. ТзОВ "РЕНТКОМ" задекларовано від'ємне значення ПДВ на суму 2790,00 грн., яка не може бути включена до бюджетного відшкодування за січень 2017 року, оскільки вказана сума податку не підтверджена зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення не вповні дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства України та передбачених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов переконання, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Львівській області №0002881202 від 13.04.2017 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 7451598,00 грн. та застосовано 1862899,00 грн. штрафних санкцій рішення підлягає частковому скасуванню в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 5568159,11 грн. та застосованих 1392039,28 грн. штрафних санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-71, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0002881202 від 13.04.2017 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 5568159,11 грн. та застосованих 1392039,77 грн. штрафних санкцій.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТКОМ" (код ЄДРПОУ 37693601) частину судового збору у сумі 104 402 (сто чотири тисячі чотириста дві) грн. 98 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 вересня 2017 року.